Справа № 2-2463/10

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 року                                 м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

        головуючого судді     - Кононенка С.Д.,

        при секретарі         - Кожедуб М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на 11/20 частку квартири , -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, про визнання права власності на 11/20 частку квартири в рахунок погашення заборгованості.

В позові позивачка вказала та в судовому засіданні пояснила, що 20.06.1994 року їх сім’я в складі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, отримали від відділу приватизації житла свідоцтво про право власності на житло на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно вказаного свідоцтва на праві приватної сумісної (без виділення часток) власності вказана квартира належала мені, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

    07.10.2005 року нами трьома було узаконено досягнуту з самого початку (з 20.06.1994 р.) домовленість про виділення часток кожного з нас у згаданій квартирі, про що свідчить договір, посвідчений приватним нотаріусом Полєжаєвою Н.П. та витяг №8841656 від 03.11.2005 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Полтавського БТІ «Інвентаризатор». Згідно даних документів право власності розподілялося частками наступним чином: ОСОБА_3 - 9/20 часток, ОСОБА_1 – 9/20 часток та ОСОБА_2 – 1/10 частка (3,7 м кв.). Причому на ОСОБА_2 було оформлено окремий особистий розрахунковий рахунок для оплати квартирних та комунальних послуг.

Після того, як наш син подорослішав, його поведінка та стиль життя почали змінюватися, а саме почав запрошувати додому шумні компанії своїх друзів, голосно вмикати магнітофон у нічний час, не зважає на наші з чоловіком прохання вести спокійний спосіб життя.

Але 09 жовтня 2007 року до мене звернувся син ОСОБА_2 з проханням позичити йому гроші у розмірі 20 000 грн. для власних потреб, які він поверне протягом місяця.  Я погодилася допомогти йому, але при умові, що він напише боргову розписку. Згідно боргової розписки від цього ж числа ОСОБА_2 винен мені 20 тис. грн., але і до цього часу гроші не повернув.  

Крім того, 20 травня 2006 року, я запропонувала синові ОСОБА_2 переїхати та офіційно зареєструватися на інше місце проживання у гуртожитку, якщо він погодиться відчужити на мою користь свою 1/10 частку квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 погодився на мою пропозицію, про що написав мені розписку від 20 травня 2006 року.

З моєї ініціативи було вирішено питання з ЖЕП «Будівельник» про виділення житлової площі у вигляді кімнати – 7,7 м кв. у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 для проживання мого сина ОСОБА_2 при наявності клопотання за місцем його роботи. Так, 24 травня 2006 року за моєю ініціативою, ОСОБА_2 офіційно було зареєстровано за місцем проживання АДРЕСА_2, про що поставлено штамп у паспорт та виписано ордер на вселення №15 від 24.05.2006 року.

Незважаючи на виконані мною зобов’язання по розписці, ОСОБА_2 свої зобов’язання на сьогоднішній день не виконав Крім того, ОСОБА_2  взагалі не сплачує комунальні послуги за свою частку квартири, починаючи з моменту її виділення та відкриття особового рахунку. Співробітники ГЖЕД попередили, що будуть подавати до суду за борги по квартирній платі.

А тому позивачка просила суд, винести рішення про визнання за нею право власності на 1/10 частку квартири, яка належить ОСОБА_2 і в цілому 11/20 частки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач по справі ОСОБА_2 повністю заперечив проти вказаного позову та в судовому засіданні пояснив, що не має намірів відмовлятися від своєї частки вказаної квартири, оскільки в гуртожитку він проживає тимчасово, сам вправі розпоряджатися належним йому майном. Тимчасові фінансові труднощі не можуть суттєво вплинути на права інших членів його сімї.

Третя особа ОСОБА_3 просив суд задовольнити позов. При цьому вказав, що в особистих розмовав, його син виказав наміо взагалі не віддавати позичені гроші, попри його неодноразові прохання а також прохання його дружини.

Вислухавши пояснення позивачки, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що Згідно свідоцтва від 20.06.1994 року на праві приватної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

    Відповідно договору від 07.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та витягу №8841656 від 03.11.2005 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 розподілялося частками наступним чином: ОСОБА_3 - 9/20 часток, ОСОБА_1 – 9/20 часток та ОСОБА_2 – 1/10 частка. На ОСОБА_2 було оформлено окремий особистий розрахунковий рахунок для оплати квартирних та комунальних послуг.

Відповідно до боргової розписки від 20.10.2007 року ОСОБА_2 зобовязався відчужити на користь ОСОБА_1 свою 1/10 частку квартири АДРЕСА_1.

Частка ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 складає 1/10. Дана частка складає лише 3,7 м кв. житлової площі, а найменша кімната у квартирі – 7 м кв., тобто власність ОСОБА_2 є незначною та виділити її в натурі неможливо.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду в тому числі на підставі, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, та на підставі позову інших співвласників.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 15  Закону України «Про власність»,  ст. ст. 8, ч. 3 ст. 160, 173 СК України, ч. 2 ст. 358, ст. 361, 365 ЦК України, ст.ст. 8, 208, 209, 213 – 215, 256, 294 ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на 11/20 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, визнавши таким чином остаточно, із врахуванням належності ОСОБА_1 9/20 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 право власності на 11/20 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов’язати КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» внести запис про реєстрацію за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 11/20 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов’язати КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» внести запис про зняття з реєстрації за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляду судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справави в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 171 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                 (підпис)             С.Д. Кононенко

Вірно: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                                 С.Д. Кононенко