Справа № 1-54
2007 рік.
ВИРОК
ІМ¢ЯМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Коваля Ф.І.
при секретарі Демчишиній Н.Г.
з участю прокурора Бондар Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Деражня Хмельницької області, жителя с. Пилипи Деражнянського району Хмельницької області, освіта середня, українця, громадянина України, перебуваючого у громадянському шлюбі, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, ніде не працюючого, судимого 7 грудня 2006 року Деражнянським районним судом за ст.ст. 185 ч.4, 213 ч.1, 70, 75 КК України до п'яти років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки,
за ст. 246 КК України, -
встановив:
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 самовільно, всупереч установленому законом порядку здійснив порубку 40 дерев породи ясен в межах населеного пункту, котрим є с. Адамівка Деражнянського району, чим було заподіяно значну шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 22240 грн.
Підсудний ОСОБА_1 винним себе не визнав і показав, що в листопаді 2006 року на прохання ОСОБА_2. він здійснив при допомозі мотопилки порубку дерев ясена на покинутих садибах в с. Адамівка Деражнянського району. Порубані дерева він і ОСОБА_2. реалізовували громадянам на дрова. Невизнання своєї вини підсудний пояснює тим, що він виконував роботу по порубці дерев за домовленістю з ОСОБА_2., не усвідомлюючи того, що дії останньої можуть бути незаконними.
Незалежно від невизнання вини підсудним його винність у скоєнні злочину підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.
Так, свідок ОСОБА_2. показала, що в листопаді 2006 року вона разом з ОСОБА_1 та іншими особами зрізали дерева на земельних ділянках в с. Адамівка Деражнянського району. Відтак ОСОБА_1 розвозив дрова автомобілем по навколишніх селах, де дрова продавались по домовленості з громадянами.
Свідок ОСОБА_3. показав, що восени 2006 року підсудний, ОСОБА_2. та ще двоє незнайомих йому осіб проводили порубку дерев в с. Адамівка.
Свідки ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. показали, що в листопаді 2006 року вони придбавали дрова породи ясен у підсудного. Дрова останній доставляв за місцем їх проживання своїм автомобілем.
Свідок ОСОБА_9. показав, що восени 2006 року на прохання підсудного він допомагав йому зрізати дерева в с. Адамівка. Дерева росли біля покинутих, напівзруйнованих будинків.
Свідок ОСОБА_10. показав, що 2 січня 2007 року він виявив самовільну порубку дерев в с. Адамівка, з приводу чого було складено відповідний акт. Відтак було з'ясовано, що порубка дерев була здійснена без дозволу Яблунівської сільської ради.
Крім того винність підсудного підтверджується:
- довідками Яблунівської сільської ради про те, що територія в с. Адамівка, на котрій здійснено самовільну порубку дерев, не відноситься до земель приватної власності, а є землями загального користування сільської ради і дозвіл на вирубку дерев по с. Адамівка сільською радою не надавався ( а.с. 10, 87, 88);
- розрахунком шкоди, завданої самовільною порубкою дерев в межах с. Адамівка, проведеним згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1789 від 28 грудня 2001 року ( а.с. 75).
Тому суд вважає винність підсудного доведеною повністю.
Суд вважає, що досудовим слідством невірно кваліфіковано дії підсудного за ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, оскільки ОСОБА_1 провів самовільну порубку дерев в межах населеного пункту, а тому його дії судом кваліфікуються за ст. 356 КК України, як самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому порядку вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється установою, якщо такими діями було заподіяно значну шкоду громадським інтересам.
Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує те, що він раніше судимий, проте інкримінований йому злочин він скоїв до постановлення судом попереднього вироку, тому покарання йому вірним буде призначити за правилами ст.70 ч.4 КК України.
Судом приймається до уваги, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, а також та обставина, що підсудний має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.
Враховуючи наведене в сукупності, суд вважає доцільним призначити підсудному покарання за ст. 356 КК України у вигляді штрафу.
Судом приймається до уваги незадовільний матеріальний стан сім”ї підсудного і, зокрема, та обставина, що як він, так і його громадянська дружина не працюють, тому суд вважає, що маються підстави для зменшення розміру відшкодування шкоди і позов прокурора про стягнення з підсудного шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, підлягає частковому задоволенню - в розмірі 1000 грн.
Керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 356 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, шляхом повного приєднання покарання за вироком Деражнянського районного суду від 7 грудня 2006 року за ст.ст. 185 ч.4, 213 ч.1, 70, 75 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки, призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 гривень.
На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на три роки.
Стягнути з ОСОБА_1. на користь Яблунівської сільської ради 1000 гривень шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1. попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Коваль Ф.І.