Справа № 2 – 13020/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12.11.2010 р.     Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді                             Шестака О. І.

за участю секретаря                             Тріщук К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності, -

встановив:

25.10.2010 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на самочинно збудований жилий будинок „А-2” з ганком „а”, загальною площею 126,5 м.кв., який складається з приміщень №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11 на двох поверхах, вимощення №1, огорожа №1, 2, 3, 4, розташований по АДРЕСА_2. Виділити 31/91 частку домоволодіння в натурі зі спільної часткової власності, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з присвоєнням виділеній частці поштової адреси: АДРЕСА_2.  Та зобов’язати КП „ХМ БТІ” внести відповідні зміни до технічної документації.

При цьому, в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 15.01.2010 р., згідно договору купівлі-продажу, вона придбала у власність 31/91 частку у спільній частковій власності земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На придбаній ділянці, позивачка самочинно за власні кошти збудувала жилий будинок „А-2” з ганком „а”, загальною площею 126,5 м.кв..

26.08.2010 р. вказаний самочинно збудований будинок було заінвентаризовано, виготовлено технічний паспорт. Відповідно до технічного  висновку спеціаліста щодо стану самочинно побудованого будинку, приміщення збудовано з дотриманням будівельних норм та правил, конструкції споруди відповідають вимогам СНІП, протипожежним та санітарним нормам і може бути введено в експлуатацію. Відповідно до заяв сусідів, будинок позивачки не порушує прав та інтересів сусідів, які не мають претензій з цього приводу до позивачки та не заперечують проти збереження самозбудованного приміщення.

Також посилається на те, що в теперішній час виникла необхідність виділити належну позивачці 31/91 частку домоволодіння в натруі з максимально можливою ізоляцією зі співвласником, оскільки будинки розташовані по різні боки земельної ділянки по АДРЕСА_1, відгороджені капітальною огорожею, межі ділянок узгоджені відповідно до акту.

Крім того, просить присвоїти поштову адресу виділеній частці домоволодіння АДРЕСА_2, оскільки, відповідно до листа КП „ХМ БТІ”, дана адреса за даними архіву є вільною.

В судове засідання позивач не з’явилась. Представник позивача надала до суду заяву  про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити заявлений позов в повному обсязі на підставі  тих доказів, що вказані в ньому, у разі неявки відповідача – ухвалити заочне рішення.

В судове засідання представник ОСОБА_2 міської ради не з’явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі на власний розсуд.

Третя особа в судове засідання не з’явилась, про дату та час розгляду справи були повідомлена, надала до суду заяву, в якій просять слухати справу у її відсутності, проти позову не заперечує.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки у спільній частковій власності на земельну ділянку від 15.01.2010 року позивачу належить частка у спільній частковій власності на земельну ділянку у розмірі 31/91. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1; має цільове призначення для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Як зазначене позивачем, нею за власні кошти на вищевказаній землі самовільно побудовано жилий будинок „А-2” з ганком „а”, загальною площею 126,5 м.кв., який складається з приміщень: №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11 на двох поверхах.

Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого 26.08.2010 р. КП «Харківське міське БТІ», позивачем самочинно збудовано житловий будинок літ. „А-2” з ганком літ. „а”  по АДРЕСА_1 загальною площею 126,5 м.кв., який складається з наступних приміщень: коридор площею 7,7 м.кв.; кухня 10,7 м.кв.; житлова площею 20,5 м.кв; житлова площею 16,6 м.кв.; коридор площею 5,3 м.кв.; санвузол 2,6 м.кв.; санвузол 6,2 м.кв.; топочна 5,2 м.кв.; кладова 3,0 м.кв.; гараж площею 22,7 м.кв., які знаходяться на 1-му поверсі та житлової площею 26,0 м.кв., яка знаходиться на 2-му поверсі, а також вимощення І та огорожа №1, 2, 3, 4.

Відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виготовленого ТОВ „Дім-Комфорт”, на підставі проведених робіт, які включають до себе збір вихідних даних, натуральне обстеження будівельних конструкцій житлового будинку, зроблені наступні висновки: несучі та огороджуючи конструкції житлового будинку знаходяться в задовільному стані; на момент обстеження всі основні конструкції житлового будинку наявних деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані, відповідають вимогам міцності й стійкості та придатні для подальшої експлуатації; житловий будинок відповідає технічним, санітарним, архітектурним та пожежним нормам діючого законодавства України.

Відповідно до ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на своїй землі, споруджувати житлові будинку, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно до ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Частиною 2 ст.331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди) виникає з моменту завершення будівництва.

Статтею 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено матеріалами справи, житловий будинок літ. „А-2” з ганком літ. „а”  по АДРЕСА_1 побудовано позивачем за власні кошти, з дотриманням протипожежних, будівельно-технічних та санітарних норм, чим не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності на нову річ, яку виготовлена особою, набувається нею.

Суд, даючи оцінку наведеним позивачем доказам, тим фактам, що проведене позивачем будівництво житлового будинку не порушує прав інших осіб, не суперечить суспільним інтересам, є закінченим, технічні рішення, які прийнято при проведенні будівництва, відповідають державним будівельним вимогам та іншим діючим нормам, протипожежним, технічним та санітарним нормам та забезпечують подальше їх безпечне використання за своїм призначенням, що підтверджується технічним висновком по справі, вважає можливим вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на житловий будинок задовольнити.

Крім того судом встановлено, що 15.01.2010 р., згідно договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 придбала у власність 31/91 частку у спільній частковій власності земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Оскільки виділ у натурі частки земельної ділянки, яка належить позивачці не суперечить інтересам її співвласника ОСОБА_3, що підтверджується її заявою від 03.11.2010 р., суд вважає можливим виділити ОСОБА_1 в приватну власність 31/91 частку земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у м. Харкові.

Що стосується присвоєння вказаній земельній ділянці поштового адресу, то дане питання не входить до компетенції суду. Позивачці необхідно звернутись до компетентного органу для вирішення питання про присвоєння поштової адреси земельній ділянці.

На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.11, 60, 316, 319, 321, 331, 364, 375, 376 ЦК України, ст.90 ЗК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 79, 88, 209, 212 – 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок „А-2” з ганком „а”, загальною площею 126,5 м.кв., який складається з приміщень №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11 на двох поверхах, вимощення №1, огорожа №1, 2, 3, 4, розташований по АДРЕСА_1.

Зобов’язати Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок „А-2” з ганком „а”, загальною площею 126,5 м.кв., який складається з приміщень №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11 на двох поверхах, вимощення №1, огорожа №1, 2, 3, 4, розташований по АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_1 в приватну власність 31/91 частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  рішення.

Головуючий