2-399/2010

                                                         РІШЕННЯ

                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    22 жовтня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

    головуючого судді Тончук Р.І.

    при секретарі Придачук Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»,  його Славутської філії про повернення депозитного вкладу,

                                                           встановив:

    ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Славутської філії ПАТ»Брокбізнесбанк» про повернення депозитного вкладу. Посилається на те, що 19.09.2006 року між ним та Славутською філією АТ»Брокбізнесбанк» було укладено договір банківського строкового вкладу № 03/410/3/06 з правом його поповнення.. Відповідно до цього договору він передав банку 54000 грн., тобто, зробив депозитний вклад строком на 12 місяців під 14.% річних. По закінченню терміну дії договору він неодноразово звертався до банку з вимогою повернути депозитний вклад та відсотки, однак, йому було відмовлено з посиланням на зобов»язання по кредитному договору від № 02/0985/05 від 15.04.2005 року.  Листом від 22.01.2010 року банк повідомив його про списання з його рахунку 54000 грн. депозитного вкладу та 5240 грн. 22 коп.  відсотків по ньому на підставі договору поруки, що був укладений між ним та банком 15.04.2005 року. Дії банку вважає незаконними, оскільки за договором поруки він відповідав перед банком вкладом № 03/410/04 від 17.09.2004 року в розмірі 53400 грн. та нарахованими по ньому відсотками, а договір банківського вкладу від № 03/410/3/06 від 19.09.2006 року на суму 54000 грн. не є предметом договору майнової поруки від 15.04.2005 року. Розпоряджень банку на списання коштів він не давав. Вважає, що банком порушено вимоги ст. 610 ЦК України та п.п. 3.3, 4.2.3 договору, відповідно до яких 19.09.2007 року він мав право отримати внесені на депозит кошти в сумі 54000 грн. та 7560 грн. відсотків по депозиту. Неправомірними діями банку йому заподіяна також моральна шкода, що полягає у моральних стражданнях у зв»язку з порушенням його прав, погіршенням стану здоров»я, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Просив стягнути з відповідача на його користь 54000 грн. вкладених на депозитний рахунок коштів, 7560 грн. відсотків по ньому, 10000 грн. моральної шкоди, 3% річних від простроченої суми в розмірі 4231 грн. 20 коп., 25732 грн. 08 коп. втрат від інфляційних процесів та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

    Судом до участі в справі в якості відповідача було залучене ПАТ»Брокбізнесбанк», що є юридичною особою та в якості третьої особи ОСОБА_2

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, однак, збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути 3% річних у сумі 6231 грн.,  33457 грн.86 коп. втрат від інфляційних процесів за три роки.

Представник відповідача Левчук Ю.В. позову не визнав, давши пояснення про те, що дії банку були правомірними. Згідно укладеного з банком  у 2005 році договором поруки позивач взяв на себе зобов»язання відповідати своїм депозитним вкладом за виконання зобов»язань за кредитним договором від 15.04.2005 року, згідно якого підприємцю ОСОБА_2 банком було видано кредит в сумі 100000 грн. Договором поруки передбачено, що він діє до повного погашення кредиту за кредитним договором.  Відповідно до договору поруки ОСОБА_1 також зобов»язувався продовжувати договір банківського вкладу до повного погашення кредиту. Оскільки підприємець ОСОБА_2 неналежно виконував зобов»язання за кредитним договором і станом на липень 2007 року за ним рахувалась заборгованість, банком було проведено списання коштів з депозитного рахунку позивача.                                                                                                                  Решту заборгованості за кредитним договором було стягнуто з ОСОБА_2 рішенням господарського суду Хмельницької області. Просить в позові відмовити.

    Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню частково.

    Судом встановлено, що  17.09.2004 року між АТ»Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу № 03\410/04, відповідно до якого останній передав банку грошові кошти в сумі 53400 грн. строком на 12 місяців, тобто до 16 вересня 2005 року для зарахування на депозитний рахунок  з відсотковою ставкою 15.5% річних та з правом вкладника поповнювати його протягом усього терміну дії договору.(а.с.6).

15 квітня 2005 року  між цим же банком та підприємцем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 02/085/05, згідно якого останньому було надано кредит в сумі 100000 грн. строком на 18 місяців , тобто до 14 жовтня 2006 року із сплатою 24% річних.(а.с.24). Кредит надавався  позичальнику траншами, і,зокрема, 53400 грн. після підписання ОСОБА_1 договору поруки. 15.04.2005 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір майнової поруки, згідно якого поручитель зобов»язався відповідати перед кредитором за часткове виконання ОСОБА_2 зобов»язань по кредитному договору на умовах, визначених цим договором. Пунктом 2.2. договору майнової поруки передбачено, що ОСОБА_1 відповідає перед кредитором депозитним вкладом № 03\410/04 від 17.09.2004 року  в розмірі 53400 грн. та нарахованими по ньому відсотками. Крім того, відповідно до п. 2.3 договору поруки поручитель зобов»язувався продовжувати дію депозитного договору до закінчення терміну дії кредитного договору від 15.04.2005 року.  Пунктом 5.3 договору поруки передбачено, що він діє до повного погашення заборгованості  боржником чи поручителем. Договором передбачено право поручителя поповнювати депозитний рахунок.(а.с.7).

Оскільки термін дії кредитного договору не закінчився , 19 вересня 2005 року на виконання зобов»язань, передбачених пунктом 2.3  договору поруки ,  між банком та ОСОБА_1 знову був укладений договір банківського вкладу строком на 12 місяців до 18 вересня 2006 року. Згідно цього договору ОСОБА_1 у цей же день вніс з попереднього рахунку на рахунок №НОМЕР_1 54000 грн., збільшивши суму вкладу. По закінченні терміну дії цього договору 19.09.2006 року був знову укладений  договір банківського вкладу № 03/410/3/06 . Згідно цього договору був відкритий строковий депозитний рахунок № НОМЕР_2, на який ОСОБА_1 вніс кошти в сумі 54000 грн.з попереднього депозитного рахунку.  Це стверджується поясненнями сторін, наданими представником відповідача копіями заяв на видачу готівки, копіями заяв на переказ готівки, квитанціями на здійснення операцій по вкладах, з яких вбачається, що  отримання ОСОБА_1 вкладу та його внесення на новий рахунок здійснювалось в один і той же час. Отже, виконання умов п. 2.3 договору поруки здійснювалось шляхом укладання нових договорів  і фактично договори банківського вкладу , що укладені у 2005 та 2006 роках є продовженням договору банківського вкладу  за 2004 рік. Пунктом  4.5.1. договору  банківського строкового вкладу від 19.09.2006 року передбачено, що вкладник вправі розпоряджатись своїм вкладом на умовах кредитного договору № 02/085/05 від 15.04.2005 року. Отже, цей договір був укладений на виконання умов договору майнової поруки.  Пунктами 2.2. та  5.1. кредитного договору, що був укладений банком з ОСОБА_2, передбачено, що виконання зобов»язань за цим договором забезпечується договором поруки лише в сумі 53400 грн. та нарахованими на цю суму відсотками, а не всією сумою депозитного вкладу позивача, який поповнив рахунок до 54000 грн. Отже, банк вправі був списати з рахунку позивача  53400 грн. вкладу та  нараховані на цю суму відсотки , а всього списано згідно довідки банку 59240 грн. 22 коп.(а.с.81).  600 грн. депозитного вкладу та нараховані на цю суму відсотки  в сумі 83 грн. 76 коп. списані незаконно. Решта списано відповідно до умов договорів банківського вкладу та поруки. Отже, з відповідача на користь позивача повинні бути стягнуті з урахуванням індексу інфляції 600 грн.  вкладених на депозит коштів, проценти на цю суму за період з 20.09.2006 року по 20.10.2010 року, тобто за весь період користування чужими коштами, сума яких становить  252  грн. 69 коп.

 Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач також має право вимагати сплати трьох процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення повернення коштів, тобто з 19.09.2007 року по 20.10.2010 року, що становить 66 грн.13 коп. Відповідно до цієї норми закону також підлягають стягненню 353 грн 36 коп.  інфляційних  за цей же період.Зазначені суми стверджуються наданими представником банку розрахунками, яких не оспорив позивач.

Позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.  Відповідно до ст. 611  ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором і, зокрема відшкодування моральної шкоди.У договорі банківського вкладу сторони не передбачили відшкодування такої шкоди в разі невиконання або неналежного виконання грошового зобов»язання. Не передбачене таке відшкодування і главою 71 ЦК України. Отже, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

 Доводи позивача щодо безпідставності списання решти депозитного вкладу та відсотків необгрунтовані.Відповідно до ст. 1071 ч. 2 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом. Згідно п. 3.1 договору майнової поруки у випадку невиконання боржником зобов»язань по кредитному договору кредитор списує з депозитного рахунку поручителя на протязі трьох банківських днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення про невиконання у встановлений  у кредитному договорі  боржником зобов»язань, суму коштів, яка необхідна  для виконання зобов»язань в межах  депозитного вкладу та нарахованих відсотків на момент стягнення. Позивачу двічі направлялись письмові повідомлення щодо наявності заборгованості за кредитним договором, які він отримав, про що свідчать його підписи на цих повідомленнях(а.с.25-26). Проведення банком списання коштів  не протягом трьох банківських днів, а пізніше, не свідчить про незаконність дій банку, оскільки фактично заборгованість по кредитному договору існувала як на день отримання позивачем повідомлень банку, так і на день списання коштів. Сума заборгованості ОСОБА_2 на день списання з ОСОБА_1 депозитних коштів згідно довідки банку становила 98355 грн.07 коп. (а.с.80).Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння відмова від зміни його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 631  ч. 4 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.Строк дії договору поруки сторонами визначений до повного погашення заборгованості за кредитним договором в межах відповідальності поручителя. Залишок боргу за кредитним договором був стягнутий з ОСОБА_2 за рішенням господарського суду Хмельницької області від 26 лютого 2008 року(а.с.51-53). Цим же рішенням, яке набрало законної сили  також встановлено, що  списання коштів з рахунку ОСОБА_1 проведено банком згідно договору поруки від 15.04.2005 року.

Вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів щодо таких витрат.

Керуючись ст.ст.511,525, 546,548,553,554,559, 631,1071,1058,1061 ЦК України, ст.ст. 8,10,88,212,213 ЦПК України, суд

                                         вирішив:

позов задовільнити частково. Стягнути з  публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк на користь ОСОБА_1 600 грн.  вкладених на депозит коштів, 252 грн.69 коп. процентів на цю суму, 353 грн 36 коп. інфляційних , три проценти річних  в сумі 66 грн. 13 коп.,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1392 грн. 18  коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь держави 51 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: