Судове рішення #12036639

   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 22ц-6358/2010

Категорія  30 Головуючий по 1 інстанції

Смоляр О.А.                                                    

Доповідач в апеляційній

інстанції Ювшин В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року                                                        м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі

головуючого:      Ювшина В.І.      

      суддів:        Сіренка Ю.В., Скіця М.І.              

при секретарі         Петренко С.П.

              позивача                 ОСОБА_3

          представника відповідача ОСОБА_4      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу   ОСОБА_3 на  рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и л а :

     ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, посилаючись на те, що 17.01.2009 року о 9 год. 30 хв. ОСОБА_6 керуючи автомобілем НОМЕР_1 , на перехресті вул. Одеська - вул. Онопрієнка в м. Черкаси  порушив п.2.3 б Правил дорожнього руху України, а саме не впоравшись з керуванням власного автомобіля на слизькій дорозі, виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем позивача «CHERY T 11 TIGGO» д.н.з. НОМЕР_2. В результаті цього автомобілю позивача завдано технічні пошкодження. Вина водія ОСОБА_6 в скоєнні даного ДТП підтверджується постановою Черкаського районного суду Черкаської області.  Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 15 від 30.01.2009 року вартість матеріального збитку завданого автомобілю позивача в результаті пошкодження при ДТП складає 33 137,52 грн. Згідно рахунку-фактури № 36 від 26.02.2009 року вартість ремонтних робіт автомобіля позивача становить 13 940 грн., а вартість запчастин відповідно до накладної № 200 від 09.06.2009 року становить 20 679 грн. Тобто загальна вартість ремонту автомобіля становить 34 619 грн. Відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту позивач застрахував свій автомобіль в ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант». Відповідно страхового акту № 65965 від 26.02.2009 року розмір збитку завданого автомобілю позивача складає 17 310,02 грн. А так як страхова виплата повністю не відшкодовує вартості матеріального збитку, завданого позивачу в ДТП, то різниця між вартістю   матеріального збитку та страховою виплатою підлягає стягненню з відповідача в сумі 17 308,98 грн. В добровільному порядку відповідач відмовляється сплачувати 17 308,98 грн., тому просив суд стягнути з ОСОБА_6 матеріальні збитки та понесені судові витрати.

    В судовому засідання ОСОБА_5 змінив свої позовні вимоги  та просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь суму втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 4042 гривни 58 коп., суму витрат на евакуацію ушкодженого транспортного засобу в сумі 204 гривни, суму сплаченої комісії банку за перерахунок грошових коштів на ремонт автомобіля в сумі 52 гривни 28 коп. та покупку запчастин в сумі 77 гривен 54 коп., 180 гривень за проведення авто товарознавчої експертизи, а всього 4556 гривень 40 коп.

    Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня 2010 року позов задоволено частково.

    Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати , які складаються з судового збору в сумі 182 грн.67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 222 грн.50 коп.

    Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2010 року резолютивна частина рішення викладена в такій редакції:

    В позовних вимогах ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування втрат товарної вартості автомобіля в сумі 4 042 грн. 58 коп. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 180 грн., витрат на евакуацію автомобіля, сплаченої позивачем комісії банку за перерахунок грошових коштів в сумі 52 грн. 28 коп. та покупку запчастин в сумі 52 грн. 28 коп. відмовлено.

    Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати , які складаються з судового збору в сумі 182 грн.67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 222 грн.50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня 2010 року змінити, вважаючи, що суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини справи та рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права..

Заслухавши сторону, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів переходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ВАТ Українська страхова компанія «Дженераллі Гарант» та ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відшкодування підлягають лише реальні збитки, заподіяні йому пошкодженням автомобіля.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт просить змінити судове рішення та стягнути з відповідача на його користь суму втрати товарної вартості автомобіля в розмірі 4042 гривни 58 коп.,  180 гривень за проведення авто товарознавчого дослідження за заявою позивача по визначення суми втрати товарної вартості автомобіля, 204 гривни витрат на евакуацію ушкодженого транспортного засобу, 52 гривни 28 коп. сплаченої комісії банку за перерахунок грошових коштів на ремонт автомобіля та 77 гривень 54 коп. за покупку запчастин.

Правила страхування наземних транспортних засобів визначає втрату товарної вартості як умовну величину зниження дійсної вартості відновленого після пошкодження транспортного засобу (при виконанні вимог щодо якості ремонту), у порівнянні  з аналогічним непошкодженим транспортним засобом.

Ч. 2 ст. 22 ЦК України як збитки визначає втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, втрата товарної вартості автомобіля в зв’язку з його пошкодженням в ДТП, після виконання ремонтних робіт до якості яких ОСОБА_3 не має претензій, являється непрямими збитками, або ж упущеною вигодою. Упущеною вигодою є доходи, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Як пояснив позивач, що при майбутній продажі автомобіля даний автомобіль як такий, що побував в аварії, вже матиме нижчу свою вартість. Позивач не довів суду реальну можливість отримання певних грошових сум, якби його право не було порушено. Теоретичні припущення щодо абстрактного отримання певних грошових сум від при продажі автомобіля не можна взяти до уваги при вирішенні питання про відшкодування упущеної вигоди, так як доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. При таких обставинах висновок суду першої інстанції про недоведеність упущеної вигоди є правильним.

Так як в задоволенні позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди (втрати товарної вартості автомобіля) судом відмовлено, то не підлягає до задоволення та не може бути віднесено до судових витрат вартість додаткового висновку спеціаліста відносно визначення втрати товарної вартості автомобіля в сумі 180 гривень. Плату за виконання ремонтних робіт здійснювала страхова компанія, тому і комісія банку за перерахунок коштів понесена страховою компанією (а.с. 30). Позивач добровільно поніс додаткові витрати на ремонт, так як сам прийняв рішення про проведення ремонту в приватного підприємця. Так як автомобіль був відремонтований після ДТП, то додаткова купівля автозапчастин позивачем на суму 77 гривень 54 коп. не знаходиться в прямому причинному зв’язку наслідками ДТП, а тому також не підлягає до відшкодування.

Судом першої інстанції вірно визначено правовідносини між сторонами та постановлено правильне рішення.  Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, для зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315  ЦПК України, колегія суддів, -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

у х в а л и л а:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_3 на  рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 червня  2010 року, - відхилити, а рішення  Черкаського районного суду Черкаської області від  15 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.

                  Головуючий           /підпис/                                  

        Судді             /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                                     В.І. Ювшин      

                                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація