2-468/2010

                                                          РІШЕННЯ

                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    1 липня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

    головуючого судді Тончук Р.І.

    при секретарі Придачук Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Раффайзен Банк Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,

                                                          встановив:

    АТ»Раффайзен Банк Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції звернулось в суд з позовом до  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки . Посилається на те, що 25.06.2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/2325/82/1813, згідно якого остання отримала кредит в сумі  39500 доларів США строком до 25.06.2018 року із сплатою 18% річних за користування кредитними коштами. Згідно умов договору ОСОБА_3 повинна погашати кредит щомісячними платежами в розмірі 1/120 від суми отриманого кредиту. Тоді ж з метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 був укладений договір іпотеки № 3927, згідно якого вони передали банку в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_3 умови кредитного договору не виконані і станом на 10.02.2010 року заборгованість за кредитом складає 39500 доларів США, по відсотках –8692.32 дол. США, штрафні санкції 16963.75 дол. США, а всього 65156.07 дол. США.

    Просить стягнути з ОСОБА_3 зазначену суму та звернути стягнення на предмет іпотеки.

    У судовому засіданні представник позивача Яровий В.В. позов підтримав і просить стягнути з ОСОБА_3 суму боргу в сумі 65156.07 доларів США , що в національній валюті складає 521854 грн. 51 коп., та звернути стягнення на квартиру, як предмет іпотеки.

    Відповідачка ОСОБА_3 позову не визнала, давши пояснення про те, що кредитний договір   вона уклала на прохання підприємця ОСОБА_2. Отримані гроші передала йому і він зобов»язувався своєчасно повертати кредит, однак, його не сплачує. Про передачу в іпотеку квартири не домовлялась, це зробив також ОСОБА_2.  Вважає, що не повинна нести відповідальність перед банком, оскільки кошти отримала не для себе. Крім того, вона зверталась у слідчі органи з заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

    Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 у судове засідання не з»явились, хоча про день та час слухання справи повідомлені у встановленому порядку. Причин неявки суду не повідомили.

    Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

    Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно укладеного з позивачем кредитного договору №  014/2325/82/1813 від 25 червня 2008 року отримала кредит в сумі 39500 доларів США строком до 25 червня 2018 року із сплатою 14% річних за користування кредитними коштами. Згідно умов договору відповідачка повинна погашати кредит щомісячними платежами,

 в розмірі 1/120 від суми отриманого кредиту. Тоді ж із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  з метою виконання зобов»язань за  цим кредитним договором був укладений договір іпотеки № 3927, згідно якого вони передали банку в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1. Пункт 3.1.4 цього договору передбачає звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання позичальником зобов»язань по кредитному договору.

З розрахунку заборгованості, пояснень представника позивача та відповідачки ОСОБА_3 вбачається, що остання не виконує договірних зобов»язань і заборгованість станом на 10.02.2010 року складає 65156.07 дол. США, з яких 39500 дол. США борг по кредиту, 8692.32 дол. США борг по відсотках та 16963.75 дол. США нараховані відповідно до п. 16.3 кредитного договору штрафні санкції.  Відповідно до п.п.9.1, 16.2  кредитного договору та ст. 1050 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за договором кредитор  має право вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом із сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред»явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом та пеню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином і оскільки відповідачкою такі зобов»язання не виконані, з неї підлягає стягненню достроково на користь  позивача вся сума заборгованості за кредитним договором.

Доводи відповідачки щодо відсутності підстав для покладення на неї відповідальності за невиконання умов кредитного договору у зв»язку з тим, що отримані кошти вона передала підприємцю ОСОБА_2 , безпідставні, оскільки в договірних відносинах з банком перебуває саме вона і згідно договору  вона, а не ОСОБА_2 взяла на себе зобов»язання повернути кредитні кошти банку. З повідомлення старшого слідчого  Славутської міжрайонної прокуратури від 30.06.2010 року за № 48-2182 вбачається, що кримінальна справа  щодо ОСОБА_2за заявою ОСОБА_3 з приводу незаконного отримання кредитних коштів не порушувалась.

Позивач не згоден на заміну  боржника у зобов»язанні, а тому підстав для залучення ОСОБА_8 до участі в справі, як відповідача та покладення на нього обов»язку повернути кредитні кошти немає і  заборгованість за кредитним договором повинна бути стягнута з ОСОБА_3

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов»язання повинне бути виконане в гривнях. Якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.  65156.07 доларів США в перерахунку на національну валюту  по офіційному курсу  на день розгляду справи складає  515189 грн.05 коп. Відповідно до ст. 625 ЦК України фінансова відповідальність боржника за порушення грошового зобов»язання повинна бути визначена у гривні.

Позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягають.

Відповідно до  ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та  п. 5.1 договору іпотеки  у разі порушення основного зобов»язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцям письмову вимогу про усунення порушення у не менш як 30 –денний термін та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого терміну вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, він вправі розпочати звернення стягнення.  Однак, позивачем не надано доказів щодо направлення відповідачам такої письмової вимоги , до матеріалів справи такої вимоги не долучено і не надано у судовому засіданні.

 Крім того, відповідно до ст. 40 Закону України»Про іпотеку», ст. 109 ч. 3 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення  є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. Отже, при вирішенні питання про звернення стягнення на житлове приміщення повинні бути чітко визначені та дотримані  підстави і процедура вчинення таких дій. За даною процедурою кредитор перед пред»явленням позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення  зобов»язаний не менш як за місяць до подання позову направити мешканцям житлового приміщення вимогу про його добровільне звільнення. Така вимога може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ст. 35 ч. 1 Закону України»Про іпотеку». Позивач не надав суду достатніх даних щодо дотримання всіх передбачених законом вимог при вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім зазначеного, відповідно до п. 5.3 договору іпотеки іпотекодержатель вправі вимагати дострокового виконання зобов»язань за кредитним договором, забезпеченим іпотекою, а коли його вимоги не будуть виконані звернути стягнення на предмет іпотеки. В даному випадку позивач просить стягнути всю суму заборгованості з відповідачки ОСОБА_3 та, крім того, звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто, вимагає подвійного стягнення боргу.

Відповідно до ст. 39 ч. 3 Закону України»Про іпотеку» суд вправі відмовити в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов»язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. В даному випадку порушення боржником зобов»язань не призводить до збитків, крім порушення самого зобов»язання і права позивача на повернення кредитних коштів забезпечуються  достроковим стягненням цих коштів з позивача.

 З врахуванням наведених обставин позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Керуючись  ст.ст.524, 526,533, ,536, 572, 611,612, 1054,1056-1 ЦК України, ст.ст. 8,10, 88,212,213 ЦПК України, суд

                                                        вирішив:

    позов задовільнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь  акціонерного товариства «Раффайзен Банк Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції заборгованість за кредитним договором  в сумі 515189 грн. 05 коп.  , 1700 грн. витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 517009 грн. 05 коп.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: