Справа №2-А-1145/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 листопада 2010 року  Подільський районний суд м.Києва в складі:

                                     головуючого - судді  Зіміної В.Б.,

                                     при секретарі Мороз В.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до полку ДПС ГУ МВС України в м. Києві, інспектора 3 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ в м. Києві старшини міліції Онопрієнко Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення;-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся  до суду з вищезазначеним позовом, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122   КпАП України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою інспектора 3 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ в м. Києві старшини міліції Онопрієнко В. В. від 30.08.10р., яка винесена за результатами фіксації порушень ПДР пристроєм «Візир» та складанням відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, на нього було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач вважає, що постанова не відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, є безпідставною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

30.08.10р. позивач рухався автомобілем «Деу Ланос» д.н. НОМЕР_3 по Столичному шосе в м. Києві та о 10.23 год. був зупинений інспектором Онопрієнко В.В. за порушення швидкісного режиму, а саме, рухався зі швидкістю 87 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КпАП України. Як доказ інспектор показав запис на вимірювальному приладі «Візир» № 0711158, швидкість на екрані якого становила 87 км/год.

 Однак, позивач вважає, що дана швидкість не належить його автомобілю, оскільки під час руху його обігнав інший автомобіль, який рухався в лівій смузі із значно більшою швидкістю, а тому радар «Візиру» міг спрацювати на даний автомобіль, який знаходився також в полі його дії, а оскільки прилад було наведено на автомобіль позивача, то зафіксована максимальна швидкість руху була приписана саме його автомобілю.

Крім того, під час вимірювання швидкості інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух на зустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом збільшується. Ані в протоколі, ані в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Враховуючи той факт, що докази, які є підставою для винесення оскаржуваної постанови є неналежними, позивач вважає, що справа підлягає закриттю, а оскаржувана постанова є незаконною та винесеною з грубим порушенням законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав наведених вище та просив його задовольнити.

Відповідач Онопрієнко В.В. в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що 30.08.10р. з 08.00 год до 15.00 год він ніс службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху, згідно дислокації на вул. Столичне шосе в м. Києві та о 10.23 год. за перевищення встановленої швидкості рух в населеному пункті більше ніж на 20 км/год. був зупинений автомобіль «Деу» д.н. НОМЕР_3, під керуванням позивача. Згідно ст. ст. 254, 255 КпАП України ним було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КпАП України. Водієві було роз’яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України про що він власноручно поставив підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Оскільки на дорозі може знаходитись кілька транспортних засобів то спостереження приладом «Візир» за автомобілем позивача велося на протязі шести секунд за які було зроблено 7 фотознімків. Будь-яких інших автомобілів попереду автомобіля позивача не було, а тому зафіксована приладом «Візир» швидкість 87 км/год належить саме автомобілю ОСОБА_1

Оскільки, при розгляді адміністративного матеріалу позивачем не було заявлено клопотання про її відкладення для звернення за юридичною допомогою інспектором було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Під час винесення постанови було враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а тому було застосовано не максимальний штраф передбачений ч.1 ст. 122 КпАП України.

Оскільки, постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам переліченим ст. 283 КпАП України, при її винесенні дотримані всі вимоги чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню. В зв’язку з чим відповідач вважає свої дії правомірними та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Полку ДПС ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча своєчасно повідомлявся про день і час слухання справи.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, керуючись вимогами ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача Полку ДПС ГУ МВС України в м. Києві, на підставі наявних в справі документів.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача - інспектора Онопрієнко В.В., покази свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 30.08.10р. інспектором 3 взводу 2 батальйону ДПС ДАІ в м. Києві старшиною міліції Онопрієнко В.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі якого відповідачем винесено постанову серії АА № 203547 від 30.08.10р. про адміністративне правопорушення в якій зазначено, що 30.08.10р. о 10.23 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Деу» д.н. НОМЕР_3 в м. Києві по Столичному шосе перевищив швидкість руху на 27 км/год, рухався зі швидкістю 87 км/год., чим порушив п.п. 12.4 ПДР. Даною постановою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення  передбаченою ст. 122 ч.1 КпАП України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 6-7).

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 30.08.10р. швидкість автомобіля «Деу» д.н. НОМЕР_3 вимірювалась за допомогою спеціального технічного засобу «Візир» № 0711158 (а.с.6).

Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/1021033 від 31.03.10р. технічний прилад «Візир» № 0711158 пройшов державну перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, свідоцтво чинне до 31.03.11р. Згідно технічної характеристики прилад «Візир» № 0711158 відповідає вимогам експлуатаційної документації (а.с. 24).

Відповідно до ч.1 ст. 222 КпАП України справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КпАП України розглядають органи внутрішніх справ (міліція). Згідно п. 3 ч.2 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення передбачені ч.1 ст. 122 КпАП України мають право працівники Державтоінспекції міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Згідно ч.1 ст. 122 КпАП України адміністративна відповідальність настає при перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач рухався зі швидкістю 87 км/год, а фіксування швидкості проводилось за допомогою пристрою призначеного для вимірювання швидкості «Візир» та дозволеного для використання в органах Державтоінспекції, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 122 ч.1, 222,  252 КпАП України, керуючись ст.ст. 158-163, ч.2 ст. 171-2 Кодексу Адміністративного Судочинства України,  суд;-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до полку ДПС ГУ МВС України в м. Києві, інспектора 3 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ в м. Києві старшини міліції Онопрієнко Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

            Суддя: