Справа №1-254 /2007р

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року                                                  Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого - судді                        Скобельського СІ.

при секретарі                                                 Власюк О.М.

з участю прокурора                                      Глумакова А. С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростені

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження,, уродженця і мешканця с

Великий    Дивлин    Лугинського                                                                                    району

Житомирської області, українця, громадянина

України,      освіта                                                                               середньо   -   технічна,

одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого в скоєнні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний в період з 8 листопада 1980 року по 18 березня 1998 року проходив військову службу у різних військових частинах колишнього СРСР та України .

18 березня 1998 року під час проходження військової служби у військовій частині А092 в м. Рівне підсудний був звільнений з військової служби у запас за скороченням штатів.

Відповідно до вимог ст.16 ч.1 п.. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року, непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника і не отримують трудову або соціальну пенсію, нараховується надбавка до пенсії в розмірі соціальної пенсії, встановленої законом України "Про пенсійне забезпечення для відповідної категорії непрацездатних осіб, на кожного непрацездатного члена   сім'ї.

2

7         квітня 1998 року підсудний звернувся до фінансово-господарської частини Рівненського ОМВК Рівненської області і встановленим порядком подав усі необхідні документи для отримання пенсії у зв'язку із звільненням з військової служби в запас, а так же для отримання зазначеної надбавки, оскільки мав на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї ,ніде не працював. Підсудному було призначено нарахування і виплату надбавки до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї і йому було роз'яснено про його обов'язок в разі працевлаштування негайно повідомити про це посадових осіб Рівненсього ОМВК Рівненської області оскільки в такому випадку нарахування та виплата такої надбавки до пенсії на кожного непрацездатного члена  сім'ї припинялися.

8         лютому 2004 року підсудний переїхав на постійне місце проживання в с Малий Дивлін Лугиського району, у зв'язку з чим 19 лютого 2004 року подав до Коростенсько - Луганського ОМВК Житомирської області аналогічні документи, на підставі яких йому і надалі виплачувалася призначена раніше надбавка до пенсії.

9         листопада 2005 року підсудний працевлаштувався начальником зміни сторожів на ВАТ " Завод шляхових машин "Жовтнева кузня " , де працював по 30 січня 2007 року у зв'язку з чим на цей період втратив право на отримання надбавки до пенсії на кожного непрацездатного члена сім'ї.

Тоді ж підсудний діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення за рахунок держави, надалі отримувати призначену раніше надбавку до пенсії на кожного непрацездатного члена сім'ї, право на отримання якої з 9 листопада 2005 року він втратив умисно не повідомив до Коростенсько-Лугинського ОМВК Житомирської області про факт працевлаштування, хоча повинен був і міг це зробити, внаслідок чого став заволодівати державними коштами у виді надбавки до пенсії на кожного непрацездатного члена сім'ї, право на отримання якої він вже не мав і за період з листопада 2005 року по січень 2007 року у вказаний спосіб заволодів державними коштами у виді надбавки до пенсії кожного непрацездатного члена сім'ї на загальну суму 3453 гривні 56 копійок, чим заподіяв державі майнову шкоду.

Підсудний в пред'явленому йому обвинуваченні в скоєнні злочину, передбаченому ст. 190ч.1 Кримінального кодексу України винним себе визнав повністю і будучи допитаним в судовому засіданні показав суду, що дійсно він працевлаштувався в листопаді 2005 року і працював на заводі до січня 2007 року та отримував надбавку до пенсії на двох неповнолітніх дітей, розуміючи ,що не мав на це право та про працевлаштування не повідомив працівників військкомату. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

У відповідності до ст. 299 Кримінально-процесуального кодексу України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються про що не заперечують всі

3

учасники судового розгляду.

Судом з'ясовано, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також судом їм роз'яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Дії підсудного, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) суд кваліфікує за ст. 190ч.1 Кримінального кодексу України і вважає його доведеним у повному обсязі.

Обираючи вид і міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, його вік, характеристику, обставини, що пом'якшують покарання -часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди, щире каяття і сприяння розкриттю злочину, що у нього на утриманні і вихованні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, а обставин, що обтяжують покарання в ході судового слідства не встановлено, вважає, що підсудному необхідно призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід підсудному залишити  підписку про невиїзд.

Речові докази зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 190 ч.1 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятьдесят неоподаткованих:" мінімумів доходів громадян),тобто в  сумі 850 грн..

Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну  силу.

Речові докази - особову справу підсудного зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня його оголошення.