Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 2-А- 3451/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 листопада  2010 року                                           смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого – судді – Бичківської К.Г.

розглянув в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та   стягнення невиплачених коштів, -  

В С Т А Н О В И В :

 04.11.2010 року  ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить  визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати їй у повному розмірі допомоги, передбаченої ст.ст.  37, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними, с тягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на її користь  2123.0 грн. недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства,   передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року та 4415.0  грн. щорічної грошової допомоги на оздоровлення , передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за  2010 рік.  

Зазначені вимоги позивачки обгрунтовуються посиланням на те, що вказані виплати  їй  виплачувались не в розмірах, визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в кратному розмірі до мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення її прав, оскільки Закон України має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Ухвалою  суду позов позивача в частині стягнення коштів,  передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період  з 01.05.2010 року по 03.05.2010 року  залишений без розгляду.

Позивачка в судове засідання не з'явилась. Надіслала заяву у якій  просить справу розглядати в попередньому судовому засіданні без її участі; позовні вимоги підтримує.

Представник  управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився. Надіслав заперечення  у якому  просить  справу розглядати в попередньому судовому засіданні без участі їхнього представника та відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

           Судом встановлено, що позивачка являється потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія НОМЕР_1, виданого 14.04.2005 року Житомирською облдержадміністрацією та є інвалідом другої групи захворювання, пов’язаного з наслідкам аварії на ЧАЕС, проживає в АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до  зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться виплата грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення – 40% мінімальної заробітної плати.

Так як, позивачка проживає в АДРЕСА_1, яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення, тому вона повинна отримувати вказані виплати в зазначеному розмірі щомісяця, однак вони виплачувались їй частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю.

Щорічна грошова допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

інвалідам ІІ групи –  п’ять  мінімальних заробітних плат.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

При стягнені коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаному  періоді

   Виходячи з розрахунку,   із управління праці та соціального захисту населення на користь позивача підлягає стягненню 2089.52   грн. грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» за період  з   04.05.2010 року по 30.10.2010    року .

Сума невиплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010 рік:

жовтень 2010 р. 907 грн. х 5 = 4535.0 грн. - 120 грн. = 4415.0  грн., де 120 грн. – виплачено позивачці в жовтні  2010 року .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно ст. 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими Законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2010 рік не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Слід зазначити, що встановлені ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 розмір доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розмірам, встановленими іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року №836.

Тому виплатою зазначених допомоги  у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, порушені права позивача.

Так як, розпорядником коштів і в спірний період часу і тепер є відповідач, тому суд стягує заборгованість з розпорядника коштів - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 71, 99, 161,163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 37,48,70,71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити  частково.

Визнати дії відповідача - управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі допомоги, передбаченої ст. ст. 37, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1

2089.52 грн. недоплаченої щомісячної грошової допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства,   передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 04.05.2010 року по 30.10.2010     року;

                4415.0   грн.  щорічної грошової допомоги на оздоровлення , передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2010 рік.  

     Виплати в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

              Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

    Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного суду через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

              Постанова набирає  законної сили  після закінчення строку її апеляційного оскарження.

             Суддя