№ 4-2548/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В.
при секретарі - Титенко Ю.А.,
за участю прокурора - Фрича А.В., Ткачук Ю.А.,
захисника скаржника – ОСОБА_1,
скаржника – ОСОБА_2
розглянувши скаргу з доповненнями до неї ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Онищука М.А. від 22.06.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та на постанову слідчого Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кучера М.М. від 11.09.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст.296 КК України, -
встановила:
4.10.2010 року до суду надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кучера М.М. від 11.09.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, в якій скаржник просить вказану постанову скасувати. Скаржник посилається на те, що кримінальна справа порушена відносно нього безпідставно, адже у слідчого не було ні приводів, ні підстав для її порушення. ОСОБА_2 вказує на те, що жодних хуліганських дій він не вчиняв та не завдавав ОСОБА_5 умисного тілесного ушкодження
В ході судового розгляду скарги ОСОБА_2 подав доповнення до вищевказаної скарги, в якій, крім вказаного вище, просив скасувати постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Онищука М.А. від 22.06.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, посилаючись на те, що постанова оперуповноваженого від 16.02.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ст.296 КК України, яка була скасовано оскаржуваною постановою прокуратури м. Києва 22.06.2009 року з одночасним порушенням кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, перед цим 20.03.2009 року була скасована прокурором Печерського району м. Києва, а матеріли справи були направлені для проведення додаткової перевірки. Тобто прокуратурою м. Києва 22.06.2009 року було скасовано неіснуючу постанову, що, на думку скаржника, є грубим порушенням вимог закону. Крім того, скаржник вважає, що постанова від 22.06.2009 року є передчасною, безпідставною та невмотивованою, також вважає, що порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, є неправильним, оскільки відсутні підстави для кваліфікації дій за кваліфікуючими ознаками, передбаченими ч. 4 ст. 296 КК України. На думку захисника, на момент порушення кримінальної справи за фактом, перевірка, яка проводилась Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, не була закінчена і було відсутнє рішення по даній перевірці, яка проводилась за результатами скасування прокурором Печерського району м. Києва 20.03.2009 року постанови від 16.02.2009 року.
Прокурор вказав, про те, що він вважає скаргу безпідставною, а постанови прокуратури м. Києва та слідчого законними та обґрунтованими. Вважає, що у прокурора та у слідчого були приводи і підстави для порушення кримінальної справи за фактом та в подальшому відносно особи, тому просить скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, думку прокурора, думку скаржника та захисника, які підтримали скаргу з доповненнями та просили її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальні справи, суд дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні було встановлено, що постановою слідчого Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кучера М.М. від 11.09.2010 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України. Приводом до порушення справи стало виявленням органом досудового слідства в ході розслідування кримінальної справи, порушеної 22.06.2009 року прокуратурою м. Києва за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в діях конкретної особи ознак складів злочинів. Вказаною постановою від 22.06.2009 року, крім вказаного, було скасовано і постанову оперуповноваженого Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Суд вважає, що при скасуванні постанови від 16.02.2009 року та порушенні кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у прокуратури м. Києва були приводи – заяви потерпілої особи, та підстави – дані, які вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тому вказана постанова є законною.
В ході досудового слідства, проведеного згідно постанови від 22.06.2009 року, було встановлено, що громадянин ОСОБА_2 застосував вогнепальну зброю відносно громадянина ОСОБА_5, при цьому грубо порушував порядок, проявляв неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та цинізмом. В результаті вказаних дій громадянину ОСОБА_5. були заподіяні ушкодження, які, згідно висновку експерта, є непоправними і можуть бути визнані тяжкими тілесними ушкодженнями. Підставою для порушення справи відносно особи стали матеріали досудового слідства, зібрані в ході розслідування справи, порушеної по факту 22.06.2009 року, які містять достатньо даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2., ознак складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, зокрема, пояснення учасників подій, протоколи вилучення та огляду, в тому числі вогнепальної зброї, висновки експертиз тощо.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується за наявності приводу та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, зокрема, приводом до порушення кримінальної справи є, в тому числі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).
Такі приводи та підстави, як вбачається з матеріалів справи, на підставі яких порушено кримінальну справу як за фактом, так і відносно особи, у прокурора та в подальшому у слідчого були наявні.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 за № 1-17/2009 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
За таких обставин, враховуючи викладене вище та те, що суд при прийнятті рішень по даній категорії справ, не має права висловлювати думку щодо достовірності, достатності доказів та доведеності вини, правильності кваліфікації дій, на що саме і звертає свою увагу ОСОБА_2 у своїй скарзі з доповненнями, тому скарга з доповненнями останнього задоволенню не підлягає.
Доводи скаржника про те, що постанови від 22.06.2009 року та від 11.09.2009 року є незаконними, оскільки постанова від 16.02.2009 року була двічі скасована, в тому числі і 20.03.2009 року прокуратурою Печерського району м. Києва з направленням матеріалів для додаткової перевірки, проте результати вказаної перевірки відсутні, є безпідставними, оскільки з отриманих судом відповідей на запити із Печерської прокуратури м. Києва, Печерського та Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, 20.03.2009 року прокуратурою Печерського району м.Києва дійсно було скасовано постанову оперуповноваженого Печерського РУ ГУ МВС України від 16.02.2009 року, а матеріали справи направлено для додаткової перевірки. Разом з тим, по даному факту, крім наявних у матеріалах справи №7979, постанов про відмову в порушенні кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, від 19.12.2008 року та від 16.02.2009 року, інші процесуальні рішення по вказаним матеріалам Печерським РУ ГУ не приймались. Після скасування постанови від 16.02.2009 року прокуратурою Печерського району м. Києва 20.03.2009 року та направлення матеріалів для додаткової перевірки, вказані матеріали були витребувані прокуратурою м. Києва, та саме за результатами перевірки прокуратури м. Києва 22.06.2009 року постанова оперуповноваженого Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2009 року була скасована та порушено кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яка і стала підставою для порушення постанови від 11.09.2009 року. Той факт, що постанова оперуповноваженого Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16.02.2009 року була скасована двічі не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, як про це вказує скаржник, та не свідчить про незаконність постанов прокуратури м. Києва від 22.06.2009 року та слідчого Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 11.09.2009 року відносно ОСОБА_2
Керуючись ст. 236-8 КПК України, суддя-
постановила:
Скаргу з доповненнями ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Онищука М.А. від 22.06.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та на постанову слідчого Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Кучера М.М. від 11.09.2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст.296 КК України, залишити без задоволення.
Копію постанови судді надіслати прокурору м. Києва, прокурору Голосіївського району м. Києва, начальнику Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_2 та ОСОБА_5
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя Г.В. Бондаренко