Справа 1-27

2007 рік.

ВИРОК

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

5 березня 2007 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

                   в складі: головуючого - судді      Коваля Ф.І.

                               при секретарі                     Демчишиній Н.Г.

                               з участю прокурора          Паламарчук Л.П.

                                  і захисника                        ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражня справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця смт. Ясне Волочиського району Хмельницької області, жителя с. Пилипи Деражнянського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, учня 9 класу Корчунецької загальноосвітньої школи-інтернату 1-111 ступенів, раніше не судимого,

за ст. 185 ч.1 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Буцнева Деражнянського району Хмельницької області, жителя с. Пилипи Деражнянського району Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, перебуваючого у громадянському шлюбі, судимого 13 березня 2006 року Деражнянським районним судом за ст.ст. 263 ч.1, 75 КК України до двох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік,

за ст. 198 КК України, -

встановив:

29 листопада 2006 року біля 14 год. неповнолітній ОСОБА_2. з пасовища біля с. Літки Деражнянського району таємно викрав кобилу, вагою 550 кг, вартістю 2706 грн., чим заподіяв шкоду потерпілому ОСОБА_4.

ОСОБА_3., достовірно знаючи про те, що його неповнолітній син ОСОБА_2. викрав вказану кобилу, збув її 30 листопада 2006 року невстановленій особі за 1200 грн.

Підсудний ОСОБА_2. винним себе визнав повністю і показав, що  29 листопада 2006 року верхи на належному його батькові коні він прибув в с. Літки Деражнянського району, де з пасовища неподалік від села викрав кобилу каштанової масті,  яка  знаходилась на ланцюгу та припоні. Біля 23 год. того ж дня він привів викрадену кобилу за місцем його проживання. На запитання його батька ОСОБА_3., звідки він взяв кобилу, відповів, що викрав її в с. Літки. Наступного дня  батько здав кобилу заготовачам і із отриманих ним грошей за неї, передав йому 100 грн.

Підсудний ОСОБА_3. винним себе визнав частково, давши показання, аналогічні за своєю суттю з показаннями підсудного ОСОБА_2. з приводу обставин скоєння злочину. Часткове визнання підсудний пояснює тим, що викрадена кобила мала меншу вагу, ніж 550 кг.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2. і часткового визнанням вини підсудним ОСОБА_3., їх винність у скоєнні злочинів підтверджується сукупністю зібраних і перевірених в ході судового слідства доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_4. показав, що  29 листопада 2006 року зранку його кобила знаходилась на пасовищі поблизу с. Літки, будучи на ланцюгу з припоном. Після 15 год. він виявив відсутність кобили на пасовищі і через деякий час йому стало відомо, що кобилу викрав неповнолітній ОСОБА_2. Кобила була жеребною і мала вагу не менше 5,5 цнт.

Свідок ОСОБА_5. показав, що 30 листопада 2006 року, проходячи повз господарство підсудного ОСОБА_3., він бачив як останній здавав кобилу каштанової масті заготовачам.

Свідок ОСОБА_6. показала, що вона проживає в сусідстві з потерпілим і їй відомо, що у нього була кобила каштанової масті вищої вгодованості.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_2. підтверджується місце та спосіб скоєння злочину  підсудним ( а.с. 50-53).

Із протоколу огляду речового доказу - ланцюга, вилученого з господарства підсудних, вбачається те, що потерпілий підтвердив належність ланцюга йому, впізнавши його за формою та зовнішніми ознаками (а.с. 54-55).

Тому суд вважає винність підсудних доведеною повністю.

Судом кваліфікуються дії підсудного ОСОБА_2. за ст. 185  ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), а дії підсудного ОСОБА_3. за ст. 198 КК України, як заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Призначаючи вид та міру покарання підсудним, суд враховує, що вони  скоїли злочини, які класифікуються як злочини середньої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_2. раніше не судимий і скоїв злочин вперше. Підсудний ОСОБА_3. раніше судимий і скоїв інкримінований йому злочин в період іспитового строку, наданого йому попереднім вироком суду.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обох підсудних, суд визнає щире їх каяття у скоєному. Покарання підсудного ОСОБА_2. пом”якшує також і та обставина, що він скоїв злочин в неповнолітньому віці.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудних, судом не встановлено.

За місцем проживання підсудні ОСОБА_3. і ОСОБА_2. характеризуються з негативної сторони. Негативно характеризується неповнолітній ОСОБА_2. і за місцем навчання.

З урахуванням наведеного та особи винного ОСОБА_2., суд вважає доцільним призначити йому покарання із застосуванням ст. 104 КК України, прийшовши до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Що стосується підсудного ОСОБА_3., то приймаючи до уваги, що підсудний скоїв злочин під час випробування, наданого йому вироком Деражнянського районного суду від 13 березня 2006 року, не відбув покарання за цим вироком, суд вважає вірним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі за правилами ст. 71 КК України.

Підлягає частковому задоволенню цивільний позов потерпілого ОСОБА_4. про стягнення з підсудного ОСОБА_3. матеріальної та моральної шкоди в розмірі 2706 грн. та 1500 грн. відповідно.

Керуючись ст.ст. 321, 324 КПК України, суд, -

                                                      з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, надавши йому іспитовий строк на один рік.

ОСОБА_3 визнати винним за ст.198 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Деражнянського районного суду від 13 березня 2006 року за ст. ст. 263 ч.1, 75 КК України у вигляді двох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, призначити йому покарання у вигляді двох років і одного місяця позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 2706 грн. матеріальної та 1500 грн. моральної шкоди.

         Речовий доказ по справі: металевий ланцюг передати потерпілому ОСОБА_4.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити  підсудним ОСОБА_2. і ОСОБА_3. попередню -  підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                    Суддя                                             Коваль Ф.І.