Справа № 22-897/2007р.                                                    Головуючий в    1    інстанції:

Борко А. Л. Категорія    18

Доповідач: Кузнецова О. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року    квітня                             місяця   4        дня колегія  суддів  судової

палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого     Капітан І. А.

суддів                                 Цуканової І.В.

Кузнецової О. А.

при секретарі   Однорог Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, з-я особа ХФ КБ "Приватбанк" про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ХФ КБ "Приватбанк" про визнання недійсним договору поруки,

встановила:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2006 року позов ОСОБА_2задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2у рахунок відшкодування майнової шкоди 126250 грн., а також судові витрати у розмірі 1305 грн. ОСОБА_1у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.

В письмових запереченнях ЗАТ Комерційний банк "Приватбанк" спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання,   забезпеченого   порукою,   боржник   і   поручитель

2

відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який

виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права

кредитора у цьому зобов"язанні, в тому числі й ті, що забезпечували

його виконання.                         

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції 02.11.2004 року між ХФ "Приватбанк" та ОСОБА_1. укладено договір про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_1.

Згідно п. 2 Договору отримана відповідачем пластикова платіжна картка використовується у тому числі як засіб для отримання готівкових грошових коштів в касах банків, фінансових установах, через банкомати, здійснення інших банківських операцій.

20 квітня 2005 року між ОСОБА_2. та Херсонською філією "Приватбанку" був укладений договір поруки № 5457084711912817, за яким позивач; як поручитель, поручався перед банком, як перед кредитором боржника ОСОБА_1. за виконання останнім свого зобов'язання перед банком, який в свою чергу представив ОСОБА_1. кредитний ліміт на платіжну картку № НОМЕР_2в розмірі 25 000 доларів США. Вказану суму відповідач повинен був повернути кредитору до 23 квітня 2005 року, але свої зобов"язання не виконав. Факт отримання і використання коштів сторонами не оспорюється, в тому числі і особисто ОСОБА_1.

25 квітня 2005 року позивач перерахував кредитору вказану суму.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відповідність договору поруки вимогам закону, отримання та використання відповідачем коштів на власні потреби в сумі 25 000 доларів США, виконання позивачем всіх умов договору поруки та перерахування ним в адресу ХФ ЗАТ "Приватбанк" зазначеної суми, у зв"язку з чим обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2. про стягнення з відповідача на його користь суми 126250 грн., яка еквівалентна 25 000 доларів- США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США станом на 26.12.2006 року, встановленого Нацбанком України.

Висновки  суду  мотивовані  належним  чином,  підтверджуються

матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про використання ним грошей на потреби підприємства, на якому він працював, а не на власні потреби, оскільки для отримання готівкових грошових коштів він використав особисту пластикову картку, інших доказів на підтвердження заявлених

3

підстав відповідачем суду не надано,  а судом такі докази та обставини не встановлені.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 26 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.