Справа №1-21/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого судді                                                              Герасименко В.М.

при секретарі                                                                       Деркач Т.А.

з участю прокурора                                                            Мушук Т.В., Москаленка Д.В.

адвоката                                                                               ОСОБА_9., ОСОБА_10.

розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду  в  м.Полтаві  справу за звинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця м.Полтава, українця, гр-нина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1994 та 2001 року народження, не працюючого, мешканця с.АДРЕСА_1, зареєстрованого: м.АДРЕСА_2, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1   КК України,-

встановив:

26.07.2006 року, близько 23:00 год. ОСОБА_1., перебуваючи на вул.Кучеренка, поблизу буд.№19 в с.Н.Млини, Полтавського району, на ґрунті неприязних відносин, навмисно наніс один удар кулаком в праву частину щелепи потерпілому ОСОБА_2., від чого останній впав на землю, після чого ОСОБА_1., не зупиняючись на досягнутому, наніс потерпілому ще два удари ногою по правому боку тулуба. В результаті умисних дій ОСОБА_1. потерпілому ОСОБА_2. були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи справа та перелому тіла справа через лунку 3 зубу на нижній щелепі без зміщення, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2464 від 06.09.2006 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину в скоєному не визнав повністю та розповів суду, що 26.07.2006 року він разом зі своєю родиною знаходився вдома, близько 20 год. вечора того ж дня до них в гості прийшли ОСОБА_3та ОСОБА_4. Біля 22:40 год. він разом з дружиною вийшов їх проводжати, ОСОБА_3. сказала, що чула хлопки, схожі на постріли з пневматичної зброї, коли вони всі прислухалися, то дійсно почули ще кілька пострілів після одного з них заскавучав їх собака. Всі разом вони вийшли з подвір'я на вулицю, при цьому, на відстані 1,5 метри від його забору знаходилися ОСОБА_2., який привстав та тримав в правій руці направлену в їх сторону пневматичну рушницю, поруч з ним були ОСОБА_5. та неповнолітній ОСОБА_6., який відразу ж поїхав звідти на велосипеді. На його запитання „що ти робиш" ОСОБА_2. відповів нецензурно, він, ОСОБА_1, взявши лівою рукою за дуло рушниці, смикнув її на себе, однак відразу забрати її не вдалося, потім, тримаючи рушницю обома руками, він ще декілька разів смикнув її на себе з поворотом і при цьому ОСОБА_2. впав обличчям до землі, потрапивши на купу будівельного сміття, яка знаходилася поруч, оскільки він займався будівництвом у власному господарстві. Факт спричинення ОСОБА_2. умисно тілесних ушкоджень заперечив категорично, зазначивши, що можливо вказані у висновку судово-медичної експертизи ушкодження потерпілий отримав коли впав на будівельне сміття.

Не зважаючи на повне не визнання своєї вини підсудним, його вина в скоєному повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

2

· показаннями потерпілого ОСОБА_2. про те, що ввечері 26.07.2006 року він разом з ОСОБА_5. та ОСОБА_6. стояли, розмовляючи, на проїжджій частині дороги, на відстані близько 3-5 метрів від подвір'я ОСОБА_1. При цьому потерпілий ОСОБА_2. стояв спиною до подвір'я та тримав в руках пневматичну гвинтівку, яку мав на меті в той вечір віднести власнику - своєму знайомому. Приблизно через 20 хвилин на вулицю несподівано вискочив ОСОБА_1., який нічого не пояснюючи, вдарив потерпілого один раз кулаком по щелепі з правої сторони, після чого останній впав на землю, тримаючи при цьому в руках пневматичну гвинтівку. ОСОБА_1. почав її виривати із рук потерпілого та наніс ще два удари ногою по тулубу ОСОБА_2., після чого остаточно відібрав вказану гвинтівку. При цьому потерпілий зазначив, що свідками цих подій були лише ОСОБА_5та ОСОБА_6, більше нікого в момент спричинення йому тілесних ушкоджень на вулиці не було, також зауважив, що ніякого будівельного сміття поблизу господарства ОСОБА_1а на той момент не було;

· показаннями свідка ОСОБА_6., який суду пояснив, що в кінці липня (точного дня не пам'ятає) близько 22 години він навпроти господарства ОСОБА_1. зустрів ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який тримав в руках пневматичну гвинтівку. Всі втрьох вони стали розмовляти, при цьому заходились навпроти подвір'я ОСОБА_1. та стояли спинами до нього, ОСОБА_2. при цьому знаходився посередині. Через 15-20 хвилин, мовчки, з двору вийшов ОСОБА_1і, підійшовши до ОСОБА_2, вдарив його правою рукою по правій щелепі. Від удару потерпілий впав на землю спиною головою до паркану. Потім ОСОБА_1. взяв за дуло правою рукою гвинтівку та наніс правою ногою декілька ударів по лівому боці тулубу потерпілого, після чого відібрав пневматичну гвинтівку у ОСОБА_2. Після цього свідок відразу пішов додому;

-  даними висновку судово-медичної експертизи № 2464 від 31.08.2006 року,

згідно якого ОСОБА_2. спричинене тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому

суглобового відростку нижньої щелепи справа та перелому тіла справа через лунку 3 зубу

на нижній щелепі справа без зміщення, яке кваліфікується як ушкодження середнього

ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Дане тілесне ушкодження

утворилося від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, „...ударна дія

травмуючої сили, удар в нижню щелепу справа" та від однократної дії травмуючого

фактору, з силою, достатньою для утворення вищевказаного тілесного ушкодження. При

цьому вказане тілесне ушкодження могло утворитись в строк та за обставин, на які

посилається підекспертний - ОСОБА_2. Дане тілесне ушкодження не характерне для

утворення при падінні на площину (а.с.44-45);

-    даними протоколу зводин віч-на-віч між потерпілим ОСОБА_2. та

підозрюваним ОСОБА_1., в ході якого ОСОБА_2. повністю підтвердив дані ним раніше

показання щодо обставин та механізму спричинення йому тілесного ушкодження

ОСОБА_1. (а.с.58);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка

ОСОБА_6., в ході якого останній вказав на обставини при яких ОСОБА_1. спричинив

тілесне ушкодження ОСОБА_2. (а.с.76-80);

-   даними додаткового висновку судово-медичної експертизи № 3089 від

02.11.2006 року, згідно якого показання свідка ОСОБА_6., дані ним 28.10.2006 року в

ході відтворення обстановки та обставин події, не протирічать об'єктивним судово-

медичним даним експертизи ОСОБА_2. (а.с.92-93).

До показань самого підсудного, його дружини, свідків ОСОБА_3. та ОСОБА_4. суд відноситься критично та до уваги їх не приймає з наступних підстав. Так, під час досудового слідства вказані особи неодноразово змінювали свої показання, а в залі суду доповнили їх новими фактами, про які під час досудового слідства не зазначали. Зокрема, підсудній ОСОБА_1. неодноразово змінював свої показання стосовно обставин вчинення злочину, так, в ході досудового слідства спочатку пояснював, що коли він відбирав у ОСОБА_2., який стояв, гвинтівку, останній після чергового сильного ривка впав на бік.

3

Факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому категорично заперечив. Згодом він пояснив, що ОСОБА_2. сидів на правій нозі, при цьому про факт падіння потерпілого він не зазначав. Будучи ж допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_1. повідомив, що в той вечір ОСОБА_2. падав обличчям до землі. При цьому не виключив факту ненавмисного спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Аналогічні показання під час досудового слідства дали свідки ОСОБА_7., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. та лише в судовому засіданні всі вищевказані особи повідомили, що 26.07.2006 року потерпілий падав обличчям на будівельне сміття, яке, начебто, розташоване біля паркану підсудного. Щодо наявності розбіжностей в своїх показаннях вказані особи в судовому засіданні пояснили тим, що після допитів слідчим лише підписували протоколи допиту, не ознайомившись при цьому з їх змістом, пояснивши це знаком довіри до працівників міліції. Однак і з даним ствердженням суд погодитись та прийняти до уваги не може, оскільки свідок ОСОБА_7. доповнення до протоколу допиту свідка від 04.11.2006 року, записала власноручно, однак дану обставину, а саме наявність біля двору будівельного сміття та падіння на нього потерпілого, не зазначила. Як вбачається з фото таблиці до протоколу огляду паркану ОСОБА_1. від 18.08.2006 року, а саме першого фотознімку, будь-яке сміття, тим паче уламки цегли та шлакоблоку, про наявність яких зазначали сам підсудній та вищевказані свідки - відсутні. Окрім того, згідно стверджень підсудного та його адвоката, лише після їх наполегливого прохання слідчим 26.11.2006 року було проведено огляд господарства ОСОБА_1, в ході якого було виявлено пошкодження паркану, дерев, та сторонні металеві предмети, разом з тим, під час даного огляду ОСОБА_1. не звертав уваги слідчого та не наголошував на фіксуванні в протоколі наявності біля господарства будівельного сміття, хоча як пояснював в судовому засіданні, дане сміття і досі знаходиться на тому ж місці.

Потерпілий ОСОБА_2. та свідок ОСОБА_6. категорично заперечили в залі суду наявність будь-якого сміття біля подвір'я ОСОБА_1. в день вчинення злочину.

Окрім того, свідки ОСОБА_7., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. неодноразово змінювали свої показання стосовно того, чи були вони очевидцями вказаних подій. Так, в своєму першочерговому поясненні свідок ОСОБА_3. вказувала, що виходила на вулицю за ОСОБА_1. на відстані 2-3 метрів, бачила, як ОСОБА_1. відбирав у ОСОБА_2. гвинтівку, більше нічого не пам'ятає, т.я. дуже розхвилювалася. Будучи допитаною через місяць, свідок повідомила, що виходила за ОСОБА_1. на відстані 1,5 метрів, при цьому досить детально розповідала про події, які відбулися 26.07.2006 року. І лише знову через місяць вона повідомила, що виходила з двору відразу з ОСОБА_1. Аналогічні показання дав її чоловік. Свідок ОСОБА_7. також спочатку наполягала на тому, що за чоловіком виходила на відстані 5 метрів, пізніше змінила показання, та пояснила, що вказала це помилково.

Окрім того, що показання підсудного, свідків ОСОБА_7., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. неодноразово змінювалися в ході досудового слідства, вони суперечать послідовним та стабільним показанням потерпілого, свідка ОСОБА_6. та іншим доказам по справі, тому, з огляду на викладене, суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_7. - дружини підсудного, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. з якими підсудній перебуває в дружніх стосунках, а свідчення самого ОСОБА_1. сприймає як спосіб захисту від пред'явленого звинувачення та уникнення відповідальності за вчинене.

, До свідчень ОСОБА_5. суд також відноситься критично, оскільки в ході допиту в судовому засіданні останній дані ним раніше показання про обставини нанесення ОСОБА_2. тілесних ушкоджень змінив, пояснивши, що в той вечір, тобто, 26.07.2006 року він перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, а тому нічого не пам'ятає, слідчому ж розповідав про вказані події зі слів потерпілого ОСОБА_2., з яким він, начебто, розмовляв наступного дня.

Приймаючи до уваги зібрані по справі, дослідженні та проаналізовані в ході судового    слідства    докази,    суд    приходить    до    висновку,    що    дії    підсудного

4

ОСОБА_1. слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України як нанесення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному є наявність в нього на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудному судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі, разом з тим, з урахуванням його характеристики, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши при цьому положення ст.75 КК України.

Цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, в позовній заяві потерпілий прохає стягнути з підсудного на його користь понесені ним витрати на лікування в сумі 123 грн.39 коп. та придбання спеціального харчування в зв'язку з травмою на суму 300 грн., однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази, як то чеки, квитанції і т.п., в підтвердження понесених ним витрат на вказані суми, тому в цій частині позовну заяву слід залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілому право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства

Позовна заява потерпілого в частині стягнення з підсудного завданої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню а саме в розмірі 1500 грн., враховуючи при цьому характер та обсяг перенесених ним фізичних та моральних страждань, їх тривалість, стан здоров'я потерпілого в подальшому, тяжкість вимушених змін в його життєвих стосунках, в зв'язку з цим.

Питання по речовим доказам слід вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.2,3 ст.76 КК України, а саме:

-  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

-    повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця

проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, не працюючого, мешканця с.АДРЕСА_1, зареєстрованого: м.АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, не працюючого, мешканця с.Н.АДРЕСА_3, завдану моральну шкоду в розмірі 1500 грн.

5

Цивільний позов потерпілого в частині стягнення завданої злочином матеріальної шкоди - залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілому його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі - пневматичну гвинтівку МР^512, передану на зберігання до камери зберігання речових доказів Полтавського РВ УМВС, повернути власнику -ОСОБА_8.; предмети, вилучені під час огляду господарства АДРЕСА_1, Полтавського району, від 26.11.2006 року, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Полтавського РВ УМВС, - знищити; амбулаторну медичну картку на ім'я ОСОБА_2. повернути ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.