Справа № 2-2913/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 р.                                                                                           Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі : головуючого  судді Букіній О.М.

                    при  секретарі       Дімаковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»  та просив суд розірвати кредитний договір № 010/00-211/384 від 20 березня 2003 року укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2; стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 278, 05 гривень; в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно – АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 березня 2003 року за реєстровим номером № 1595, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 27 березня 2003 року під № 5978.

Свої вимоги мотивує тим, що між АППБ «Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 010/00-211/384 від 20.03.2003 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8 000, 00 доларів США, строком до 19 березня 2013 року, зі встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 14,00% річних. Відповідач у свою чергу зобов’язувався здійснювати погашення кредиту щомісячно згідно з графіком ануїтетними (однаковими) платежами у розмірі 67, 00 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 20 березня 2003 року між АППБ «Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах», було укладено договір поруки,  відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/00-211/384 від  20.03.2003 року, а саме повернути кредит у розмірі 8 000, 00 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, в строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а  також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Додатково в забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем 16 квітня 2010 року було укладено договір застави, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору  № 010/00-211/384 від 20.03.2003 року, відповідач передав у заставу  нерухоме майно – АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 березня 2003 року за реєстровим номером № 1595, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 27 березня 2003 року під № 5978.    

Позивач виконав умови договору  кредиту та надав відповідачу кошти передбачені кредитним договором у повному обсязі.  

Між тим, відповідач ОСОБА_2 умов договору кредиту не виконав і станом на  «14» січня 2010 року заборгував позивачу суму коштів у розмірі  3 308, 98 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 26 466, 55 гривень, що складається з суми непогашеного кредиту у розмірі 3 119, 60 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 24 951, 81 гривень; заборгованості по відсоткам у розмірі 189, 38 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 1 514, 74 гривень; пені за порушення строків погашення кредиту у розмірі 593, 37 гривень та пені за порушення строків сплати відсотків у розмірі 218, 13 гривень.

Також представник позивача просив суд стягнути солідарно з відповідачів державне мито у розмірі 272, 78 гривень та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 гривень, а всього 392, 78 гривень.

Враховуючи вищенаведене представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про причини неявки суду не повідомили.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідачів, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між АППБ «Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 010/00-211/384 від 20.03.2003 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 8 000, 00 доларів США, строком до 19 березня 2013 року, зі встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 14,00% річних. Відповідач у свою чергу зобов’язувався здійснювати погашення кредиту щомісячно згідно з графіком ануїтетними (однаковими) платежами у розмірі 67, 00 доларів США (а.с.8-10).

Судом встановлено, що позивач виконав умови договору  кредиту та надав відповідачу кошти у повному обсязі, що підтверджується розпискою (а.с.21) та випискою з особового рахунку відповідача (а.с.22).  

Між тим, відповідач ОСОБА_2 умов договору кредиту не виконав і станом на  «14» січня 2010 року заборгував позивачу суму коштів у розмірі  3 308, 98 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 26 466, 55 гривень, що складається з суми непогашеного кредиту у розмірі 3 119, 60 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 24 951, 81 гривень; заборгованості по відсоткам у розмірі 189, 38 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 1 514, 74 гривень; пені за порушення строків погашення кредиту у розмірі 593, 37 гривень та пені за порушення строків сплати відсотків у розмірі 218, 13 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості (а.с.15-20).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача щодо розірвання кредитного договору № 010/00-211/384 від 20 березня 2003 року укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2, у зв’язку з порушенням відповідачем – 1 зобов’язань за даним договором та односторонньої відмови від нього позивача.  

Відповідно до п. 6.4 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов’язань за цим Договором Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього Договору.

Відповідно до п. 10.2 Кредитного договору за порушення строків повернення суми використаної кредитної лінії, відсотків за користування кредитною лінією, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч.1 ст.1054 ЦК України  за кредитним договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати  грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 20 березня 2003 року між АППБ «Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах», було укладено договір поруки,  відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання відповідати по зобов’язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 010/00-211/384 від 20.03.2003 року, а саме повернути кредит у розмірі 8 000, 00 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, в строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а  також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (а.с.12).

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником взятих на себе грошових зобов’язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги у відповідності ч.1, 2 ст. 554 ЦК України.

Відповідно з п.1, п.2 ст. 554 ЦК України у разі порушення Боржником зобов'язання забезпеченого порукою, Боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні Боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачами ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інкомстрах» не виконано умови кредитного договору  № 010/00-211/384 від 20.03.2003 року , суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі  3 308, 98 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 26 466, 55 гривень, що складається з суми непогашеного кредиту у розмірі 3 119, 60 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 24 951, 81 гривень; заборгованості по відсоткам у розмірі 189, 38 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ складає еквівалент 1 514, 74 гривень; пені за порушення строків погашення кредиту у розмірі 593, 37 гривень та пені за порушення строків сплати відсотків у розмірі 218, 13 гривень.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язання між позивачем та відповідачем 16 квітня 2010 року було укладено договір застави, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору  № 010/00-211/384 від 20.03.2003 року, відповідач передав у заставу  нерухоме майно – АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 березня 2003 року за реєстровим номером № 1595, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 27 березня 2003 року під № 5978 (а.с.11, 13).

Згідно п. 3.2 договору іпотеки у разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов’язання по кредитному договору № 010/00-211/384 від 20 березня 2003 року, або у випадку дострокового розірвання вищезазначеного договору вони ь не будуть виконані, заставодержатель з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому чинним законодавством та реалізувати будь-яким чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк *(термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача і в цій частині вважає за можливе у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно – АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 березня 2003 року за реєстровим номером № 1595, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 27 березня 2003 року під № 5978.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума державного мита в розмірі  272, 78 грн. та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120, 00 грн., а всього 392, 78 грн.

Керуючись ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.525, 526, 530, 610, 611, 589, 590, 651, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 010/00-211/384 від 20 березня 2003 року укладеного між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 278, 05 гривень, державне мито у розмірі 272, 78 гривень та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 гривень, а всього 27 670, 83 гривень.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 27 670,83 грн. звернути стягнення на нерухоме майно – АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 березня 2003 року за реєстровим номером № 1595, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 27 березня 2003 року під № 5978.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після з моменту проголошення рішення.

Суддя: