Справа №1-86
2007 р.
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Коваля Ф.І.
при секретарі Демчишиній Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки с. Радівці Деражнянського району Хмельницької області, жительки смт. ОСОБА_2овинці Деражнянського району Хмельницької області,АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої в ТОВ „Украгропродсервіс”, раніше не судимої,
- за ст. 125 ч. 2 КК України;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженки м Дніпропетровськ, жительки смт.Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, АДРЕСА_2, українки, громадянки України, освіта середня, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, ніде не працюючої, раніше не судимої,
- за ст. 126 ч. 1 КК України,
встановив:
9 січня 2007 року біля 12 год. під час сварки, яка сталася на ґрунті особистих неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у дворі за місцем проживання останньої поАДРЕСА_1, в смт. Вовковинці Деражнянського району, ОСОБА_1 нанесла удари по різних частинах тіла ОСОБА_2, умисно заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров”я, а ОСОБА_2 умисно нанесла удар в обличчя ОСОБА_1, чим завдала їй фізичного болю.
Підсудна ОСОБА_1 винною себе не визнала і показала, що її сусідкою є ОСОБА_2, з котрою протягом тривалого часу вона знаходиться у неприязних відносинах. 9 січня 2007 року біля 12 год. ОСОБА_2 прийшла на її подвір'я, де між ними обома сталася сварка. При цьому ОСОБА_2 нанесла їй сильний удар в обличчя, від чого вона впала і втратила свідомість. Будь-яких ударів ОСОБА_2 вона не наносила.
Підсудна ОСОБА_2 винною себе не визнала і показала, що 9 січня 2007 року біля 12 год. між нею та ОСОБА_1 сталася сварка з того приводу, що остання кидала бите скло на її подвір'я. Відтак ОСОБА_1 схопила її за волосся і потягла у своє господарство, де стала наносити їй удари по різних частинах тіла. Вона ж ОСОБА_1 удару в обличчя не наносила.
Незалежно від невизнання вини обома підсудними, їх винність у скоєнні злочинів підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.
Так, свідок ОСОБА_3. показала, що 9 січня 2007 року біля опівдня вона бачила як ОСОБА_2 виходила з подвір'я ОСОБА_1. При цьому обидві підсудні сварилися між собою.
Свідок ОСОБА_4. показав, що під час сварки ОСОБА_1 нанесла удар ОСОБА_2 і, схопивши останню за волосся, потягла її в своє господарство.
Свідок ОСОБА_5. показала, що 9 січня 2007 року вона надавала медичну допомогу ОСОБА_1 за її зверненням. Вона повідомила її про те, що між нею та ОСОБА_2 сталася бійка.
Згідно з актом додаткового судово-медичного обстеження, проведеного в термін з 18 липня по 5 вересня 2007 року Летичівським міжрайвідділенням судово-медичної експертизи, на тілі потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою правого колінного суглобу із садном на передній поверхні правого колінного суглобу, який ускладнився синовіїтом та артрозом правого колінного суглобу, саден задньо-зовнішньої поверхні лівого передпліччя в нижній третині, тильної поверхні лівої кисті в ділянці головки 5-п”ясної кістки та в ділянці нігтьових фаланг третього та четвертого пальців лівої кисті, синця зовнішньої поверхні лівої гомілки у верхній третині. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від неодноразової дії тупими предметами із обмеженою контактуючою поверхнею і виникли в строк та за обставин, вказаних зі слів потерпілої ОСОБА_2. Тілесне ушкодження у вигляді забою правого колінного суглобу, який ускладнився синовіїтом та артрозом цього суглобу, за своїм характером відноситься до ступеню легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров”я.
Показання підсудної ОСОБА_1 з приводу не заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 суд оцінює критично, як критично оцінює і показання підсудної ОСОБА_2 з приводу не заподіяння удару, який завдав фізичного болю ОСОБА_1, на тій підставі, що обидві підсудні не заперечують факту наявності між ними неприязних стосунків протягом тривалого часу, а також конфлікту, котрий мав місце 9 січня 2007 року. Крім того, із витребуваних судом із Деражнянського РВ УМВСУ в Хмельницькій області матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що бійка між обома підсудними була обоюдною. Цю ж обставину підтвердив в судовому засіданні і працівник міліції ОСОБА_6, будучи допитаним в якості свідка з приводу обставин, наведених у поясненнях обох підсудних в ході проведення дізнання.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних у скоєнні інкримінованих їм злочинів.
Судом кваліфікуються дії підсудної ОСОБА_1 за ст. 125 ч. 2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров”я, а дії підсудної ОСОБА_2 за ст. 126 ч. 1 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю.
Призначаючи вид та міру покарання підсудним, суд враховує, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 раніше не судимі і скоїли злочини невеликої тяжкості вперше, що вони позитивно характеризуються за місцем роботи та проживання.
ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а ОСОБА_2 - одну неповнолітню дитину.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання обох підсудних, судом не встановлено.
Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання підсудній ОСОБА_1 у вигляді громадських робіт, а підсудній ОСОБА_2 у вигляді штрафу.
Суд також вважає, що з урахуванням вищенаведених обставин обидвох підсудних на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечними, а тому вони підлягають звільненню від покарання на підставі ст. 74 п. 4 КК України.
Що стосується цивільних позовів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди на користь кожної із них, то такі вимоги підлягають частковому задоволенню. На користь ОСОБА_2 підлягає стягненню з ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ОСОБА_2 500 грн. такої шкоди. Вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 343 грн. 69 коп. є доведеними і підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винною за ст. 125 ч. 2 КК України і призначити їй покарання у вигляді семидесяти годин громадських робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
На підставі ст. 74 п. 4 КК України звільнити її від покарання як особу, котру на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.
ОСОБА_2 визнати винною за ст. 126 ч. 1 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
На підставі ст. 74 п. 4 КК України звільнити її від покарання як особу, котру на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.
Стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди та 343 грн. 69 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 500 грн. моральної шкоди.
Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1. і ОСОБА_2 підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Коваль Ф.І.