Справа № 2-3026
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року . Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців про визнання неправомірними дії щодо відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, зобов'язання нарахувати таку допомогу та виплатити суму недоплаченої допомоги, -
В С Т А Н О В И В :
В липні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців про визнання неправомірними дії щодо відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, зобов'язання нарахувати таку допомогу та виплатити суму недоплаченої допомоги.
Посилався на те, що він народився в ІНФОРМАЦІЯ_1 році і відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно ст. 6 даного Закону з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась.
Тому в 2009 році він звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною відмови про нарахування йому як дитині війни щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнення заборгованості по соціальній допомозі.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2009 року його позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано відповідача нарахувати щомісячну соціальну допомогу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
20 жовтня 2009 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", який вступив в законну силу з 01 вересня 2009 року, згідно якого розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в сумі 573 грн.
Проте відповідач продовжував грубо порушувати вимогу Закону та в подальшому нараховував лише 10% мінімальної пенсії за віком.
В зв'язку з цим 12 грудня 2009 року, 06 січня та 29 квітня 2010 року він звертався до відповідача управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців з заявами про виплату щомісячної соціальної державної допомоги в передбаченому чинним законодавством розмірі за період з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2010 року, однак листами відповідача йому було відмовлено.
Так, за період з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2010 року замість належних йому 1582 грн. 08 коп. йому було виплачено лише 448 грн. 20 коп. Вважає дану відмову незаконною та необґрунтованою. Сума невиплаченої допомоги складає 1133 грн. 88 коп.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути скасовані або обмежені іншими нормативно-правовими актами, що гарантовано ст. 92 п.1 та п.6 Конституції України, а згідно ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, що визначені
ст. 6 цього Закону, здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішеннями Конституційного Суду України по справі № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення, що призупинили дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", були визнані неконституційними та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. В зв'язку з цим відповідач був зобов'язаний здійснити нарахування та виплату належної йому допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Тому Закон України "Про соціальний захист дітей війни" є чинним, дію його положень на 2009 рік зупинено не було.
Просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців щодо виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати нарахувати таку допомогу та забезпечити її виплату за період з 01 вересня 2009 року по 31 травня 2010 року в сумі 1237 грн. 08 коп., зобов'язати в подальшому здійснювати нарахування та виплату такої допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, частково доповнив їх, просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців щодо виплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати нарахувати таку допомогу та забезпечити її виплату за період з 01 вересня 2009 року по 31 липня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати в подальшому здійснювати нарахування та виплату такої допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та стягнути понесені судові витрати з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що в 2007 році дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України № 489-VI від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Дане положення рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року було визнано неконституційним.
Листом Міністерства юстиції України надано роз'яснення, що питання, пов'язані з підвищенням пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", належить вирішувати шляхом внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". На даний час не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір підвищення та яку застосовувати мінімальну пенсію для визначення розміру підвищення. Враховуючи те, що фінансування виплат проводиться із Державного бюджету України, тому в діях управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців не вбачається будь-яких порушень.
Конституційний Суд України за поданням Пенсійного фонду України дійшов висновку, що у ч.3 ст. 28 Закону України № 1058-IV закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого в абзаці першому частини першої цієї статті, виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону України № 1058-IV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин в законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої ст. 6 Закону України "Про статус і соціальний захист дітей війни". У ст. 7 цього Закону зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України. За рахунок інших джерел фінансування державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, отже для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави.
Ухвалою Конституційного Суду України № 27-у/2009 від 19 травня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміну (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", що міститься у ст. 6 Закону України "Про статус і соціальний захист дітей війни", тлумачення терміну (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", що міститься у ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Посилання позивача на те, що при обчисленні йому підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про статус і соціальний захист дітей війни" необхідно застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, що визначений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є безпідставним, оскільки ч.3 даної статті чітко визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому даний розмір пенсії не може застосовуватись для обчислення підвищення до пенсій, що встановлюється іншими Законами.
Що стосується допомоги за 2009 рік, то згідно ст.ст. 6, 7 Закону України "Про статус і соціальний захист дітей війни" нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком повинно здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України. Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" № 835-VI від 26 грудня 2008 року не передбачає в розділі IV "Видатки та кредитування Державного бюджету України" субвенцію з коштів Державного бюджету України на виплату 30% доплати як щомісячної соціальної допомоги дітям війни. Натомість ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" надає право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Тому за аналогією закону можна стверджувати, що є законною виплата щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 49 грн. 80 коп. для осіб, що мають статус дітей війни, котра здійснюється на підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 530 від 28 травня 2008 року, яка є чинною. Дане підвищення виплачене позивачу в 2009 році в повному обсязі. Таке ж положення застосовано і в 2010 році, позивачу виплачується підвищення до пенсії в розмірі 49 грн. 80 коп. на підставі зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до даного часу, тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, зокрема, ст.6 передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,
підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, народився в ІНФОРМАЦІЯ_1 році, до 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років, тому відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців та отримує пенсію, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.9), ці обставини визнав представник відповідача в судовому засіданні, тому має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців донарахувати та виплатити відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2009 року.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Однак відповідач за період з 01 вересня 2009 року по 31 липня 2010 року продовжує нараховувати позивачу ОСОБА_1 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 10 відсотків мінімальної пенсії за віком в сумі 49 грн. 80 коп., що визнав представник відповідача в судовому засіданні, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд вважає, що належить визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців донарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2009 року по 31 липня 2010 року державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дія ст.6 зазначеного Закону не зупинялась, тому повинна була нараховуватись та виплачуватись державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а фактично за цей період нараховувалась та виплачувалась така допомога тільки в розмірі 10% в сумі 49 грн. 80 коп. в місяць. Суд вважає, що відповідач повинен враховувати при цьому розрахунку мінімальну пенсію за віком, визначену ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, оскільки іншими нормами законодавства, крім цієї, не встановлено мінімальної пенсії за віком, і положення даної статті не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком до обрахування цієї доплати. Достатніх підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі, суд не вбачає.
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців в період з 01 вересня 2009 по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 31 липня 2010 року не ґрунтуються на законі, суперечать вимогам Конституції України та порушують право позивача ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення, а тому необхідно відновити ці його порушені права, частково задовольнивши позовні вимоги в цій частині, а саме: належить визнати відмову щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків за період з 01 вересня 2009 року по 31 липня 2010 року неправомірною, зобов’язати нарахувати та забезпечити виплату у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року державну соціальну допомогу з 01 вересня 2009 року по 31 липня 2010 року у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, а в задоволенні позовних вимог про стягнення недоплаченої суми цієї допомоги в розмірі 1237 грн. 08 коп. належить відмовити за безпідставністю, оскільки відповідач має право тільки проводити нарахування цієї допомоги і зарахування сум на рахунок позивача, стягнення заборгованості з відповідача чинним законодавством не передбачено.
Також суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надалі нараховувати державну соціальну допомогу позивачу як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і в їх задоволенні належить відмовити, оскільки згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а в даний час не встановлено, чи будуть в подальшому відповідачем порушуватись права позивача, тому вони ще не підлягають захисту.
Оскільки позовні вимоги позивача ОСОБА_1 задоволені частково, то відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на його користь належить стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору за дві позовних вимоги в сумі 17 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37 грн., сплачені ним згідно квитанцій від 22 червня, 19 та 26 липня 2010 року (а.с.7-8).
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22, 46, 55, 95, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 88 ч.1 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 вересня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 31 липня 2010 року неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців донарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 вересня по 31 грудня 2009 року і з 01 січня по 31 липня 2010 року державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року у розмірі 20% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівців на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 54 гривні.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК