Справа № 2-851/10 р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   13 вересня 2010 року                           Сколівський районний суд Львівської області  

   в складі: головуючого – судді:         Микитина В.Я. ;

                   при секретарі:                     Корнуті Т.Б.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, в якій просить поновити пропущений ним строк звернення до суду із даним позовом та стягнути з Управління пенсійного фонду у Сколівському районі в його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» за 2006-2009 роки з урахуванням 20% надбавки за проживання на території гірського населеного пункту. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що йому за 2006 рік вказана допомога не виплачувалася взагалі, а за 2007 - 2009 роки – виплачувалася у неповному розмірі. Таким чином вважає, що відповідачем безпідставно не виплачено йому соціальну допомогу за 2006 – 2009 роки.  Сума невиплаченої допомоги з урахуванням 20 % надбавки за проживання на території гірського населеного пункту становить 6477 грн. 12 коп..

   Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив. Однак, подав заяву від 10.09.2010 року, згідно якої просить справу розглядати у його відсутності, а позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

   Представник відповідача Тирпич Х.О. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила у повному обсязі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки законодавство про бюджет за 2006-2009 роки виконано у повному обсязі, а тому немає підстав для доплати іншого розміру допомоги. Так, законодавцем не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено як саме обчислювати розмір соціальної допомоги, за рахунок яких коштів і джерел, а також порядок обчислення. Крім того, вважає, що здійснений позивачем у позовній заяві розрахунок доплати не може братися до уваги, оскільки такий не ґрунтується на чинному законодавстві. Розміри проведення доплати можуть братися судом до уваги лише за 2009 рік, оскільки встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, у відповідності до якої і повинні розраховуватися. Однак, позивачем подані розрахунки за 2009 рік не у відповідності до вказаної постанови, тому також не можуть бути задоволені.

   Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

   Суд вважає за необхідне визнати строк звернення позивача до суду таким, що був пропущений ним з поважних причин, оскільки останній дізнався про порушення своїх прав лише у 2009 році з преси та коли вирішив перевірити здійснення відповідачем виплат щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни». Крім того, відповідач частково проводив виплату зазначеної допомоги, що позивач вважав вірним і не перевіряв щомісячно правильності її проведення.  

   Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, починаючи з 01.01.2006 року таким особам повинна щомісячно виплачуватися допомога у розмірі 30 % розміру мінімальної пенсії за віком.

   Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено, виплати не передбачалися. Вказана норма не переглядалася Конституційним Судом України з приводу її відповідності Конституції України та законам України, є чинною. На підставі вказаного, у задоволенні позовних вимог в частині виплати допомоги за 2006 рік слід відмовити.

   Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційними п. 12 ст. 71 та ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зупинили дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Дане рішення набрало чинності з дня його ухвалення.

   Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними п./п. 2 п. 41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», які зупинили дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2008 рік. Дане рішення набрало законної сили з дня його ухвалення.

   Таким чином, суд керується вказаними Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, які не мають зворотної сили у часі і можуть застосовуватися лише на правовідносини, що виникли відповідно після 09.07.2007 року і до 31.12.2007 року, а також після 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року.  

   Що стосується виплат за 2009 рік, то ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися «дітям війни».   Отже, нарахування та виплату у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно ст. 6 якого «дітям війни» пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Все зазначене вище спростовує твердження відповідача про безпідставність позовних вимог в частині відсутності потреби у нарахуванні позивачу державної соціальної допомоги як «дитині війни» у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року і з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. На підставі вказаного, а також того факту, що відповідачем частково проводилися виплати, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача дорахувати позивачу невиплачену зазначену допомогу за вказаний період, тобто з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

   У судовому засіданні встановлено, що позивач має право на гарантії та пільги, встановлені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», оскільки проживає в населеному пункті, якому надано відповідний статус. У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що проживає, працює або навчається в гірському населеному пункті, збільшується на 20%. На підставі вказаного, суд дійшов до висновку, що перерахунок допомоги позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року включно слід здійснити з врахуванням 20% гірських.

   На підставі вказаного, вимоги позивача є частково підставними та обґрунтованими, доведені матеріалами справи і підлягають до задоволення частково, а тому слід зобов’язати відповідача провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року включно у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

   В решті позовних вимог – відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

   Керуючись ст. ст. 10, 62, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. 6-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп від 22.05.2008 року, суд

ВИРІШИВ:

   Позовні вимоги задовольнити частково.

   Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року включно у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

   У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          В.Я. Микитин

                                                                                                                            Справа № 2-851/10 р.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

   13 вересня 2010 року                           Сколівський районний суд Львівської області  

   в складі: головуючого – судді:         Микитина В.Я. ;

                   при секретарі:                     Корнуті Т.Б.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

   Керуючись ст. ст. 10, 62, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. 6-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп від 22.05.2008 року, суд

ВИРІШИВ:

   Позовні вимоги задовольнити частково.

   Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року включно у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

   У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          В.Я. Микитин