2-455\2010

                                                              РІШЕННЯ

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      11 червня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

    головуючого судді Тончук Р.І.

    при секретарі Придачук Г.Л.,

    за участю представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті цивільну справу за позовом комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об»єднання» до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

                                                         встановив:

    КП»Славутське ЖКО» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою,що втратила право користування жилим приміщенням. Посилається на те, що відповідачка зареєстрована з 15.02.2002 року у гуртожитку по АДРЕСА_1. Цей гуртожиток відповідно до рішення виконкому Славутської міської Ради № 233 від 22.06.2006 року передано від ВАТ»Силікат» у комунальну власність міста. Паспортистами  ЖКО при проведенні перевірок зі слів сусідів встановлено, що ОСОБА_2 не проживає у гуртожитку з часу реєстрації.

    Просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 внаслідок відсутності понад шість місяців за місцем реєстрації та виселити її з цього жилого приміщення без надання іншого. Крім того, зобов»язати ВГІРФО Славутського  МВ УМВС України в Хмельницькій області зняти позивачку з реєстрації.

    У судовому засіданні представник позивача Алексюк С.Л. позов підтримала в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення  з нього без надання іншого житлового приміщення.

    Відповідачка ОСОБА_2 позову не визнала, пояснивши, що зареєструвалась та поселилась у кімнату № 52  вищезазначеного гуртожитку у лютому 2002 року і постійно проживала  там до 2007 року. У 2007 році влаштувала дітей на навчання у Шепетівський спеціалізований ліцей і у зв»язку з цим влаштувалась там на роботу та стала проживати на найманій квартирі. Однак, у вихідні та св»яткові дні приїздить з дітьми у Славуту, проживає у гуртожитку,оплачує це житло. У кімнаті № 52 є її речі, меблі. Іншого житла не має. Просить в позові відмовити.

    Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

    Судом встановлено, що  відповідачка ОСОБА_2  у лютому 2002 року була зареєстрована у належному на той час ВАТ»Силікат» гуртожитку та проживала там разом з двома неповнолітніми дітьми до 2007 року. Це стверджується поясненнями сторін, свідка ОСОБА_5 довідкою КП»Славутське ЖКО» від 10.02.2010 року(а.с.5). Як вбачається з пояснень позивачки, з 2007 року  вона стала проживати у м. Шепетівці у зв»язку з влаштуванням дітей на навчання у м.Шепетівці. Вона працює у м. Шепетівці, що стверджується довідкою приватного підприємця ОСОБА_3(а.с.32). Дочка  навчається у Шепетівському НВК № 3, що вбачається з довідки цього навчального закладу від 11.05.2010 року. Син у 2009 році закінчив Шепетівський  НВК№ 3 з поглибленим вивченням англійської мови та ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, що стверджується довідкою зазначеного навчального закладу від 10.06.2010 року № 146. Позивачка пояснила, що наймає у м. Шепетівці квартиру, а у вихідні та святкові дні користується кімнатою у гуртожитку у м. Славуті. Іншого житла не має. Вносить квартплату та сплачує комунальні послуги. У кімнаті № 52 гуртожитку її меблі та інші речі. Це  також стверджується поясненнями свідка ОСОБА_5 про те, що позивачка після реєстрації у гуртожитку  проживала в ньому.Перестала проживати постійно 3-4 роки тому, однак, вона бачила її у гуртожитку декілька разів , в т.ч. у 2010 році. Була в складі комісії ЖКО, яка перевіряла факт проживання відповідачки у гуртожитку і бачила в її кімнаті меблі та інші речі. Факт наявності у кімнаті № 52 майна позивачки стверджується також актом комісії ЖКО від 20.05.2010 року. З наданих представником позивача розрахунків вбачається, що ОСОБА_2 протягом 2007-2010 р.р. вносить квартплату та оплачує комунальні послуги, як наймач кімнати № 52 у гуртожитку, хоча має деяку заборгованість(а.с.35-36). Отже, ЖКО, приймаючи від неї плату , визнає її наймачем житла. Факт внесення плати саме ОСОБА_2 стверджується поясненнями свідка ОСОБА_4

    Відповідно до ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою. відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а в разі спору судом.

    Враховуючи те, що наймач та члени її сім»ї відсутні понад шість місяців з поважних причин – у зв»язку з навчанням та роботою, іншого житла не мають, відповідачка вносить плату за житло та комунальні послуги, іншого житла не має, суд приходить до висновку, що достатніх підстав для визнання відповідачки такою, що втратила право користування кімнатою в гуртожитку немає.

    Вимоги позивача про виселення ОСОБА_2 з кімнати у гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також задоволенню не підлягають.

    Відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений в праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбаченому законом. Позивач у позовній заяві та в судовому засіданні не вказав з яких саме передбачених законом підстав він просить виселити відповідачку з кімнати у гуртожитку.Представник позивача послався як на підставу виселення лише на втрату позивачкою права користування житлом. Однак,  вимоги позивача взаємовиключають одна одну.

    Судом встановлено, що позивачка  зареєструвалась та вселилась у гуртожиток ВАТ «Силікат», що був у 2002 році власником цього житла, за згодою адміністрації, хоча на цьому підприємстві не працювала. Отже, вона не може бути виселена з підстав, передбачених ст. 132 ЖК України без надання іншого жилого приміщення. В усіх інших випадках, крім передбачених ч. 1 та 2 ст. 132 ЖК України особу може бути виселено лише з наданням іншого жилого приміщення з врахуванням положень ст. 125 ЖК України.

    Керуючись ст.ст. 9, 71,  125, 132 ЖК України, ст.ст. 8,10,212,213 ЦПК України, суд

                                                                вирішив:

    Комунальному підприємству «Славутське житлово-комунальне об»єднання» в позові до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування кімнатою № 52 у гуртожитку по АДРЕСА_1 Хмельницької області, та виселення її з цього жилого приміщення без надання іншого відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду.

Заява про апеляційне оскарження рішення  може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Головуючий: