Справа № 2 – 709/ 10

У Х В А Л А

П Р О   З А К Р И Т Т Я   П Р О В АД Ж Е Н Н Я   У  С П Р А В І

            12 листопада 2010 року           Саратський районний суд Одеської області у складі:

                        судді                         Смірнової  І.О.

            при секретарі                     Руднєвої  І.С.

                                       за участю адвокатів:                                          ОСОБА_1, ОСОБА_2

у попередньому  відкритому судовому засіданні                в       смт.     Сарата                  у   залі суду,

розглянувши  цивільну справу за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про

розділ спільне нажитого майна і будинку в натурі,

 суд

В С Т А Н О В И В:

позивачка звернулась до суду з даним позовом, вказуючи, що з 1975 року знаходилася у фактичних шлюбних відношеннях з відповідачем. На теперішній час спільне проживання стало неможливим, тому вона звернулася до суду з позовом про розділ спільно нажитого майна.

             За період спільного мешкання вони придбали наступне майно:

- автомашину «Славута» вартістю 20.000 гривень;

- трактор «Т 25» вартістю 16.000 гривень;

- причеп до трактору – 3.000 гривень;

- плуг – 300 гривень;

- культиватор – 300 гривень;

- маслоробку  - 10.000 гривень;

- віялку – 2.500 гривень;

- зернодробилку – 400 гривень;

- телевізор «Самсунг» - 1.500 гривень;

- холодильник – 2.500 гривень;

- гардероб – 200 гривень;

- пральну машину – 1.000 гривень;

- електробойлер – 300 гривень;

- ванну – 100 гривень;

- 2 стола - 200 гривень;

- 6 стільців – 60 гривень;

- 2 ліжка – 400 гривень;

- диван – 300 гривень;

- трюмо – 50 гривень, усього на суму 59.110 гривень. Доля кожного у спільному майні складає 29.555 гривень.

               Крім того, вони з відповідачем є власниками по ? частині будинку АДРЕСА_1, вартістю 38.112 гривень. Доля кожного у будинку складає 19.056 гривень, а у спільній власності в грошовому вигляді складає 48.611 гривень.    

 З відповідачем добровільно розділити спільне майно не представилось можливим. Тому позивачка звернулася до суду і просила розділити будинок, залишив за нею право власності на приміщення: № 1, площею 13,1 кв. м., вартістю 1.657 гривень 80 копійок; № 2 – площею 23,6, вартістю 2.986 гривень 58 копійок; тамбур «а» - 3.250 гривень, усього на суму 7.894 гривні 38 копійок. Крім того, визнати за нею право власності на гараж  «В», вартістю 15.175 гривень;  

- 2 -

подвал  А2, вартістю 611 гривень; сарай «Е» - 1.324 гривні; навіс закритий «Г» - 585 гривень; навіс «е» - 252 гривні, усього на суму 25.841 гривня 38 копійок.

Відповідачу залишити на праві власності приміщення: № 3, площею 15,6 кв. м, вартістю 1.974 гривні 18 копійок; № 4 – площею 12,8 кв. м, вартістю 1.619 гривень 84 копійки; № 5 – площею 7,8 кв. м., вартістю 987 гривень, усього на суму 4.581 гривня 11 копійок. Крім того, визнати право власності на: сарай «Б», вартістю 3.435 гривень; навіс «б» вартістю – 734 гривні, усього на суму 8.750 гривень 11 копійок.

В загальному користуванні залишити: навіс а1, вартістю 1.025 гривень, вбиральню Ж- 173 гривні; ворота - № 1 – 126 гривень; паркан  № 2 – 289 гривень; паркан № 3 – 782 гривні; мощенє – 820 гривень.

Із майна позивачка просила виділити їй: телевізор «Самсунг» -1.500 гривень; холодильник – 2.500 гривень, усього на суму 4.000 гривень. Все інше майно, на загальну суму 55.110 гривень, залишити відповідачу, стягнув з нього на її користь грошову компенсацію у сумі 34.018 гривень 73 копійки.

У даному судовому засіданні позивачка просила суд справу провадженням закрити тому, що вони добровільно провели розподіл спільного майна, уклали мирову угоду і просила суд затвердити мирову угоду, до якої вони прийшли з відповідачем.

Згідно мирової угоди сторони надійшли згоди, що вони мають рівні частки у спільному майні. Вартість будинку і спільного майна складає 49.932 гривні (вартість будинку – 38.112 гривень; вартість спільного майна – 11.820 гривень). Ідеальна частка кожного складає 24.966 гривень. Будинок АДРЕСА_1 вони розділили таким чином: позивачці на праві власності належать приміщення: № 1 площею 13,1 кв. м., вартістю 1.657 гривень 80 копійок; № 2 – площею 23,6, вартістю 2.986 гривень 58 копійок; тамбур «а» - 3.250 гривень, усього на суму 7.894 гривні 38 копійок. Крім того, за нею на праві власності залишаються приміщення: на гараж  «В», вартістю 15.175 гривень; підвал  А2, вартістю 611 гривень; сарай «Е» - 1.324 гривні; навіс закритий «Г» - 585 гривень; навіс «е» - 252 гривні, усього на суму 25.841 гривня 38 копійок.

В загальному користуванні залишити: навіс а1, вартістю 1.025 гривень, вбиральню Ж- 173 гривні; ворота - № 1 – 126 гривень; паркан  № 2 – 289 гривень; паркан № 3 – 782 гривні; мощенє – 820 гривень.

             Із спільного майна за позивачкою визнається право власності на:  віялку – 300 гривень; - холодильник «LG»– 1.500 гривень, усього на суму 1.800 гривень. Таким чином за позивачкою визнається право власності на спільне майно разом з будинком на загальну суму 27.641 гривня 38 копійок (25.841,38+1.800).

 Відповідачу  із будинку АДРЕСА_1 на праві власності належать приміщення: № 3, площею 15,6 кв. м, вартістю 1.974 гривні 18 копійок; № 4 – площею 12,8 кв. м, вартістю 1.619 гривень 84 копійки; № 5 – площею 7,8 кв. м., вартістю 987 гривень, усього на суму 4.581 гривня 11 копійок. Крім того, за ними визнається право власності на: сарай «Б», вартістю 3.435 гривень; навіс «б» вартістю – 734 гривні, усього на суму 8.750 гривень 11 копійок.

              Із спільного майна за позивачем визнається право власності на: автомашину «Славута» «ЗАЗ- 11037», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 8.000 гривень; трактор «Т 25» вартістю 820 гривень; культиватор – 200 гривень;  телевізор «Самсунг» - 1000 гривень; усього на суму 10.020 гривень. Таким чином за відповідачем визнається право власності на спільне майно разом з будинком на загальну суму 18.770 гривен 11 копійок (8.750,11+10.020).

               Сторони не претендують на стягнення понесених ними витрат, з наданням юридичної допомоги, а також на компенсацію різниці між ідеальною та реальною долями.

   Відповідач також просив суд затвердити мирову угоду про розподіл будинку і спільного майна між ним та позивачкою, провадження у справі закрити.    

   Наслідки визнання мирової угоди та закриття провадження в справі, передбачені ст.175, ч.3 ст. 206 ЦПК України, сторонам відомі і вони з ними погодилися.

- 3 -

  Заслухавши клопотання сторін, думку їх представників, які вважали, що права  сторін не порушуються даною мировою угодою, вивчивши матеріали справи, суд вважає, клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

   Згідно п. 4 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо : 4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Мирова угода  не порушує права сторін та їхні законні інтереси, а тому визнається судом.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 60, 175,  п. 4 ч. 1 ст. 205,  ч. 4-6 ст. 209, ст. 210  ЦПК України,

суд

У  Х  В  А  Л  И  В:

              визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за умовами якої:    

1. вартість будинку і спільного майна складає 49.932 гривні (вартість будинку – 38.112 гривень; вартість спільного майна – 11.820 гривень). Ідеальна частка кожного складає 24.966 гривень.              

2. за ОСОБА_3 визнається право власності у будинку АДРЕСА_1 на приміщення: № 1 площею 13,1 кв. м., вартістю 1.657 гривень 80 копійок; № 2 – площею 23,6 кв. м., вартістю 2.986 гривень 58 копійок; тамбур «а» - 3.250 гривень, усього на суму 7.894 гривні 38 копійок. Крім того, за нею на праві власності залишаються приміщення:  гараж  «В», вартістю 15.175 гривень; підвал  А2, вартістю 611 гривень; сарай «Е» - 1.324 гривні; навіс закритий «Г» - 585 гривень; навіс «е» - 252 гривні, усього на суму 25.841 гривня 38 копійок.

             3. за ОСОБА_4 визнається право власності у будинку АДРЕСА_1 на приміщення: № 3, площею 15,6 кв. м, вартістю 1.974 гривні 18 копійок; № 4 – площею 12,8 кв. м, вартістю 1.619 гривень 84 копійки; № 5 – площею 7,8 кв. м., вартістю 987 гривень, усього на суму 4.581 гривня 11 копійок. Крім того, за ним визнається право власності на: сарай «Б», вартістю 3.435 гривень; навіс «б», вартістю – 734 гривні, усього на суму 8.750 гривень 11 копійок.

              4. В загальному користуванні залишити: навіс а1, вартістю 1.025 гривень; вбиральню  Ж- 173 гривні; ворота № 1 – 126 гривень; паркан  № 2 – 289 гривень; паркан № 3 – 782 гривні; мощенє – 820 гривень.

               5. Із спільного майна за позивачкою визнається право власності на:  віялку – 300 гривень; - холодильник «LG» – 1.500 гривень, усього на суму 1.800 гривень. Таким чином за позивачкою визнається право власності на спільне майно разом з будинком на загальну суму 27.641 гривня 38 копійок (25.841,38+1.800), що на 2.675 гривень 38 копійок більше  ідеальної долі.

               6. Із спільного майна за відповідачем ОСОБА_4 визнається право власності на: автомашину «Славута» «ЗАЗ- 11037», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, вартістю 8.000 гривень; трактор «Т 25», вартістю 820 гривень; культиватор – 200 гривень;  телевізор «Самсунг» - 1000 гривень; усього на суму 10.020 гривень. Таким чином за відповідачем визнається право власності на спільне майно разом з будинком на загальну суму 18.770 гривен 11 копійок (8.750,11+10.020), що на 6.195 гривень 89 копійок менше  ідеальної долі.

               7. Сторони не претендують на стягнення понесених ними витрат, з наданням юридичної допомоги, а також на компенсацію різниці між ідеальною та реальною долями.

   Провадження у цивільній справі № 2-709/10 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільно нажитого майна та будинку -   з а к р и т и.

            Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали або протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали для осіб, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя