Справа № 2-483

                                                                                                          2010р.

Р і ш е н н я

і м е н е м             У к р а ї н и

19 листопада 2010 року                               Березанський районний суд

                                                                                   Миколаївської області

в складі : головуючого судді                                                 Дорошенко А.В.

               при секретарі                                                         Якубець С.В.

розглянувши в судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ “ Всеукраїнський Акціонерний Банк”  12.10.2010 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 24.03.2008р. ВАТ “VAB Банк”, яке змінило тип акціонерного товариства на ПАТ

“Всеукраїнський Акціонерний”, було укладено з відповідачем кредитний договір № 50Б-5О про надання кредиту у розмірі 1600,00 грн.  зі сплатою за користування кредитом 24%  терміном  до 24.03.2011р. шляхом внесення готівки в сумі не менше чергового платежу, щомісячно, до дати, встановленої в графіку. Проте зобов’язання за кредитним договором відповідачем не були виконані, у зв’язку з чим станом на 07.10.2010р. виникла прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі  7675,14 грн., заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 2328,81 грн., всього - 22473,28 грн.. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 22473,28 грн.,  витрати по оплаті держмита в сумі 224,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн..

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав  в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснивши, що кредит в сумі 16000 грн. на споживчі цілі він брав в 2008р., згідно графіку погашення кредиту платив до 24.11.2008р., сплативши 4500 грн.. Оскільки він був звільнений з роботи і коштів погашати кредит не мав, відповідно до п.3.3.5 кредитного договору він написав заяву в банк про надання кредитних канікул строком на 1 рік і йому усно в банку було повідомлено про продовження строку погашення кредиту до 2012р.. Більше він до банку не звертався, досудової вимоги з банку не отримував.

  Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.    

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України 24.03.2008 р. укладено кредитний договір № 50Б-5О, згідно якого банк  надав відповідачу кредитні кошти у сумі 16000,00 грн. строком до 24.03.2011р. зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 24% річних (а.с.6-10).  

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до вимог  ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050, 1048, 625  ЦК України; зокрема статтею 1048 ЦК України передбачено  обов’язок позичальника повернути позикодавцеві  крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором; ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Згідно ст.66 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (в редакції Закону від 20.09.2001 р.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України “Про кредитування” № 246 від 28.09.1995 р., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення “Про кредитування” передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Згідно п.4.2 кредитного договору № 50Б-5О, в якому передбачена відповідальність сторін, у випадку невиконання або неналежного виконання  зобов’язань, передбачених положеннями договору, позичальник повинен виплачувати банку штраф у розмірі 5% від суми кредитних коштів.

За неналежне виконання зобов’язань, передбачених положеннями договору, згідно п.4.3 умов надання кредиту, позичальник повинен сплатити банку штраф у розмірі 25% від суми неналежно виконаного грошового зобов’язання.

Враховуючи, що відповідачем прострочено повернення позики, відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України  та п.5.2 кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення  позики, що залишилася.

Відповідно до розрахунку сплаті підлягає  прострочена заборгованість по кредиту в сумі  13710,24 грн., відсотки в сумі 6434,23 грн. та плата за пропуск платежів в сумі 2328,81 грн., всього – 22473,28 грн. (а.с.5).

Досудова вимога про погашення заборгованості в сумі 22473,28 грн. направлена банком відповідачу 04.10.2010р. (а.с.18).

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст.60 ЦПК України).

Оскільки відповідачем не надано доказів звернення його до банку та вирішення питання про надання йому кредитних канікул, суд не приймає до уваги його заперечення позовних вимог банку.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати, понесені позивачем на сплату держмита   при подачі позовної заяви та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214  ЦПК України, суд –

в и р і ш и в  :

            Позовні вимоги ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” до ОСОБА_2 про  стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити.              

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк”  транзитний/р 37396880020 в  Головному Управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 380537, ЄДРПОУ 19017842 в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 22473 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 28 коп., в т.ч. заборгованість за тілом кредиту в сумі  13710,24 грн., заборгованість по сплаті відсотків – 6434,23 грн., заборгованість по сплаті штрафних санкцій – 2328,81 грн., а також судові витрати в сумі 344,73 грн., в т.ч. по оплаті державного мита в сумі 224,73 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                Суддя: