Справа 22-ц-319/2010 р.                                                Головуючий

                                                                                                            1-ї інстанції: Гримайло А.М.

 Категорія: відшкодування шкоди                                                  Доповідач: Трішкова І.Ю.

                                                                    УХВАЛА

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       16 червня 2010 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області  в складі:

                                                головуючого  –Пилипчук Н.П.,

                                                суддів:            - Трішкової І.Ю., Кірсанової Л.І.,    

                                                при секретарі  - Козир Л.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Харкова  від 26 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ЗАТ “Альфа банк” про розірвання договору та відшкодування завданих збитків,

                                                                               ВСТАНОВИЛА:

    Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 03.04.2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 500007036, відповідно до якого банк надав йому кредит у сумі 3000 доларів США.

    Позивачу була видана пластикова картка “Альфа-банк” НОМЕР_1, але при отриманні коштів 12.04.2007 року він дізнався, що фактично йому був виданий кредит у грошовій одиниці України – гривні. Всього було видано 14998,50 грн., але доступно з них лише 11998,80 грн. Таким чином, позивач вважає, що йому  не додано 2999,70 грн. Ці факти завдали йому фізичних і моральних страждань.

    ОСОБА_4 просив визнати умови кредитного договору недійсними, стягнути з відповідача збитки у подвійному розмірі 5999,40 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

    Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що за кредитним договором він отримав тільки 2400 доларів США, тобто на 600 доларів менше, т.я. відповідач скрив, що за додатком до публічного договору винагорода за здійснення операцій по картці у сумі 25% вартості рахунку будуть заблоковані на картці і списані.

    В зв’язку з цим позивач просив стягнути з відповідача суму збитків у подвійному розмірі 6302,40 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн. Крім того, позивач просив розірвати та визнати недійсним додаток від 03.04.2007 року до публічної пропозиції на укладання договору про відкриття та порядок ведення рахунку покриття особистої міжнародної платіжної картки ВІЗА.

     Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач був ознайомлений з усіма умовами договору. Банк умови договору не порушив, тому підстав для стягнення з банку збитків не має.

     Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 26 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

      В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки судом першої інстанції не застосовано закон, якій підлягав застосуванню, а саме: Закон України “Про захист прав споживачів”.            

                        Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

                 Судом повно та всебічно розглянуті надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.

     В судовому засіданні встановлено, 03.04.2007 року між ЗАТ “Альфа-Банк” та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 500007036, відповідно до якого банк надав  кредит у сумі 3000 доларів США.

     Вказаний кредит був наданий шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок № 262511024101 у ЗАТ “Альфа-Банк”.

     Відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 року видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті.

      ОСОБА_4 не звертався в установу банку, де міг отримати кошти у валюті кредиту, а отримав кошти через банкомат в національній валюті України.

       Згідно заяви про відкриття поточного рахунку в ЗАТ “Альфа-Банк” при отриманні платіжної картки ВІЗА, ОСОБА_4 був ознайомлений з усіма умовами договору про відкриття та порядок ведення рахунку, про що свідчить його підпис. Додатком до цього договору є тарифи по обслуговуванню картки, з якими позивач також ознайомлений.  В тарифах зазначені всі види та розміри винагороди банку, а саме: банк отримує винагороду за здійснення операцій по картці в термінальних пристроях у розмірі 25% в валюті кредиту. Дана винагорода справляється банком шляхом блокування відповідної суми на рахунку клієнта.

      Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що позивач знав всі умови договору, погодився на них, про що власноручно розписався.

      Доводи апеляційної скарги про те, що банк ввів позивача в оману, замовчав існування обставин, які перешкоджали вчиненню правочину, не можуть бути прийняті до уваги, т.я. наявні матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_4 був ознайомлений з усіма умовами договору, з квітня 2007 року виконував ці умови.

      Позивач не надав доказів того, що укладеним кредитним договором йому спричинена моральна шкода, а тому у суда не була підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

При таких обставинах рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованним.

            Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

             Керуючись ст.ст.303,307 ч1 п.1, 308, 314,319  ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

                                                                УХВАЛИЛА:

              Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

              Рішення Ленінського районного суду м.Харкова  від 26 серпня 2009 року залишити без змін.  

              Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

                  Головуючий:

                  Судді: