Судове рішення #12048849

                                                                                 

                   
                                                 
Справа № 2-4040/10

                        ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2009 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді – Сватаненко В.І.

за участю секретаря – Забегловської Ю.Г.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Одеська міська рада, ОСОБА_2 – «Про приведення об’єкту до попереднього стану шляхом знесення», -

                            В С Т А Н О В И В :

Предметом спору є самочинно добудоване мансардне приміщення до житлового будинку з гаражем літ. „Ж” за адресою: АДРЕСА_1

7.04.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про приведення об’єкту до попереднього стану шляхом знесення, по якому просить суд зобов’язати відповідача за власний рахунок привести у попередній стан житловий будинок з гаражем літ. „Ж” за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно добудованого мансардного приміщення та проведення відповідних перебудов, посилаючись на те, що відповідачем без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації, без необхідного дозволу самовільно проводяться реконструкція гаража зі збільшенням площі забудови та влаштуванням мансардного приміщення за вказаною адресою, оскільки будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, що можуть делегувати дане право своїм виконавчим органам.

У ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги.

Відповідач та треті особи про час, дату та місце судового засідання сповіщались належним чином, однак до суду не з*явились без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду по справі чи можливий розгляд за їх відсутності суду не заявляли та не надавали, у зв’язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.  

Заочним рішенням суду від 13.11.2009 року позов КРА ОМР був задоволений, та у подальшому ухвалою суду про перегляд заочного рішення суду від 2.03.2010 року вказане рішення суду було скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку, але відповідач ОСОБА_1 знову продовжує ігнорувати судові виклики, зловживаючи своїм процесуальним правом, без поважних причин до суду не з*являється.  

Суд, вислухавши думку, пояснення, доводи учасників судового розгляду, дослідивши та ознайомившись з матеріалами справи та наданими доказами, вважає позовні вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради підлягаючими задоволенню у повному обсязі на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України, Законом України „Про архітектурну діяльність”, Законом України „Про планування та забудову території”, Законом України „Про основи містобудування”, а також „Положенням про надання дозволу на виконання будівельних робіт”.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

На підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 27.03.2001 року відповідач є власником 1/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

У порушення норм та положень чинного законодавства України відповідачем не було отримано дозволу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на замовлення у ліцензованій проектній організації розробку проекту реконструкції гаража зі збільшенням площі забудови та влаштуванням мансардного приміщення за вказаною адресою, який необхідно було виготовити на підставі архітектурно-планувального завдання, замовленого в Управлінні архітектури та містобудування, проект узгодити з відповідними органами, суміжними землекористувачами та надати на розгляд до управління, що також не було отримано, виконано та дотримано відповідачем.

Проект – це документація для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних та текстових матеріалів, інженерних та кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури.    

Як було встановлено у ході вирішення спору та вбачається з наданих документів сторонами по справі зазначеного робочого проекту щодо реконструкції гаража зі збільшенням площі забудови та влаштуванням мансардного приміщення за вказаною адресою відповідачем, не був розроблений взагалі, у той час як розробка такого робочого проекту є необхідною та на підставі архітектурно-планувального завдання, яке видається Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та узгоджується відповідними державними контролюючими установами, з послідуючим затвердженням Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, що також відповідачем не було виконано та дотримано.

Архітектурно-планувальне завдання – це документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог та особливих умов проектування і будівництва об’єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги та умови щодо охорони пам’яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об’єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Архітектурно-планувальне завдання та технічні умови є складовими частинами вихідних даних на проектування, що вбачається з положень „Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкту архітектури і визначення розміру плати за їх видачу”, затверджених Постановою КМУ від 20.12.1999 року № 2328.    

Так, відповідач по справі, порушуючи вимоги та положення чинного законодавства України самовільно почав виконувати реконструкцію гаража та влаштуванням мансардного приміщення.

У зв’язку з такими неправомірними діями відповідача відносно його дій була винесена постанова УДАБК в Одеській області по адміністративній справі від 12.03.2009 року, за якою відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільну реконструкцію, яка проводиться без належних дозволів, у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. (а.с.14).

Про самовільні дії відповідача щодо реконструкції гаража та влаштуванням мансардного приміщення за вказаною адресою також свідчить відповідний акт від 23.03.2009 року (а.с.7).

Статею 376 ЦК України передбачено право органів місцевого самоврядування, як суб'єктів владних повноважень, на звернення до суду з позовами про знесення об'єктів самовільного будівництва. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, реконструюються або будуються без належного дозволу або належно затвердженого проекту, або зі значними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, що здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього.

Розглядаючи справу повно, всебічно, неупереджено та об’єктивно, судом приймаються до уваги положення ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, відповідно до яких будівництво (реконструкція) об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Ст. ст. 24, 29 Закону України „Про планування та забудову територій” передбачено, що фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язанні отримати від виконавчих органів відповідних рад дозвіл на будівництво об’єкта містобудування. Дозвіл на будівництво об’єкту містобудування не дає право на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Будівельні роботи відповідачем по справі проводились без належного дозволу та без належно затвердженного проекту.

Так, діями відповідача порушені вимоги ст. 18 Закону України „Про основи містобудування", відповідно до якої, будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, що можуть делегувати дане право своїм виконавчим органам.

У відповідності зі ст. 5 Закону України „Про основи містобудування” при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів відповідно до вихідних даних на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; облік державних і суспільних інтересів при плануванні й забудові територій; врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок і будинків, що оточують місце будівництва; захист прав громадян і громадських організацій відповідно до законодавства.

Тобто відповідач повинен був перед тим як почати будівельні роботи по будівництву нових об'єктів містобудування, одержати дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку за вказаною адресою, відповідно до „Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 05.12.2000 року № 273, чого відповідачем зроблено не було.

Наведеним Положенням проведення будь-яких будівельних робіт до отримання дозволу забороняється та вважається самовільним із подальшим застосуванням цивільно-правових санкцій.

Проведення відповідачем робіт з самовільного будівництва без належним чином затвердженого проекту та дозвільної документації становить загрозу нанесення шкоди мешканцям будинків, розташованих на суміжних земельних ділянках.

Будівельні роботи відповідачем здійснюються без контролю з боку відповідних органів та служб, що може привести до значних відхилень від діючих архітектурно-будівельних, протипожежних, санітарних та інших норм.

Так, з урахуванням вказаних порушень відповідачем та того, що об'єкт самочинного будівництва розташований у густонаселеному районі міста, суд приходить до висновку, що він становить велику небезпеку для життя та здоров'я громадян, що мешкають поряд із ним, а тому за таких обставин самочинно зведена споруда підлягає знесенню за рахунок відповідача в порядку ст. 376 ЦК України.

Правовідносини по справі урегульовані й ст. 376 ЦК України, згідно до ч. 7 якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу держаної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

 Неправомірними діями відповідача порушуються інтереси держави та третьої особи.

В відповідності до вимог Правил забудови м. Одеси архітектурно–планувальне завдання на проектування об’єкту архітектури для нового будівництва, виданого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради відповідачем по справі не було отримане.

В Україні діє принцип верховенства права.

Згідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 15, 209, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 376 ЦК України (у редакції 2003 року), ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про основи містобудування», суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

Позов Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Одеська міська рада, ОСОБА_2 – «Про приведення об’єкту до попереднього стану шляхом знесення» - задовольнити повністю.

Зобов’язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести у попередній стан житловий будинок з гаражем літ. „Ж” за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно добудованого мансардного приміщення та проведення відповідних перебудов відповідно до технічного паспорту Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості» від 12.03.2001 року, реєстровий номер 161-283-3317.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів.

 

      Суддя:

             

               

         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація