Справа № 2-1986
2010 рік
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2010 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Чернівецької філії про визнання недійсним кредитного договору, -
В С Т А Н О В И В :
В червні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Чернівецької філії про визнання недійсним кредитного договору.
Посилався на те, що 23 квітня 2007 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № CVVPAE 00000005, згідно умов якого він отримав кредит в сумі 52000 доларів США з щомісячною процентною ставкою 0,84% на залишок кредиту строком до 21 квітня 2014 року. Згідно умов договору кошти кредиту, одержані ним, повертаються у валюті кредиту.
Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно ст. 35 Закону України "Про Національний банк України" гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" під валютними операціями розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України, операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відновлювальної кредитної лінії та проведення позичальником дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті за своєю правовою природою є валютною операцією.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензування, в тому числі банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Згідно ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах , визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.
Згідно п.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної
валюти на території України як засобу платежу або як застави.
Відповідно до ч.5 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", п.1.10 Положення "Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.
Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Положення щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені ст. 524 ЦК України.
Крім того, на день укладення кредитного договору курс валюти становив 1 долар США = 5,05 грн., на сьогоднішній день становить 1 долар США = 7,92 грн., отже існує істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.
Подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на сьогоднішній день, є порушенням одного з принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст.3 ЦК України – принципу справедливості. Такі умови є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг.
Положеннями ч.1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Недодержання цієї вимоги в момент вчинення правочину є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ст. 215 ч.1 ЦК України
Згідно ст. 207 ч.2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.
Кредитний договір підписаний від імені ПАТ КБ "ПриватБанк" уповноваженою особою, але не скріплений печаткою банку, оскільки позикодавцем за кредитним договором виступає юридична особа – відповідач і саме його печаткою має бути скріплений кредитний договір. Оспорюваний договір скріплений печаткою Чернівецького відділення "ПриватБанку", котре не виступає за даним кредитним договором стороною (позикодавцем), тому вважає даний договір нікчемним.
Просить визнати недійсним кредитний договір № CVVPAE 00000005 від 23 квітня 2007 року, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Ухвалою суду від 05 липня 2010 року позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсним кредитного договору об'єднаний в одне провадження з позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за даним кредитним договором, який був поданий до суду в серпні 2009 року і знаходиться на розгляді.
Представник відповідача ПАТ КБ "ПриватБанк" в судовому засіданні заявила клопотання про залишення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору без розгляду, оскільки він неодноразово не з'являється в судове засідання і не надає заяв про розгляд справи в його відсутності.
Суд вважає, що клопотання представника відповідача підлягає до задоволення.
Згідно ст. 207 ч.3 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що з серпня 2009 року в провадженні суду знаходиться справа за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CVVPAE 00000005 від 23 квітня 2007 року, заочним рішенням суду від 20 жовтня 2009 року позовні вимоги ЗАТ КБ "ПриватБанк" задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку за цим кредитним договором заборгованість в загальній сумі 407133 грн. 77 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн., понесені витрати в сумі 570 грн. за розміщення оголошення про виклик до суду в засобах масової інформації, а всього суму 409653 грн. 77 коп. В листопаді 2009 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд цього заочного рішення і ухвалою суду від 13 січня 2010 року воно було скасовано. Повторно заочним рішенням суду від 26 лютого 2010 року позовні вимоги ЗАТ КБ "ПриватБанк" задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором № CVVPAE 00000005 від 23 квітня 2007 року заборгованість в загальній сумі 407133 грн. 77 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно–технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн., понесені витрати в сумі 570 грн. за розміщення оголошення про виклик до суду в засобах масової інформації, а всього суму 409653 грн. 77 коп. В квітні 2010 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд цього заочного рішення, ухвалою суду від 22 квітня 2010 року воно було скасовано, справу було призначено до розгляду на 11 годину 30 хвилин 25 травня 2010 року. Однак відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим суд був вимушений справу розглядом відкласти до 14 години 30 хвилин 14 червня 2010 року, про що відповідач та його представник були повідомлені листами та по телефону, однак відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, надавши суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з службовим відрядженням, тому справу розглядом відкладено до 14 години 30 хвилин 18 червня 2010 року, про що представника відповідача повідомлено по телефону. 18 червня 2010 року справу розглядом відкладено до 14 години 30 хвилин 07 липня 2010 року для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви, однак 07 липня 2010 року представник відповідача в судове засідання не з'явилась, не повідомивши про причини своєї неявки, в зв'язку з чим суд справу розглядом відклав до 11 години 16 липня 2010 року, про що представника відповідача повідомлено по телефону. 16 липня 2010 року в судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник не з'явились, не повідомивши суду про причини своєї неявки, в зв'язку з чим суд був вимушений справу розглядом відкласти до 11 години 30 хвилин 02 серпня 2010 року, про що відповідач та його представник були повідомлені по телефону та листами, однак в судове засідання не з'явились, в зв'язку з чим суд був вимушений справу розглядом відкласти до 12 години 15 хвилин 13 серпня 2010 року, про що відповідач був повідомлений належним чином телеграмою за адресами, зазначеними в позовних заявах, однак в судове засідання не з'явився.
Даних про те, що неявка позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання мала місце з поважних причин, суд не має.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 неодноразово не з’являвся в судове засідання і не повідомив суд про причини своєї неявки. Заяви про розгляд справи у його відсутності також в суд не надходило, розглянути в судовому засіданні справу у відсутності позивача неможливо, а тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі Чернівецької філії про визнання недійсним кредитного договору належить залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 169, 207, 209, 210 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі Чернівецької філії про визнання недійсним кредитного договору залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
СУДДЯ