Справа № 2-1896/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 травня 2010 року                          Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                            головуючого судді         Базана Л.Т.

                            при секретарі             Шилівській М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ „Укргазбанк” звернулося до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 4122, 69 долари США та 10832, 83 грн., що складається із 3703, 42 дол. США – заборгованість за кредитом, 419, 27 дол. США – непогашених процентів, 9505, 50 грн. – пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1327,33 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів, а також понесені позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та 436,87 грн. судового збору.

При цьому позивач посилається на те, що 04.10.2007 року між ПАТ АБ „Укргазбанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 131/07/КД-Ф, згідно якого ОСОБА_1 отримав строковий кредит на суму 15 200 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік з кінцевим терміном повернення 05.03.2009 року. На забезпечення виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань за вказаним договором, ПАТ АБ „Укргазбанк” 4.10.2007 року укладено договори застави майнових прав (грошових коштів на депозитному рахунку) між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно яких прийнято в заставу право вимоги грошових коштів в сумі 35000 грн. та 50400 грн. розміщених на депозитних рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відкритих у АБ „Укргазбанк”. Зважаючи на те, що відповідач порушив свої зобов’язання, що були взяті ним за умовами кредитного договору банк звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості із ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві та просить стягнути із відповідачів заборгованість по кредитному договору у сумі 4122,69 доларів США, 10832,83 грн. та понесені позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та 436, 87 грн. судового збору.

Відповідачі ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково, а саме визнав суму боргу за тілом кредиту в розмірі 3 703, 42 долари США та заборгованість по процентах в розмірі 388, 71 доларів США пояснивши це тим, що йому неправомірно збільшено відсоткову ставку до 17%, внаслідок чого нараховано завищену суму процентів. Крім цього, вказав на те, що банком безпідставно нараховано пеню, оскільки в той час діяли валютні обмеження, які є за кредитним договором форс-мажорними обставинами, через що нарахування банком пені вважає безпідставним. Просив розстрочити сплату визнаної ним суми боргу на 12 місяців.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні фактичні обставини.

04 жовтня 2007 року між ВАТ „Укргазбанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 131/07/КД-Ф, за умовами якого банк надав, а позичальник прийняв кредит в розмірі 15 200 доларів США., суму якого позичальник зобов’язувався погасити згідно умов цього договору в строк до 05.03.2009 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 16% річних. Позичальник зобов’язувався протягом терміну дії договору повертати заборгованість по сумі кредиту не пізніше 10-го числа кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місцем отримання кредиту.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору було встановлено зобов’язання позичальника щомісячно, у ті ж самі строки сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з 16% річних.

У п.п.3.1.10. договору передбачено те, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами Банк вправі нараховувати проценти за кредитом, виходячи із процентної ставки зазначеної у п.1.1. збільшеної на один процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п.5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 4122, 69 долари США та 10832, 83 грн., що складається із 3703, 42 дол. США – заборгованість за кредитом, 419,27 дол. США – непогашених процентів, 9505, 50 грн. – пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1327,33 грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ АБ „Укргазбанку” до ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, в силу ст.1054 ЦК України з а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

За ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.1048 ЦК України встановлено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З розрахунків позивача слідує, що з березня 2009 року відповідачем допущено прострочку заборгованості за кредитом, внаслідок чого банком розпочато нарахування процентів виходячи зі ставки 17% річних, що передбачено п.п.3.1.10. кредитного договору, а тому суд посилання відповідача щодо підняття банком відсоткової ставки в односторонньому порядку оцінює критично, як і його посилання про неналежне повідомлення його банком в порушення вимог п.4.2. договору про зміну його умов, що стосуються, як вважає відповідач, одностороннього підняття процентної ставки.

    Крім цього, критично суд оцінює посилання відповідача на необґрунтоване нарахування банком пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, посилаючись при цьому на те, що існували валютні обмеження, що відповідно до умов п.5.5. договору є форс-мажорними обставинами, які йому перешкоджали виконати свої зобов’язання.

    Як вбачається з умов кредитного договору сторони погодилися про те, що серед інших, форс-мажорною обставиною є валютні обмеження, доказом яких повинен бути документ, виданий відповідними державними органами.

    Відповідно до положень ст.46 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.

    Як слідує з постанов Правління НБУ від 29.12.2008 №469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів» та від 05.02.2009 року №49 «Про окремі питання діяльності банків», на які як на доказ існування валютних обмежень, посилається відповідач, дані документи не містять положень про запровадження валютних обмежень.

    В судовому засіданні обставин, які б підтверджували посилання відповідача на існування валютних обмежень у країні та документів відповідного державного органу, які б їх встановлювали, не здобуто.

    Що ж стосується прохання відповідача щодо розстрочення погашення ним визнаної суми боргу, то дане питання вирішується в процесі виконання судового рішення.

    Як вбачається із матеріалів справи та обґрунтовується розрахунками позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо погашення кредиту та відсотків відповідно до умов кредитного договору, а тому аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту, шляхом стягнення з відповідача в користь позивача 4122,69 долари США, що еквівалентно 32 675,20 грн. та пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 10832, 83 грн., а саме заборгованості по кредиту в сумі 3703, 42 долари США, що еквівалентно 29352 грн. 20 коп., заборгованості по процентах в сумі  419,27 доларів США, що еквівалентно 3323 грн. 09 коп., заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 9505 грн. 50 коп., заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1327 грн. 33 коп., а також – згідно ч.1 ст.88 ЦПК України понесені позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та 436, 87 грн. судового збору.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 4, 10, 60, 212-215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 526, 530, 533, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) заборгованість за кредитним договором в сумі 4122, 69 доларів США, що еквівалентно 32 675, 20 грн. та пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків в сумі 10832, 83 грн., а саме:

-   заборгованості по кредиту в сумі 3703, 42 долари США, що еквівалентно 29352 грн. 20 коп.;

-   заборгованості по процентах в сумі  419, 27 доларів США, що еквівалентно 3323 грн. 09 коп.;

-   заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 9505 грн. 50 коп.;

-   заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 1327 грн. 33 коп.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціанерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478) 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 436 грн. 87 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий – підпис.

З оригіналом згідно:

РІШЕННЯ НЕ НАБРАЛО ЗАКОННОЇ СИЛИ.

Головуючий суддя                             Базан Л.Т.