Судове рішення #12052129

                                                                                                                            №2-4228/10/03

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 жовтня 2010 року Київський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді    Діденко С.А.

при секретарі                             Матвєєвій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності на житловий будинок та квартиру в порядку спадкування , та за зустрічним позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок та квартиру в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В  :

          В квітні  2010 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,  в якому просила , в якому просить визнати  за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після  померлої 09.10.1999 року матері ОСОБА_4,  та  на  23/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після  померлого 22.08.2004 батька ОСОБА_5, а також визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та 23/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після  померлого 15.09.2009 року  її племінника ОСОБА_6.

ОСОБА_2  подав зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати  за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після  померлої 09.10.1999 року матері ОСОБА_4,  та  на  23/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після  померлого 22.08.2004 батька ОСОБА_5, а також визнати за ним ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та 23/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після  померлого 15.09.2009 року  його племінника ОСОБА_6.

            В обґрунтування позовних вимог  ОСОБА_1 посилалася на те, що  вона є спадкоємицею та прийняла спадщину після померлого 15.09.2009 року племінника ОСОБА_6 шляхом звернення з заявою про  прийняття спадщини до Восьмої Харківської нотаріальної контори у встановлений законом термін. Його матір’ю є  її рідна сестра ОСОБА_4, яка  народилася ІНФОРМАЦІЯ_2.  Її батьками, так само як і   позивачки були: ОСОБА_7, та ОСОБА_8. Сестра ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 реєструвала шлюб з ОСОБА_5  у Київському ЗАГСі м. Харькова і у цьому шлюбі у них народився син ОСОБА_6 11.01.1955 року. У подальшому після розірвання шлюбу з  ОСОБА_5 30.06.1976 р.  ОСОБА_9 30.06.1976 року вдруге зареєструвала шлюб  з ОСОБА_10 у Московському відділі ЗАГСу м. Харкова.

               ОСОБА_4, померла 09.10.1999 року. За життя  ОСОБА_4 була власницею квартири АДРЕСА_1, що  належала  їй на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 07.07.2000 року Московською районною радою м. Харкова і було зареєстровано у КП «Харківське міське БТИ». Після смерті ОСОБА_4 єдиним спадкоємцем померлої був її син ОСОБА_3, який спадщину прийняв, написавши заяву до Третьої Харківської державної нотаріальної контори за місцем мешкання спадкодавця про прийняття спадщини, але не отримав документів, та не зареєстрував право власності у КП «Харківське міське БТИ».

              Її племінник ОСОБА_3 прийняв  також спадщину що складається з  23/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2

після батька ОСОБА_5, який помер 22.08.2004 року, а саме він звернувся з заявою про  прийняття спадщини до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори де мешкав і був зареєстрований у будинку, який належав його батькові на  підставі дубліката свідоцтва про право власності на спадщину, виданого  31.03.1951 року  Першою ХДНК, реєстр №1503/Д-1 та рішення Київського народного районного суда м. Харкова  від 29.04.1988 року. Таким чином, позивачка вважає, що ОСОБА_3 прийняв спадщину яка складається з 23/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2.

             Позивачка зазначила, що спадкоємцем після померлого племінника ОСОБА_3 окрім неї є ще й його дядько ОСОБА_2, рідний брат батька ОСОБА_5, який теж звернувся з заявою до Восьмої Харківської державної контори у встановлений законом термін, таким чином прийняв спадщину  після померлого ОСОБА_3

             Таким чином, позивачка просила визнати право власності в порядку спадкування за законом на вказане майно за ОСОБА_3 після померлої матері ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5 і в свою чергу просила визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та 23/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом.

                   В судовому засіданні представник позивача  підтримала позивні вимоги і просила їх задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що вона прийняла спадщину після померлого 15.09.2009 року ОСОБА_6 у встановлений законом термін і спосіб, а саме шляхом подання заяви до державної нотаріальної контори, вважала доказаним факт того, що вона є рідною сестрою матері ОСОБА_3, а тому є спадкоємцем третьої черги.

    Відповідач ОСОБА_2  подав зустрічну позовну заяву  в якій просив визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після  померлої 09.10.1999 року матері ОСОБА_4,  та на  23/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після  померлого 22.08.2004 батька ОСОБА_5, та визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та 23/200 частини житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після  померлого 15.09.2009 року племінника ОСОБА_6.

                   В обґрунтування позовних вимог  ОСОБА_2 посилався на  те, він є спадкоємцем та прийняв спадщину після померлого 15.09.2009 року племінника ОСОБА_6 шляхом звернення з заявою про  прийняття спадщини до Восьмої Харківської нотаріальної контори у встановлений законом термін. Також вказав, що він є рідним  дядьком померлого ОСОБА_6, який в свою чергу є рідним сином його рідного брата ОСОБА_5.

Його брат ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_6 11.01.1955 року. У подальшому після розірвання шлюбу  з ОСОБА_5 - ОСОБА_9 30.06.1976 року удруге зареєструвала шлюб  з ОСОБА_10 у Московському відділі ЗАГСу м. Харкова.

               ОСОБА_4, померла 09.10.1999 року. За життя  ОСОБА_4 була власницею квартири АДРЕСА_1, якій квартира належала на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 07.07.2000 року Московською районною радою м. Харкова, право власності було зареєстровано у КП «Харківське міське БТИ». Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина і єдиним спадкоємцем померлої був її син ОСОБА_3, який спадщину прийняв, написавши заяву до Третьої Харківської державної нотаріальної контори за місцем мешкання спадкодавця про прийняття спадщини, але не отримав документів, та не зареєстрував право власності у КП «Харківське міське БТИ».

              Також відповідач вказав, що його племінник ОСОБА_3 прийняв спадщину і після померлого 22.08.2004 року батька ОСОБА_5, а саме він звернувся з заявою про  прийняття спадщини до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори де мешкав і був зареєстрований у будинку, який належав його батькові на  підставі дубліката свідоцтва про право власності на спадщину, виданого  31.03.1951 года Першою ХДНК, реєстр №1503/Д-1 та рішення Київського народного районного суда м. Харкова  від 29.04.1988 року. Таким чином, відповідач вважав, що ОСОБА_3 прийняв спадщину яка складалася з 23/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями у м. Харкові по АДРЕСА_2.

В подальшому  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не змінюючи правових підстав уточнили свої позовні вимоги та просили визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 15.09.2009 року ОСОБА_3 а за ОСОБА_2 23/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2. Відповідний склад спадкового майна,  щодо отримання якого сторони домовилися  було узгоджено  ними і сторони не заперечували  щодо задоволення основного по і зустрічного позову  на відповідних умовах.  

                   Представник позивача  і відповідач у судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та просили їх задовольнити посилаючись на відповідність закону позовних вимог.

                 Третя особа – представник  Харківської  міськради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку

                   Суд вислухавши сторони, думку представників позивача, відповідача,  дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та  зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню із наступних підстав.

                   

                   Згідно ч.3 ст. 10, ст. 60  ЦПК Украины  кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

                   Згідно ст.ст. 1258 ЦК України в редакції 2003 року спадкоємці  за  законом  одержують  право  на  спадкування почергово.

                   Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує  право на  спадкування  у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування,  неприйняття  ними  спадщини або відмови від її прийняття,  крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

      Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 в цілому належала на праві особистої власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 07.07.2000 року Московською районною радою м. Харкова, та зареєстрована у КП «Харківське міське БТИ».    

                 23/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 у м. Харкові належала на праві особистої власності ОСОБА_5, на  підставі дубліката свідоцтва про право власності на спадщину, виданого  31.03.1951 года Першою ХДНК, реєстр №1503/Д-1, дублікат видано 19.12.2000 року, реєстр № 1-18, та рішення Київського народного районного суда м. Харкова  від 29.04.1988 року та зареєстровано у КП «Харківське міське БТИ»,

(а.с.   46   ).

 Від шлюбу  ОСОБА_4  та  ОСОБА_5  мали сина ОСОБА_6  ІНФОРМАЦІЯ_1.

25.08.1965 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9було розірвано, про що у книзі  РАГСу зроблений запис №345, прізвище після розірвання шлюбу залишилося ОСОБА_9  

30.06.1976 року ОСОБА_9 вступила у шлюб з ОСОБА_10і після  реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище ОСОБА_9.

(копія спадкової справи  НОМЕР_1 а.с.35 )

             09.10.1999 року, ОСОБА_4 померла .

             Після померлої ОСОБА_4 спадкоємцем за законом 1-ої черги був її син ОСОБА_6, який надав до Третьої Харківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4 протягом 6 місяців після смерті спадкодавця .

ОСОБА_6  отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за законом  від 19.02.2001 року, посвідченого  державним нотаріусом  Третьої  Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, реєстр № 1-403, згідно з яким він є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4, а саме  квартири АДРЕСА_1 .

     22.08.2004 року помер ОСОБА_5 .( копія спадк. справи а.с.26)

    Після його смерті спадкоємцем за законом 1-ої черги був його син ОСОБА_6, який надав до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_5 протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. ОСОБА_6 мешкав та був зареєстрований за місцем проживання батька і таким чином  у відповідності до   ч.3 ст.1268 ЦК України  вважається таким що прийняв спадщину.

    15.09.2009 року , згідно  зі свідоцтвом про смерть та актового запису  про смерть № 12878 зробленого відділом РАЦСа  по м. Харкову Харківського міського управління юстиції помер ОСОБА_6 .

    Після померлого ОСОБА_6 спадкоємців за законом 1-ої  та 2-ої черги не залишилося, т.я. батьки померлого - ОСОБА_5 та мати ОСОБА_4  померли, на час відкриття спадщини померлий у зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей не мав.

             Згідно ст.1263 ЦК України у   третю чергу  право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Спадкоємцями 3-ої черги після померлого ОСОБА_6 є його тітка ОСОБА_1 та дядько ОСОБА_2, які спадщину після померлого прийняли  надав заяви до Восьмої Харківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті спадкодавця (а.с11)

            Відповідно з записом акту про народження за № 1405 ОСОБА_5 народився 21.04.1919 року, його батьками згідно з записом акта про народження були вказані: батько - ОСОБА_13 та мати - ОСОБА_14 .

            Згідно зі свідоцтвом про народження, актовий запис № 33 ОСОБА_2 народився 06.11.1930 року, його батьками згідно з записом акта про народження були вказані: батько - ОСОБА_13 та мати - ОСОБА_14 , таким чином  є рідним братом ОСОБА_5 і рідним дядьком ОСОБА_6.

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян - актового запису про народження  № 92  відділу РАЦСа по м. Чугуєву Чугуївського міськрайонного управління юстиції  Харківської області  ОСОБА_1 народилася 04.10.1924 року   її батьком згідно з актовим записом про народження є – ОСОБА_8.

Таким чином суд вважає що  позивачами за основним і зустрічним позовом доведено, що вони є рідними тіткою і дядьком  спадкодавця  ОСОБА_3

Суду надана заява спадкоємця ОСОБА_2, яка була адресована до Восьмої ХДНК в якій ОСОБА_2 повідомляє державну нотаріальну контору про те, що він надає свою згоду на те, щоб ОСОБА_1  була включена до свідоцтва про право на спадщину  ОСОБА_6, який помер 15.09.2009 року, як тітка спадкодавця.

                   Згідно ст.1267 ЦК України частки  у  спадщині  кожного  із  спадкоємців за законом є рівними.  

                   Згідно з ч. 2 ст.1267 ЦК України спадкоємці за усною угодою між собою,  якщо це  стосується рухомого майна,  можуть змінити розмір частки у спадщині когось із

них.

                  Згідно з ч. 3 ст.1267 ЦК України спадкоємці за  письмовою  угодою  між  собою,  посвідченою нотаріусом,  якщо  це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

                   Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину,  але на час відкриття спадщини  не  проживав  постійно  із  спадкодавцем,  має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

                   Згідно ст. 1270 ЦК України для   прийняття  спадщини  встановлюється  строк  у  шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач за основним і зустрічним позовом вчинили відповідні дії, які були спрямовані на прийняття спадщини.

                   На підставі викладеного, суд доходить до висновку що вимоги позивачів доведені і позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2  можуть бути задоволені.

    На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10,11, 60 ,215-218 ЦПК України,  ст..ст. 1263,1267,1268 ЦК України,-    

                     

                                    ВИРІШИВ:

.Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2  задовольнити.

    1.Визнати за ОСОБА_6 право власності  за законом на квартиру    АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом  після померлої 09.10.1999 р.  його матері ОСОБА_4, та  23/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2  у м. Харкові     в порядку спадкування  за законом після  його батька ОСОБА_5, який помер 22.08.2004 р.          

    2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на кв. АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом  після померлого  15.09.2009 р.  її племінника ОСОБА_6.                

    3.Визнати за ОСОБА_2 право власності на 23/100 частини житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями по АДРЕСА_2  у м. Харкові в порядку спадкування за законом після померлого 15.09.2009 р. його племінника ОСОБА_6.

    На рішення суду може бути подана апеляція протягом 10 днів після  проголошення рішення суду.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація