Справа № 2- 4367/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого – судді Грубіян Л.І.,
при секретарі – Усатенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що йому належить зазначений будинок на підставі договору – купівлі продажу від 02.11.2009 року, однак відповідач не перевіз усі свої речі, що заважає у повній мірі користуватися належним житловим будинком.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_3, уточнила позовні вимоги, пояснивши, що її довіритель 02.11.2009 року уклав з ОСОБА_2, попередній договір купівлі – продажу, житлового будинку з надвірними спорудами, в АДРЕСА_1, згідно якого відповідачка зобов’язалась укласти з позивачем нотаріально засвідчений, договір купівлі – продажу будинку, в строк не пізніше до 02.02.2010 р. В день підписання попереднього договору 02.11.2009 р., була визначена загальна ціна будинку 72 000 грн., та позивач передав ОСОБА_2, грошову суму в розмірі 60 000 тис. грн., що підтверджується розпискою, разом з цим в виконання умов укладеного договору суму в розмірі 12 000 тисяч гривень її довірителнм було передано продавцю 20.09.2010 р., про що також зазначено в уточнених позовних вимогах і претензій з сторони продавця щодо виконання умов договору немає. Згідно договору купівлі – продажу № 3-127 від 06.02.2003 р., зазначений будинок належав відповідачці. Про те, ОСОБА_2, на неодноразові вимоги для укладення в нотаріальному порядку договору купівлі – продажу житлового будинку не реагує, не оформила необхідні для цього документи, посилаючись на зміни в законодавстві, що унеможливлюють в обумовлені строки виконати умови договору і до теперішнього часу ухиляється від укладання угоди.
В судове засідання відповідачка не з’явилася, з’явився представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4, яка пояснила, що її довірителька позов визнає, претензій відносно виконання умов договору немає, розрахунок за відчужуване майно проведений в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Вислухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання
договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В судовому засіданні встановлено, що 02.11.2009 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до був укладений попередній договір купівлі – продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1. Відповідно до умов укладеного договору було визначено вартість будинку в розмірі 72 000 грн., грн. 02.11.2009 р., ОСОБА_1, передав ОСОБА_2, грошову суму при підписанні попереднього договору в розмірі 60 000 гривень, що підтверджується розпискою, а повний розрахунок за придбане майно
покупець провів 20.09.2010 року, що вбачається із уточнених позовних вимог та не заперечував в судовому засіданні представник відповідача.
У відповідності до умов укладеного договору відповідач зобов’язався підготувати за свій рахунок усі необхідні документи, та укласти в нотаріальному порядку з позивачем договір купівлі – продажу будинку, в строк не пізніше до 02.02.2010 р. Проте, у встановлений строк, необхідна документація підготовлена не була, до теперішнього часу відповідач ухиляються від укладення основної угоди.
Згідно договору купівлі – продажу № 3-127 від 06.02.2003 р., зазначений будинок належав відповідачці, яка після укладання шлюбу 11.10.2008 р., змінила своє прізвище «ОСОБА_2», на прізвище чоловіка «ОСОБА_2».
Враховуючи, що між сторонами фактично був укладений і частково виконаний договір купівлі – продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, також позивач, здійснив оплату обумовленої вартості, тому суд, вважає необхідним визнати на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України за ОСОБА_1, право власності на вищевказану частину житлового будинку з надвірними спорудами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, ст. ст. 220, 526, 599, 626, 631, 635 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Припинити за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя