АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7153/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 24 Середа Л . В .
Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.В.
при секретарі Петренко С.П.
з участю:
представника позивача Войналовіч В.А.
відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 вересня 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Янтар» до ОСОБА_4 про стягнення боргу по квартплаті (платі за утримання будинку і прибудинкової території) та зобов’язання укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ВАТ «Янтар» про захист прав споживача, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,-
встановила:
ВАТ "Янтар" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу по квартплаті (платі за утримання будинку і при будинкової території) та зобов'язання укласти відповідний договір про надання послуг, посилаючись на те, що відповідно до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 26.04.2004 року № 1854-IV, споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем робіт на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
ОСОБА_4 є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 і на звернення позивача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг не реагує та не сплачує кошти за надані послуги, тому станом на 1 червня 2009 року утворилась заборгованість по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі 1 449 грн. 48 коп.
Під час розгляду справи в суді представник позивача збільшував позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг по сплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 1 866 грн. 69 коп., який виник станом на 31 березня 2010 року.
ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ВАТ «Янтар» про захист прав споживача, мотивуючи тим, що ВАТ «Янтар» не надає ніяких послуг. На її листи про усунення підтікань каналізації в квартирі не реагує, як і не реагує на інші заяви про усунення виявлених неполадок. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_4 просила стягнути з ВАТ «Янтар» на її користь заподіяні їй матеріальні збитки в сумі 503 грн. та заподіяну їй моральну шкоду в сумі 1 500 грн.
Ухвалою від 22 жовтня 2009 року первісний та зустрічний позови об’єднано в одне провадження.
Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 вересня 2010 року первісний позов задоволено, зустрічну позовну заяву залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ВАТ «Янтар».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд установив, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1.
Позивач надає відповідачці послуги з утримання будинку і прибудинкової території за які та не розраховується та ухиляється від укладання з цього приводу договору.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розрахунок боргу за надані відповідачці послуги.
Статтями 20 та 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі – Закон) визначені обов'язки споживача та виконавця послуг теплопостачання. Зокрема, одним із основних обов'язків споживача є своєчасне укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 572 від 8 жовтня 1992 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (далі – Правила).
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Судом правильно встановлено, що правовідносини між сторонами, у тому числі їх права та обов'язки, порядок розрахунків, підстави й розмір відповідальності, регулюються зазначеним Законом та Правилами.
Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем), і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги, зокрема, з житлово-комунальних (споживачем).
Заборгованість відповідачки перед позивачем за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 1847 грн. 13 коп. визначена судом правильно відповідно до наданих позивачем розрахунків.
За вказаних обставин, колегія суддів судової палати вважає, що судове рішення є законним, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх.
У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем житлово-комунальних послуг за період з 1 січня 2006 року по час звернення до суду з позовом були предметом перевірки суду першої інстанції, правильності висновків суду не спростовують, оскільки з цього приводу відповідачкою не надано належних та допустимих доказів. Зазначені доводи скарги носять суб’єктивний характер, ґрунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не містять ознак порушення норм процесуального права, що призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на це підстав для задоволення апеляційної скарги за наведеними в ній доводами колегія суддів судової палати не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 8 вересня 2010 року у даній справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.В. Сіренко