Справа № 11-372/2010р. Головуючий у 1-й інстанції – Мальована В.В.
Категорія: ст. 345 ч. 2 КК України Доповідач – Гончаров М.В.
УХВАЛА
ІМНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня “10” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Лугового М.Г.,
суддів: Гончарова М.В., Сінашенка В.Г.,
з участю прокурора: Пирлик Н.О.
засудженого: ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Зарічного районного суду м. Суми від “28” травня 2010р.
яким, ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 296 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі, за ст. 342 ч. 2 КК України на 6 місяців арешту, за ст. 345 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю цих злочинів визначено йому до відбування 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь потерпілої ОСОБА_3 347 грн. 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 2000грн. моральної шкоди, а також в прибуток держави 112 грн. 68 коп. судових витрат.
ВСТАНОВИЛА:
У відповідності з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що скоїв хуліганські дії щодо ОСОБА_3 та опір працівникові правоохоронного органу і вчинив насильство щодо цього працівника.
Ці злочини скоєні за наступних обставин.
8 липня 2008 року, близько 1 години ОСОБА_2 і ОСОБА_3 знаходились на стоянці таксі біля ринку СКД у м. Суми в салоні автомобіля ВАЗ – 210994, який належить ОСОБА_2
В цей час, раніше незнайомий їм ОСОБА_1, користуючись малозначним проводом, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлюючись нецензурною лайкою, з хуліганських спонукань, витягнув з автомобіля ОСОБА_3 і почав на землі навмисно наносити удари в область голови, тулуба, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я.
З метою припинити незаконні дії ОСОБА_1 до нього підбіг ОСОБА_2 і представившись працівником міліції, став вимагати від нього припинення цих дій, але той не реагував. З метою присікти дії ОСОБА_1 ОСОБА_2 почав його відтягувати від ОСОБА_3 У відповідь, ОСОБА_1 почав наносити удари кулаком в обличчя та тулубу ОСОБА_2, заподівши йому легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я. ОСОБА_3 почала набирати по мобільному телефону номер чергової частини міліції, але до неї підбіг ОСОБА_1 і наніс удар рукою в область голови, після чого вихватив телефон вартістю 500 грн. і викинув його.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість його засудження. Вважає, що доказів його вини у вчиненні зазначених злочинів немає, а покази свідка ОСОБА_4 є непослідовними та суперечливими, тому просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Прокурор в апеляції не оспорюючи доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його дій зазначає про те, що суд призначив ОСОБА_1 м’яке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєних злочинів та даним про його особу і не вмотивував належним чином застосування ст. 75 КК України, тому просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_1 за м’якістю призначеного йому покарання, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, засудженого ОСОБА_1 який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та м’якістю призначеного засудженому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.
Як видно із матеріалів справи, суд визнав винним ОСОБА_1 у тому, що він вчинив хуліганські дії щодо ОСОБА_3 та опір з насильством щодо працівника міліції ОСОБА_2 під час виконання ним службових обов’язків і кваліфікував ці дії за ст. ст. 296 ч. 1, 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень загальної частини кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання суд формально послався на ступінь тяжкості вчинених злочинів і при цьому в достатній мірі не врахував суспільно – небезпечний характер конкретних дій цієї особи, які супроводжувалися особливою зухвалістю щодо потерпілої ОСОБА_3 та заподіянні тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу ОСОБА_2
Обираючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України суд не вмотивував у вироку свого рішення і не навів тих обставин, які не лише пом’якшують покарання, але одночасно дають підстави для застосування до винної особи ст. 75 КК України.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає обгрунтованими доводи в апеляції прокурора про м’якість призначеного засудженому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, а тому вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи буде встановлена винність цієї особи у вчиненні злочинів, за які вона засуджена даним вироком, то призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід визнати м’яким.
Помимо цього, колегія суддів встановила, що попередній розгляд цієї справи був проведений суддею Зарічного районного суду м. Суми Шершаком М.І., який під час досудового слідства по справі вирішував питання щодо проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 В силу ст. 54 КПК України цей суддя не мав законних підстав для проведення попереднього розгляду цієї справи, а тому в силу ст. 370 КПК України це є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону оскільки перешкоджало суду постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, тому при новому розгляді справи слід провести попередній її розгляд.
Керуючись ст. ст. 362,366,370,367,377 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та за м’якістю призначеного засудженому покарання, а справу направити на новий судовий в той же суд іншим суддею зі стадії попереднього розгляду.
Головуючий: Луговий М.Г.,
Судді: Гончаров М.В., Сінашенко В.Г.
Вірно: суддя Апеляційного суду
Л.І.