Справа №2-1076/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2010 року  Роздільнянський районий суд Одеської області в складі :

судді – Бобровської І.В.,

при секретарі – Яценюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача про визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 без виділу її в натурі, визнання за нею права користування Ѕ частиною земельної ділянки, мотивуючи вимоги тим, що вказаний будинок був придбаний ними в період шлюбу у 1991 році, а потім в 1991-1992 роках добудований з дозволу виконкому Роздільнянської районної ради, а тому є спільною власністю подружжя. Будинок розташований на земельній ділянці розміром 0,20га, який був виділений їм загальними зборами колгоспу у 1991 році під будівництво будинку. В березні місяці 1994 року шлюб між подружжям розірвано, але вони продовжили мешкати однією сім’єю та вести спільне господарство. У 2008 році вони юридично оформили будинок, свідоцтво на право власності з їх взаємної згоди було видано на ім’я відповідача. В теперішній час відповідач став перешкоджати їй у здійсненні прав співвласника будинку, тому вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.    

В судове засідання позивачка не з’явилась, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність та про підтримання позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав повністю, в судове засідання не з’явився на підставі наданої заяви про розгляд справи у його відсутність.  

Вивчивши матеріали справи, давши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 22 КпШС України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить чоловікові і дружині на праві спільної сумісної власності.

          Аналогічно дані правовідносини регулюються і ст.60, 70 Сімейного Кодексу України, згідно якого майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові  на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.69 СК Україні, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

        Судом встановлено, що з 18.11.1989р. по 15.03.1994р. сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, після чого продовжили мешкати однією  сім’єю без реєстрації шлюбу.

Від спільного життя мають двоє дітей, на час розгляду справи неповнолітній лише син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.12).

          В період перебування в шлюбі сторони придбали будинок по АДРЕСА_1 на підставі рішення засідання правління колгоспу ім..Щербакова від 09.01.1990р. про продаж ОСОБА_2 будинку за льотною ціною – 50% балансової вартості. (а.с.7). Рішенням загальних зборів по колгоспу від 09.01.1991 року за ОСОБА_2 закріплено присадибну ділянку по АДРЕСА_1 в розмірі 0,20га. (а.с.8). Рішенням виконкому Кам’янської сільської ради від 11.01.1991р. вказана земельна ділянка надана ОСОБА_2 під будівництво жилого будинку (а.с.10).

05.02.1991р. подружжя ОСОБА_2 розрахувались за придбаний у колгоспу недобудований будинок (а.с.11).  

      Рішенням №27 від 24.01.1991р. виконкому Роздільнянської районної ради ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво житлового будинку за вищевказаною адресою. (а.с.17).

        В 1991-1992 роках будівництво жилого будинку було завершено.

        07.03.2008р. виконкомом Кам’янської сільської ради на підставі рішення від 29.11.2007р.  видав ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно – житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 79.70 кв.м, житловою площею 49.60 кв.м., з господарчими спорудами Б – сарай, В - уборна, Г – погріб, І – цистерна, №1 – огорожа, №2 – ворота.   (а.с.5).

        Відповідач ОСОБА_2 визнає, що вказаний будинок з господарчими спорудами був придбаний та добудований в період шлюбу з позивачкою ОСОБА_1 та є їхньою спільною сумісною власністю подружжя, у зв’язку з чим суд вважає необхідним визнати право власності на Ѕ частинну вказаного будинку за позивачкою ОСОБА_1

        Також за позивачкою належить визнати і право користування Ѕ частиною земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, закріпленої за ОСОБА_3 площею 0.20га, за фактичним користуванням 0.22га.

        Керуючись ст.22 КпШС України, ст.ст.60,61,69,70 Сімейного Кодексу України,  ст..10,11,202,209,214-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільного майна подружжя - задовольнити повністю.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, який складається з веранди площею 7.80 кв.м, кладової площею 4.50 кв.м, передньої площею 7.50 кв.м, кухні площею 10.30 кв.м, трьох  житлових кімнат площами 14.50 кв.м., 19.40 кв.м. та 15.70кв.м, загальною площею 79.70 кв.м, житловою 49.60 кв.м, з відповідною часткою господарчих споруд Б - сарай, В – уборна, Г – погріб, І – цистерна, №1 – огорожа, №2 – ворота.

        Визнати за ОСОБА_1 право користування Ѕ часткою земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.      

        Суддя: