АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ

             Справа № 22 ц  - 8902 /2010 р.                              Головуючий по першій  інстанції

                                                                                  Савченко А.Г.                                                                                                      

                                                                                Суддя-доповідач  Обідіна О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А ЇН И

            2010  року      вересня   місяця    « 13»   дня                                   м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                          Обідіної  О.І.                                              

Суддів:                           Карнауха П.М.,  Дряниці  Ю.В.          

            при  секретарі                          Киві А.М.    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою    представника ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»   Матюх О.В. на рішення Октябрського районного суду  м. Полтави від  07.06.2010 р. по справі за позовом  ОСОБА_4 до  Дочірньої компанії «Укртрансгаз» філії Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»,  Диканське лінійне  виробниче  управління магістральних газопроводів, ОСОБА_5  про визнання  звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення,  поновлення на займаній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

  колегія суддів  ,  заслухавши доповідь судді -  доповідача  Обідіної О.І.

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням  Октябрського   районного суду  м. Полтави від 07.06.2010 р.  позовні вимоги  ОСОБА_4  задоволено.

Визнано  незаконним і скасовано наказ №38 а/к від 16.02.2010 р.  начальника Диканського  ЛВУМГ Філії УМГ «Київтрансгаз»  ДК «Укртрансгаз» про звільнення  ОСОБА_4  з роботи та поновлено його на посаді інженера енергопостачання  Солохівського проммайданчика Диканського ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» з 16 лютого 2010 року.

 Стягнуто з Диканського ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» на користь  ОСОБА_4  суму втраченого заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати -142 грн. 37 коп.  з часу незаконного звільнення по день постановлення рішення судом, який  становить  113 днів * 142 грн.37 коп. = 16087 грн. 81 коп. та 10000 грн. моральної шкоди заподіяної незаконним звільненням.

В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не  погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, останнє оскаржив  представник  ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» , який  посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи  внаслідок  невірної  правову оцінки  наданим  по справі доказам,  просить рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову як  безпідставного.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України   апеляційний  суд  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої  інстанції  ухвалив  рішення з  додержанням норм матеріального та процесуального права.

По справі встановлено, що  позивач  перебував в трудових відносинах з відповідачем  з 2002 р. (наказ  №3-П від 04.02.2002 р.) .

У зв»язку з  ліквідацією  Солохівського виробничого управління підземного зберігання газу , наказом № 50-К від 28.08.2009 р.  був переведений з 31.08.2009 р. на посаду інженера Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз».

Наказом №254 /к від 01.09.2009 р. ОСОБА_4 був прийнятий на посаду інженера служби енерговодопостачання  та  протикорозійного захисту Солохівського проммайданчика до 01.11.2009 р.  

Відповідно до наказу № 255 від 01.09.2009 р.  «Про зміну в  з  штатному розпису на 2009 р. та майбутнє вивільнення»   з 01.11.2009 р.  ліквідовувались  посади та вивільнялись працівники згідно п.1 ст. 40  КЗпП України, в тому числі і посада  позивача -  інженера служби енерговодопостачання . В той же день  позивача було ознайомлено  з вказаним наказом.

31.08.2009 р. та 28.10.2009 р. профспілковим комітетом прийнято рішення про   надання  згоду на звільнення  ОСОБА_4  згідно п.1 ст.40 КЗпП України з 01.11.2009 р.

Наказом  № 38 а/к від  16.02.2010 р.  згідно   п.1. ст.40 КЗпП України позивача звільнено у зв»язку з скороченням чисельності  працівників з  16 лютого 2010 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача  роботодавцем були  порушені   встановлені ч.3 ст. 40 КЗпП України  гарантії щодо недопущення звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності,   працівнику   не пропонувалось   переведення на іншу посаду як того вимагає ч.2 ст. 40 КЗпП України, а  також порушення  профспілковим органом  при розгляді подання роботодавця  про  звільнення позивача  вимог про його присутність, передбачених ч.2,3 ст.43 КЗпП України.

З вказаним висновком погоджується колегія суддів  як з таким, що ґрунтується на вимогах закону та  відповідає зібраним по справі доказам.

Зокрема,  судом встановлено і це підтверджується  матеріалами справи -  листками   непрацездатності ( а.с.  93-96)  , довідками ЛКК та МСЕК   ( а.с. 54, 55) , що позивача було звільнено в період тимчасової непрацездатності, оскільки 16.02.2010 р. він продовжував хворіти, а його медичні документи були  направлені  на  МСЕК для  встановлення групи  інвалідності, на  засідання  якої він повинен був з»явитись 18.02.2010 р.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що  розгляд  подання про  розірвання трудового договору з позивачем профспілковим органом  здійснювався  у  його відсутність , одночасно з цим  відповідачем не надано доказів про те, що останній  взагалі запрошувався на таке засідання чи надавав профспілковій організації заяву про згоду на розгляд цього питання .

 На підставі чого, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недотримання при  звільнення  позивача    процедури , встановленої ст.  43 КЗпП України та  ст. 39  Закону України «Про  професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Обгрунтованим вважає  колегія суддів висновок суду першої інстанції про те, що при звільненні  позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України  відповідачем, всупереч роз»ясненням  п.20 Постанови Пленуму ВСУ  «Про практику розгляду судами  трудових спорів» ,  не було надано належних  доказів  щодо  відмови  позивача від  переведення на іншу роботу  , а також  відсутності  можливості  у роботодавця  перевести   ОСОБА_4 за згодою останнього  на іншу роботу на тому ж підприємстві. У зв»язку  з чим , судом правильно  зазначено про  недотримання відповідачем вимог  ч.2 ст.40 КЗпП України при звільненні ОСОБА_4ОЛ.

Вірно встановивши  обставини по справі,  місцевий суд прийшов до правильного  висновку   про  недотримання  норм трудового  законодавства при звільненні працівника ОСОБА_4, у зв»язку з чим   обґрунтовано  поновив  його на роботі.

Доводи апеляційної скарги не  містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції і дали підстави  вважати, що судове  рішення  постановлене  без додержання норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 303,  308, 315, 317  ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А   :

Апеляційну  скаргу    представника ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»   ОСОБА_3  відхилити, а  рішення Октябрського районного суду  м. Полтави від  07.06.2010 р.  залишити  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних  справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І   :     З оригіналом  згідно        С У Д Д Я  :        Обідіна О.І.