Справа №22ц-746,2007р.                            Головуючий в 1-й інстанції

Крюковський О.А.

Категорія: №12   Доповідач - Пузанова Л .В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року квітня місяця «10» дня колегія суддів судової палати цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В. Суддів: Фурман Т.Г., Закарян К.Г. при секретарі - Крестніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 січня 2007 року в справі

за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2про виселення та за

зустрічним позовом

ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_1(третя особа - відкрите акціонерне товариство «Укрводбуд» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання угоди дійсною та визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2про виселення.

В обгрунтування позову зазначав, що він на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_3. та посвідченого нотаріально 11.04.2006 року, є власником квартири АДРЕСА_1Херсонської області.

Посилаючись на те, що використовувати квартиру за призначенням він не може, оскільки в ній без законних на те підстав проживає ОСОБА_2., позивач просив суд виселити відповідача із спірної квартири.

В червні 2006 року ОСОБА_2звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1про визнання договору купівлі-продажу щодо покупця недійсним та визнання дійсним покупцем іншої особи, зазначаючи, що спірну квартиру він купив у ОСОБА_3. в кінці 2004 року, сплативши йому грошові кошти в сумі еквівалентній 1200 доларів США, що підтверджується письмово виданою розпискою.

Провівши ремонт квартири та сплативши борги за комунальні послуги, він вселився в неї за згоди ОСОБА_3. і вважає себе власником житла, хоча договір купівлі-продажу з вини продавця нотаріально посвідчений не був.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3. укладаючи договір купівлі-продажу з ОСОБА_1ввів останнього в оману, не повідомивши про те, що спірна квартира уже продана ним йому, ОСОБА_2., і на те, що вони з ОСОБА_3. досягли угоди з усіх

2

істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору купівлі-продажу, ОСОБА_2. просив суд визнати договір купівлі-продажу, посвідчений 11.04.2006 року приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу ОСОБА_4. за реєстраційним номером 1126, недійсним і визнати його, ОСОБА_2., дійсним покупцем і власником квартири АДРЕСА_1.

В процесі розгляду справи ОСОБА_2. уточнив заявлені ним позовні вимоги і просив суд визнати договір купівлі-продажу квартири, розташованої за зазначеною вище адресою, укладений ним з ОСОБА_3. 21.12.2004 року - дійсним і визнати за ним право власності на цю квартиру. Договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_1. 11.04.2006 року просив визнати недійсним. Посилався при цьому на підстави, викладені у первісній позовній заяві.

Рішенням суду від 23 січня 2007 року постановлено у задоволенні позову ОСОБА_1. про виселення ОСОБА_2. з квартири АДРЕСА_1відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2. задовольнити повністю.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Херсонської області, укладений 21 грудня 2004 року між ОСОБА_3. (продавець) та ОСОБА_2. (покупець) визнати дійсним.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 11 квітня 2006 року між ОСОБА_3. (продавець) та ОСОБА_1. (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрований у реєстрі за №1126.

Визнати за ОСОБА_2. право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги та відмовити у задоволенні позову, заявленого ОСОБА_2., зазначаючи, що суд при вирішенні справи неправильно застосував норми матеріального права, зокрема ст.ст. 220,230,658 ЦК України щодо наявності у ОСОБА_3. за станом на грудень 2004 року права розпоряджатися спірною квартирою та щодо введення його, ОСОБА_1., в оману при укладенні договору купівлі-продажу щодо обставин, які мають істотне значення. Крім того, вважає, що висновки суду про досягнення ОСОБА_3. та ОСОБА_2. згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу не підтверджені належними доказами.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходив з того, що в фудні 2004 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. відбулася домовленість щодо істотних умов договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1і, оскільки ОСОБА_2. виконав усі умови угоди, то вказаний договір є дійсним, а укладений 11.04.2006р. та нотаріально оформлений договір купівлі-продажу цієї ж квартири між ОСОБА_3. і ОСОБА_1. є недійсним як вчинений під впливом обману.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, так як суд прийшов до нього, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права.

3

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3. квартира АДРЕСА_1Херсонської області належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відкритим акціонерним товариством «Укрводбуд» 07 квітня 2006 року згідно з розпорядженням №1 від • 05.04.2006р. та зареєстрованого 10 квітня 2006р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно у Каховському державному бюро технічної інвентаризації в книзі 35, номер запису 8896, реєстраційний номер 14423684.

11 квітня 2006 року ОСОБА_3. продав зазначену квартиру ОСОБА_1.. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4. Каховського районного нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №1126 /а.с. 5/.

Право власності ОСОБА_1. на вказану квартиру зареєстровано в установленому законом порядку, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с. 6,7/.

Оспоривши право власності ОСОБА_1. на квартиру, ОСОБА_2. доводив факт укладення ним із ОСОБА_3. договору купівлі-продажу цієї кварцити, у підтвердження якого послався на видану на його ім'я 21.12.2004 року розписку та показання свідків.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу квартир укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Статтею 220 ЦК України визначено, що уразі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Однак, із змісту розписки, виданої ОСОБА_3. на ім'я ОСОБА_2. 21.12.04р., яку суд поклав в основу рішення, не вбачається, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору. Більше того, в ній не йдеться про укладення будь-якого договору, а лише підтверджується факт тримання грошових коштів без вказівки на розрахунки за вчиненою угодою /а.с. 56/.

Крім того, за змістом цивільного законодавства, дійсною з підстав, викладених у ч.2 ст.220 ЦК України, може бути визнана угода, для укладення якої не було передбачених законом обмежень.

За станом на грудень 2004 р. спірна квартира належала до державного житлового фонду, а тому ОСОБА_3. не будучи власником, не міг укладати будь-які угоди щодо розпорядження нею, а відповідно до положень Закону України «Про нотаріат» така угода не могла бути посвідчена нотаріально через відсутність правовстановлюючого документу та технічних довідок характеристик, що перешкоджає суду визнати договір купівлі-продажу дійсним.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що допустивши порушення норм матеріального права, суд прийшов до неправильного висновку про обґрунтованість зустрічного позову та незаконно визнав договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. 21.12.2004 року дійсним.

Рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_2. як необґрунтованих.

Не вбачає колегія суддів також підстав для визнання договору купівлі-продажу, укладеного та нотаріально посвідченого 11 квітня 2006 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_1. щодо спірної квартири, недійсним, оскільки наявність передбачених ст.ст. 115,230 ЦК України підстав для цього судом не встановлено.

4

Фактично ОСОБА_2. доводив факт недійсності цієї угоди як вчиненої під впливом обману, в той час, як сторони в даній угоді наявність такого факту заперечують, а обставини, які б існували як такі, що могли перешкодити вчиненню цього правочину, не доведені.

Будучи власником спірної квартири, ОСОБА_1. правомірно, відповідно до ст.48 Закону України «Про власність» та ст.ст. 386,391 ЦК України, вимагав усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном і, оскільки ОСОБА_2. не довів наявність у нього передбаченого законом права на проживання у цій квартирі, вимоги ОСОБА_1. щодо виселення ОСОБА_2. підлягають задоволенню, а рішення суду у вказаній частині позовних вимог - скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 220,386,391 ЦК України, ст.48 Закону України «Про власність», керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Каховського міськрайонного суду від 23 січня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Виселити ОСОБА_2із квартири АДРЕСА_1Херсонської області, належної на праві власності ОСОБА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох м'ясці до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до суду касаційної інстанції.