АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц -11224 / 2010р.                                                               Головуючий по 1-й інстанції:

                           Куліш Ю.В.                                                                                                                

                                                                                                                   Суддя-доповідач:  Обідіна О.І.      

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

   18 жовтня   2010 року                                                                                               м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

          Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів :   Дорош А.І., Карнауха П.М.  

При секретарі : Киві А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2010 року та  за апеляційною скаргою  Виконавчого комітету Полтавської міської ради   н а рішення Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2010 року  по справі за позовом Полтавського міського голови ОСОБА_3, Виконавчого комітету Полтавської міської ради до ОСОБА_4, Полтавської обласної державної адміністрації, обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», інтернет-видання «Полтавщина», ОСОБА_5 про спростування недостовірної інформації, треті особи Полтавська міська рада, приватне підприємство «Полтавасервісінвест», Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Полтавського міського голови ОСОБА_3, Полтавської міської ради, редакції щотижневої газети «Полтавський вісник», інтернет видання «Полтавщина», ОСОБА_5, начальника управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому ОСОБА_6 про спростування недостовірної інформації,

                                  В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року ОСОБА_3 та Виконавчий комітет Полтавської міської ради звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому, після уточнення позовних вимог, просили визнати недостовірною та  такою, що не відповідає дійсності, порочить честь та принижує ділову репутацію Полтавського міського голови – ОСОБА_3 та виконкому Полтавської міської ради інформацію , поширену колишнім заступником голови Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 під час прямого ефіру 11 лютого 2010 року о 18 год.  в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» на каналі Обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», де він зазначив, що :

- «Полтавський міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм №380 передав цю будівлю приватній фірмі», «… назва якої «Полтавасервісінвест. Що це за фірма – незрозуміло. І ця фірма має компенсувати Полтавській міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об’єкт побудовано» «… це 1 млн. 600 тис грн.». « … згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об’єкта 1137 м. кв.» « …це десь орієнтовно, 1400 грн. кв. м.». « всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 кв. м. не буває, а у центрі міста – 8-10 тис. грн.». « …до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «… я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів  приватна фірма компенсує Полтавській громаді?». «… цей факт ( зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення – це одноособове рішення міськвиконкому …»;

- поширену Обласною державною телерадіокомпанією «Лтава» під час прямого ефіру 11 лютого 2010 року, в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» про те, що фірма «Полтавасервісінвест» має компенсувати Полтавській міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об’єкт побудовано». « … це 1 млн. 600 тис грн.», а також « чому факт зміни замовника будівництва адмінбудівлі був прихований від міської ради, адже не вона приймала рішення, а одноособово міськвиконком …»;

- поширену інтернет-виданням «Полтавщина» у статті «ОСОБА_3 звинувачують в обмані», розміщеній 15 лютого 2010 року о 16 год. 57 хв. про те, що  «…міський голова Полтави ОСОБА_3 говорячи про ситуацію з краєзнавчим музеєм, свідомо обманює полтавців», фірма «Полтавасервісінвест» … має компенсувати Полтавській міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об’єкт побудовано». « … це 1 млн. 600 тис грн.», а також « чому факт зміни замовника будівництва адмінбудівлі був прихований від міської ради, адже не вона приймала рішення, а одноособово міськвиконком …».

Просили зобов’язати Обласну державну телерадіокомпанію «Лтава» та інтернет-видання «Полтавщина» спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом оголошення диктором в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» резолютивної частини рішення суду та шляхом розміщення на сайті резолютивної частини рішення відповідно.

В березні 2010 р. ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом, в якому просив  визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності , порочить його  честь, гідність та принижує ділову репутацію  інформацію,  поширену міським головою ОСОБА_3 в щотижневій  газеті «Полтавський вісник»  від 19.02.2010 р. в статті «Що відбувається навколо  краєзнавчого о музею? »  , а саме :  «…І ще одне питання…. Якби ОСОБА_4  був нормальним чоловіком і прямо запитав : це Ваш об»єкт», я б відповів… А щодо брехні заступника голови  обласної  державної адміністрації, то я уже звернувся до суду …».  А також інформацію   начальника  УКБ міськвиконкому ОСОБА_6 , розміщену  на сайті Інтернет-видання «Полтавщина»  в статті  під назвою «Начальник УКБ міськвиконкому ОСОБА_6  прокоментував інформацію заступника  голови Полтавської ОДА ОСОБА_4 щодо прозорості   питанні зведення новобудови біля Краєзнавчого музею» .

Просив спростувати  вказану недостовірну  інформацію.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2010 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Полтавської обласної державної адміністрації, обласної державної телерадіокомпанії «Лтава», інтернет видання «Полтавщина», ОСОБА_5 про спростування недостовірної інформації, треті особи Полтавська міська рада, приватне підприємство «Полтавасервісінвест», Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому залишено без розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2010 року позовні вимоги Виконавчого комітету Полтавської міської ради  залишено без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.  

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, останню  оскаржив  ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі , посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвели до невірного вирішення  питання , просив  ухвалу скасувати , справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заявлених ним  вимог.          

Одночасно з цим, з рішенням  суду першої інстанції не погодився Виконавчий комітет Полтавської міської ради, який в апеляційній скарзі просить змінити рішення в частині залишення заявлених ним позовних вимог без задоволення , постановити в цій частині нове рішення про  задоволення позову в повному обсязі . Посилається на невірне застосування норм матеріального   права .

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні  позовних вимог ОСОБА_4   не оскаржувалось .

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги ,  заслухавши учасників процесу, колегія суддів  приходить до висновку про  задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.

Згідно ст. 311  ч.1 п. 3  ЦПК України   підставами для скасування ухвали суду , що перешкоджає  подальшому провадженню у справі і  направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є   невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегією суддів по справі встановлено , що  ухвалюючи  рішення про  залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що в судові засідання, призначені відповідно на  16.04. 2010 р. 12.05.2010 р. , 10.06.2010 р. 17.08.2010 р., будучи належним чином повідомленим ,    позивач  не з»являвся ,  про причини неявки суду не повідомляв , клопотань про відкладення розгляду справи   до суду не подавав .  На підставі чого, керуючись вимогами  п. 1п.3 ст..207 ЦПК України ,   місцевий суд   залишив позовну заяву без розгляду.

З вказаним висновком не може  погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Як встановлено колегією суддів , матеріали справи не містять даних про  належне повідомлення     позивача  ОСОБА_3  про виклик в судове  засідання  на 16.04.2010 року.  Так, на а.с. 137 – 146  мають місце розписки  про  направлення судом першої інстанції  судових повісток та про їх отримання  учасниками   процесу. Разом з цим., в  матеріалах   справи відсутні дані про  отримання позивачем ОСОБА_3 та його представником  судової повістки  про  розгляд справи , призначений  на 16.04.2010 р.  Одночасно з цим,   в матеріалах справи відсутні будь-які дані про виклик в судове  засідання   на 12.05.2010 р.  позивача  ОСОБА_3 та його представника –адвоката ОСОБА_8  ( а.с. 149-156).

Крім того, матеріали справи не містять даних про належне повідомлення позивача ОСОБА_3 та його представника –адвоката  ОСОБА_8    про судове засідання, призначене на  10.06 2010 р. ( а.с. 163-169).

В черговий раз, суд першої інстанції призначив справу до розгляду на  17.08.2010 р., про що  повідомив  учасників процесу ( а.с.191-200).  Про те, і в даному випадку матеріали справи не містять  даних, які б свідчили про виконання судом обов»язку про належне повідомлення позивача ОСОБА_3 та його представника про  час та місце розгляду справи.

Враховуючи  викладене, колегія суддів не може погодитись з висновками  суду першої інстанції  про те, що позивач  ОСОБА_3 та його представник  ОСОБА_8   були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а  відтак – застосування місцевим судом процесуальних наслідків, встановлених п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, - є   невірним .

Оскільки невідповідність висновків  суду першої інстанції про належне  повідомлення  позивача ОСОБА_3   не відповідає обставинам справи та не грунтується  на  матеріалах справи ,  ухвала про залишення  позовної заяви без розгляду як така, що перешкоджає подальшому провадженню по справі , підлягає скасуванню , з направленням справи для продовження розгляду позовних вимог  ОСОБА_3  до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ч.1 п.3, 4  ЦПК  України  підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування  норм матеріального або процесуального права…

Судом першої інстанції  встановлено, що 11.02.2010 р. , під час прямого ефіру  на телеканалі «Лтава» в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» заступник голови Полтавської ОДА   ОСОБА_4   під час   виступу в обговоренні питання стосовно  будівництва адміністративної будівлі по вул.. Конституції, 4 в м. Полтаві  зазначив, що:  ««Полтавський міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм №380 передав цю будівлю приватній фірмі», «… назва якої «Полтавасервісінвест. Що це за фірма – незрозуміло. І ця фірма має компенсувати Полтавській міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об’єкт побудовано» «… це 1 млн. 600 тис грн.». « … згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об’єкта 1137 м. кв.» « …це десь орієнтовно, 1400 грн. кв. м.». « всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 кв. м. не буває, а у центрі міста – 8-10 тис. грн.». « …до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «… я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів  приватна фірма компенсує Полтавській громаді?». «… цей факт ( зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення – це одноособове рішення міськвиконкому …»;

 15.02.2010 р. на сайті Інтернет-видання «Полтавщина» розміщену статтю під назвою «ОСОБА_3 обвинувачують в обмані», автором якої є  пресс-служба Полтавської облдержадміністрації . Стаття починається  з інформації про те, що « Під час нещодавнього прямого ефіру  в програмі «Виконавча влада: щоденні будні»  заступник голови ОДА ОСОБА_4 повідомив, що міський голова Полтави ОСОБА_3, говорячи про ситуацію з краєзнавчим музеєм,  свідомо обманює полтавців». Також в  статті зазначено, що « …за даними заступника голови ОДА ОСОБА_4 , з 16 грудня 2009 р. функції замовника по завершенню спорудження адмінбудівлі поблизу краєзнавчого музею передані приватній структурі.» та процитовано пряму мову   ОСОБА_4   «З»ясовуємо дивні речі: Полтавський міськвиконком ще 16 грудня  рішенням  своїм №  380 передав цю будівлю приватній фірмі, назва якої «Полтавасервісінвест» .Що це за фірма – незрозуміло. І ця фірма має компенсувати полтавській міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об»єкт побудовано. Це 1 млн.600 тис. грн.. Багато це чи мало? …» ,  «… факт зміни замовника  будівництва адмінбудівлі   був прихований від міської ради, адже вона не приймала рішення, а одноособово міськвиконкомом…» .

Таким чином,  суд першої інстанції вірно встановив, що  по справі мало місце  поширення  інформації.

При цьому,  суд першої інстанції констатував, що  в ході судового  розгляду не  було доведено  відповідності  поширеної ОСОБА_4  інформації   дійсності  та того, що  вона  викладена правдиво.

Відмовляючи в задоволенні вимог виконавчого комітету Полтавської міської ради , суд першої інстанції  виходив з того, що дослідженими  доказами по справі  не  встановлено, що  поширена відповідачами інформація    порочить  честь та принижує ділову репутацію  виконавчого комітету  Полтавської міської ради.

З вказаним висновком не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Згідно до ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається  недостовірною, якщо особа , яка її поширила, не доведе протилежного(презумпція добропорядності).

Враховуючи, що  відповідачем ОСОБА_4 та його представником  не було доведено того, що поширена ними  інформація відносно виконавчого комітету  відповідає дійсності, остання  є недостовірною.

Разом з цим,  суд першої інстанції  не  зробив висновків   чи є  поширена недостовірна інформація негативною, а відтак зробив невмотивований  та передчасний висновок про те, що остання не порочить  честь і не  принижує  ділову репутацію другого позивача по справі.

Конституцією  України гарантовано    право на повагу до гідності, честі  та  ділової репутації  та передбачено судовий  захист  права спростовувати недостовірну інформацію.

Враховуючи зміст  поширеної недостовірної  інформації , в якій стверджувалось про  передачу  виконавчим комітетом прав замовника будівництва  адмінбудівлі  приватній фірмі «Полтавасервісінвест» ,   посилання на  наявність факту приховування   цієї інформації від депутатів  міської ради та  на одноособове  прийняття такого рішення лише  виконавчим комітетом Полтавської  міської ради,  а також те, що сам позивач – виконавчий комітет  Полтавської міської ради  визначив таку  інформацію негативною,  колегія суддів  приходить до висновку, що зазначену    інформацію необхідно віднести до  негативної . При цьому  також необхідно брати до уваги  спосіб,  у який  була поширена недостовірна негативна  інформація  та  масовість аудиторії,  на яку поширювалось остання.

Позивач в особі виконавчого комітету , враховуючи, що його  немайнове право у вигляді  права на  честь та недоторканість  ділової  репутації  було порушено  поширенням недостовірної негативної інформації , звернувся за судовим захистом , обираючи спосіб  захисту  свого немайнового права шляхом  спростування недостовірної інформації , що відповідає положенням ст. 277 ЦК України.

Оскільки закон не містить  конкретного  юридичного   визначення  понять  честі та ділової репутації , а останні відносяться до   морально-правових категорій, позивач вправі  самостійно  визначати  наявність  порушення його немайнового права  та спосіб його  захисту, виконавчим  комітетом Полтавської міської ради  як органом  місцевого самоврядування, правомірність  діяльності  якого   як учасника суспільних відносин, була поставлена під сумнів заступником голови Полтавської ОДА ОСОБА_4,     пред»явлено  обґрунтовані    позовні вимоги.

Оскільки  висновки  суду першої інстанції   не відповідають   обставинам справи та  грунтуються  на  неправильному застосуванні норм  матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору, рішення місцевого суду підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позову  виконавчого комітету Полтавської міської ради.  

          Керуючись ст.ст.303 ,309 ч.1 п.3,4, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

                                   В И Р І Ш И Л А  :

Апеляційну скаргу  міського  голови -  ОСОБА_3  задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2010 року скасувати.

Направити матеріали справи в частині  позовних вимог ОСОБА_3   до суду першої інстанції  для продовження розгляду  заявлених ним вимог.

Апеляційну скаргу  виконавчого комітету Полтавської міської ради  задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від  17 серпня 2010 року  в частині  залишення без задоволення позовних вимог виконавчого  комітету Полтавської міської ради  скасувати, з постановленням в цій частині нового рішення про задоволення  позовних вимог  виконавчого  комітету Полтавської міської ради  до ОСОБА_4,  Полтавської обласної державної адміністрації,  обласної державної телерадіокомпанії «Лтава» , Інтернет видання  «Полтавщина»,  ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною та про її спростування.

Визнати недостовірною , такою, що не відповідає дійсності, порочить честь та принижує ділову репутацію виконкому Полтавської міської ради інформацію, поширену заступником голови Полтавської обласної  державної адміністрації ОСОБА_4  під час прямого ефіру 11.02.2010 р. о 18 год. в програмі «Виконавча влада : щоденні будні» на каналі Обласної державної телерадіокомпанії «Лтава»   в частині :

- «Полтавський міськвиконком ще 16 грудня рішенням своїм №380 передав цю будівлю приватній фірмі», «… назва якої «Полтавасервісінвест». Що це за фірма – незрозуміло. І ця фірма має компенсувати Полтавській міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об’єкт побудовано» «… це 1 млн. 600 тис грн.». « … згідно проектно-кошторисної документації загальна площа об’єкта 1137 м. кв.» « …це десь орієнтовно, 1400 грн. кв. м.». « всі в місті знають, що навіть вартість житла в місті менше 4 тис. за 1 кв. м. не буває, а у центрі міста – 8-10 тис. грн.». « …до того ж вартість офісних приміщень інколи в 2-3 рази вище житлових», «… я хочу запитати у міського голови: шановний пане голово, чому так мало коштів  приватна фірма компенсує Полтавській громаді?». «… цей факт ( зміна замовника будівництва адмінбудівлі) був скритий від депутатів міської ради, бо міська рада не приймала цього рішення – це одноособове рішення міськвиконкому …»;

- поширену Обласною державною телерадіокомпанією «Лтава» під час прямого ефіру 11 лютого 2010 року, в програмі «Виконавча влада: щоденні будні» про те, що фірма «Полтавасервісінвест» має компенсувати Полтавській міській громаді в особі управління капітального будівництва міськвиконкому певну суму за те, що цей об’єкт побудовано». « … це 1 млн. 600 тис грн.», а також « чому факт зміни замовника будівництва адмінбудівлі був прихований від міської ради, адже не вона приймала рішення, а одноособово міськвиконком …»;

Зобов’язати Обласну державну телерадіокомпанію «Лтава» протягом  п»яти  календарних днів  з дня набрання  чинності  даного  рішення , спростувати поширену  недостовірну інформацію шляхом  оголошення  диктором  Обласної державної  телерадіокомпанії «Лтава»  в програмі «Виконавча  влада: щоденні будні» ( у випадку відсутності такої передачі – проголосити в  аналогічній)  резолютивну  частину рішення по вказаній справі.

В іншій частині  рішення Київського районного суду м. Полтави від  17.08.2010 року залишити без змін.

Рішення  набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом  20 днів.

С У Д Д І   :     з оригіналом  згідно                      С У Д Д Я   О.І. Обідіна