Справа № 2 – 194/ 2010 року

Р І Ш Е Н НЯ  

                           І М  Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

10 вересня  2010 року                        Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді                                                       Кравця Ю.І.

при секретарі                                    Образенко Т.М.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_1    до   ОСОБА_2 про  зобов’язання усунути перешкоди  у здійсненні права користування та розпорядженням своїм майном, а саме зробити два окремі свідоцтва на право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, по ? частині на кожного власника відповідно на кожного власника відповідно до свідоцтва про право власності на не рухоме майно від 25 березня 2008 року, виданого виконавчим комітетом Тарутинської селищної ради  Одеської області,

                      В С Т А Н О В И В:

  ОСОБА_1  звернувся  до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те що з відповідачкою вони розлученні однак проживають у одній квартирі що розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка відповідно  до свідоцтва про право власності на не рухоме майно від 25 березня 2008 року, виданого виконавчим комітетом Тарутинської селищної ради  Одеської області, являється в рівних долях спільною їх сумісною власністю. В теперішній час він бажає зареєструвати за вказаною адресою свого сина. Однак в зв’язку з тим, що оригінал   свідоцтва про право власності на не рухоме майно знаходиться у відповідачки та вона йому його не надає, він не може цього зробити. В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Відповідачка та її представник позов не визнали та пояснили, що позивач та відповідачка являються співвласниками двокімнатної квартири в якій проживають. Вона заперечує щодо реєстрації в даній квартирі сторонньої  особи так як розмір квартири не надає такої змоги, до того ж вони  з позивачем ще не дійшли згоди про розподіл квартири, тобто яка кому кімната належить. Також відповідачка  пояснила, що виготовлення вказаного документу необхідні значні кошти, вона не зобов’язана сплачувати їх за боржника.

Заслухавши позивача, відповідача їх представників дослідивши наявні докази, що містяться в матеріалах справи суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так згідно свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно (а.с.13) ОСОБА_1    та   ОСОБА_2 являються співвласниками квартири АДРЕСА_1, кожному належить по ? частки. Згідно листа Директора  Тарутинського РБТІ (а.с.15) не може видати дублікат свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно, для вирішення питання щодо поділу житла рекомендовано звернутися до суду, однак позивач у своєму позові не просить розподілити житло, а зобов’язати відповідача виготовити два різних свідоцтва  про право приватної власності на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Відповідач не оспорює право власності відповідача.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких відсутній такий спосіб  як зобов’язання відповідача  зробити два окремі свідоцтва на право власності на квартиру. Власниками квартири в рівних частках являється як позивач так і відповідач, а тому виготовляти документи вони повинні спільно, кожен на свою частку.

    З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.    15, 16 ЦК України, 10, 57,60, 84,     ЦПК України,

                                                            В И Р І Ш И В:

               В задоволенні позову ОСОБА_1    до   ОСОБА_2 про  зобов’язання усунути перешкоди  у здійсненні права користування та розпорядженням своїм майном, а саме зробити два окремі свідоцтва на право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, по ? частині на кожного власника відповідно на кожного власника відповідно до свідоцтва про право власності на не рухоме майно від 25 березня 2008 року, виданого виконавчим комітетом Тарутинської селищної ради  Одеської області, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення або отримання його копії.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

          Суддя: