Справа № 2-477/2010р.

                                           Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

повний текст

26 жовтня 2010р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:         головуючого судді – Гаркуші О.М.

при секретарі – Моїсеєнкової О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» про стягнення страхового відшкодування, неустойки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СК «Український страхової Альянс» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 14934,67грн, викликаної несплатою страхового відшкодування.

Змінивши свої позовні вимоги просив стягнути з відповідача, який змінив свою назву на ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» (а.с.25) матеріальну шкоду у зв’язку з невиплатою страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції в сумі 19915,64грн, неустойку в розмірі 10346,07грн., три процента річних в сумі 829,71грн та моральну шкоду в сумі 4500грн. Вимоги мотивовані тим, що 15.04.2007 року стався страховий випадок, позивачем були своєчасно оформлені та надані відповідачу всі необхідні документі, однак відповідач пропустив строк надання відмови у виплаті страхового відшкодування, а тому повинен виконати свої зобов’язання за договором незалежно від обставин справи. Оскільки він своєчасно не сплатив страхове відшкодування, повинен сплатити неустойку в розмірі 1% від суми зобов’язання за кожен день прострочення, а також сплатити 3% річних за невиконання грошового зобов’язання. Вимоги про відшкодування моральної шкоди залишилися без змін.      

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що застрахований автомобіль був зданий в оренду юридичної особі, позивач в порушення умов страхування не сповістив страховика про зміну водіїв застрахованого автомобілю. Крім того, оскільки договір оренди, на підставі якого водії ОСОБА_2 керував транспортним засобом при настанні страхового випадку не був нотаріально завірений, він є нікчемним, а тому страхова компанія вважає, що він керував транспортним засобом без відповідних правових підстав, що дає страховику право безумовної відмови у виплаті страхового відшкодування. Представник відповідача також вказує, що вони не пропустили строк на прийняття рішення про відмову, оскільки у зв’язку з обставинами справи не мали можливості отримати всі необхідні документи.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та надані сторонами докази, знаходить позов не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в ході судового розгляду, сторони перебували  у договірних відносинах. Між ними був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, який 29.03.2007 року був пролонгований на 1 рік (а.с.18).

15.04.2007 року стався страховий випадок, був пошкоджений автомобіль позивача ЗАЗ 110247, в результаті чого йому була спричинена матеріальна шкода в розмірі 14934,67грн.\а.с.83\. В момент ДТП автомобіль знаходився під управлінням водія ОСОБА_2, який керував їм на підставі подорожнього листа. Подорожній лист був виданий ТОВ «ОС Компонент», оскільки у момент настання страхового випадку застрахований автомобіль знаходився у його користуванні на підставі договору оренди, укладеним між ним та позивачем 01.01.2007 року \а.с.86\.

Як вбачається з відмови відповідача про виплату страхового відшкодування (а.с.17), відмова викликана порушенням з боку позивача обов’язків за договором, а саме допуск до керування автомобілем особи, яка не має на це правої підстави, що у відповідності до п.3.1.7 умов страхування дозволяє страховику не відносити спричинену при цьому подію до страхового випадку та не проводити страхове відшкодування.

Таку відмову відповідача суд вважає цілком правомірною, оскільки як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, договір оренди застрахованого автомобілю не був нотаріально завірений, що суперечить вимогам ст.799 ЦК України, та у відповідності до ст.220 ЦК України має наслідки нікчемності такого договору. Оскільки нікчемний договір не породжує для сторін ніяких прав та обов’язків, правових підстав для користування автомобілем у ТОВ «ОС Компонент» не було, а тому передавати цієї автомобіль своєму працівнику у службове користування воно також не мало правових підстав.

Крім того, суд приймає до уваги доводи представника відповідача, що позивач при пролонгації договору не сповістив страховика про передачу об’єкту страхування по договору оренди третьої особі (п.8 заяви-анкети), та не сповістив про це страховика пізніше, чим суттєво порушив свої зобов’язання, передбачені п.5.4.2. Умов страхування.

Доводи позивача відносно того, що страховик повинен виплатите страхове відшкодування, оскільки прострочив строк надання рішення про відмову у виплаті відшкодування, суд не приймає до уваги, оскільки таки наслідки порушення строку надання рішення не передбачені договором страхування та умовами страхування, що є невід’ємною частиною договору.

Приймаючи до уваги , що не підлягають задоволенню  основні вимоги про втягнення страхового відшкодування, вимоги про стягнення неустойки та моральної шкоди є похідними, вони також не підлягають стягненню , проте відшкодування моральної шкоди не передбачено договором страхування , що також підтверджує безпідставність цих вимог.

В силу ст. 88 ЦПК у зв’язку з відмовою у позові , судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі ст.ст.220, 611, 629, 699, 799 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна» про стягнення страхового відшкодування, неустойки та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути  оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:Суддя Ленінського

районного суд м. Севастополя                        О.М.Гаркуша