Справа №2-680/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         11 жовтня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді – Кріль М.Д.,

          при секретарі – Коренець Н.А.,

                за участю позивача – ОСОБА_1,

                                  представника відповідача – Лисиці І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

    14 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом. В заяві послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати – ОСОБА_3, після чого відкрилася спадщина на земельну частку (пай), площею 11,16 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1. Нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на дану земельну частку (пай). Вважає, що набув права на спадкування земельної частки (паю), в зв’язку з чим просить визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

          Представник відповідача проти задоволення позову не заперечувала.     Дослідивши докази, суд встановив слідуюче.

          ОСОБА_3 – матір позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мала право на земельну частку (пай), площею 11,16 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1.

           Ще при житті ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на вищевказану земельну частку (пай), що стверджується листом відділу Держкомзему в Снігурівському районі Миколаївської області за №1490/04 від 10.09.2010 року, але даний правовстановлюючий документ був втрачений.

    Нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну частку (пай), посилаючись на відсутність правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай).

          Відповідно до п.3 Указу Президента України від 10 листопада 1994 року за №666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.            

Позивач, як син померлої є спадкоємцем першої черги відповідно до ст.1261 ЦК України і набув права спадкування майна померлої матері, в тому числі і права на земельну частку (пай).

Згідно ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

    Так як покійна мати позивача Державного акту право приватної власності на землю не отримувала, а отже і не набула права власності на земельну частку (пай), то і вимоги позивача щодо визнання за ним права власності є необґрунтованими.

            Керуючись ст.ст.10,60,212,213,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1 – задовільнити частково.

    Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 11,16 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1, та яка відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК за №013391, належала ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року – в порядку спадкування.

           В остальній частині позовних вимог – відмовити.

     Судові витрати з відповідача не стягувати на прохання позивача.

    Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів з часу проголошення рішення, через Снігурівський районний суд.

              СУДДЯ: