У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня «26» дня. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого –  судді Лугового М.Г.,

суддів  - Гончарова М.В., Сінашенка В.Г.,

з участю прокурора  – Кононової Л.Ф.,

засудженого – ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2010 року, яким,-

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,      мешканець АДРЕСА_1    
Сумської області,    
непрацюючий, раніше не судимий,

засуджений за ст. 129 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 місяці, за ст. 263 ч. 1 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів остаточно йому визначено до відбування 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженого на користь потерпілої 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області 450 грн. 72 коп. витрат на проведення судово-балістичної експертизи.

ВСТАНОВИЛА:

У відповідності з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за незаконне придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та за погрозу вбивством.

Ці злочини вчинені ним за наступних обставин.

У квітні 1997 року близько 11 години у своєму гаражі, розташованому в дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 незаконно придбав обріз мисливської рушниці «ЗК» 16 калібру разом з патроном 16 калібру і зберігав у вказаному гаражі до лютого 2010 року. В кінці лютого 2010 року близько 12 години підсудний ОСОБА_1 переніс обріз мисливської рушниці разом з патроном із гаража до себе в квартиру АДРЕСА_1, де незаконно зберігав у власній кімнаті під ліжком. 20 вересня
2010 року під час огляду місця події квартири АДРЕСА_1 було вилучено вказаний обріз, який згідно висновку експерта є вогнепальною зброєю 16 калібру, придатний для стрільби мисливськими патронами 16 калібру, виготовлений з одноствольної рушниці «ЗК» шляхом укорочування ствола і виготовлення рукоятки саморобним способом та патрон, який визнано придатним для стрільби.

Крім того, 19 березня 2010 року близько 23 год. 30 хв. підсудний
ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у залі своєї квартири, що АДРЕСА_1, підійшов з обрізом рушниці до м’якого куточка, на якому спала його дружина потерпіла ОСОБА_2 і тримаючи обріз в правій руці, направив його в обличчя потерпілої ОСОБА_4 на відстані близько 60 см., і коли потерпіла проснулась, сказав, що тепер їй «кінець», продовжуючи тримати зброю в положенні для стрільби і утримуючи палець на спусковому гачку. На крик потерпілої про допомогу з іншої кімнати забіг в залу їх син ОСОБА_5, який, вихопив обріз з рук засудженого і після чого потерпіла викликала міліцію.

На вказаний вирок суду надійшла апеляція потерпілої ОСОБА_2, яка вказує на несправедливість покарання внаслідок його м’якості і недостатній розмір відшкодування моральної шкоди і просить скасувати вирок суду та винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання та стягнути моральну шкоду в заявленому обсязі 3 000 грн.

В запереченні засуджений ОСОБА_1, погоджується з вироком суду і посилається на незадовільний стан здоров’я, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок без зміни.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи і зміст апеляції, засудженого ОСОБА_1, який просив залишити вирок без зміни, думку прокурора, про залишення вироку без зміни, а апеляції потерпілої без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що задоволенню вона не підлягає.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 129 ч.1, 263 ч.1
КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах і в апеляції не оспорюється.

Кваліфікація дій засудженого за вказаними статтями КК України є також правильною і теж в апеляції не заперечується.

Що стосується доводів апеляції потерпілої ОСОБА_2, про те, що призначене ОСОБА_1 покарання є несправедливим внаслідок м’якості, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Як убачається з вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та обставини, що пом’якшують покарання, зокрема те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має захворювання, раніше не судимий. А також суд обґрунтовано врахував в якості обставини, що обтяжує його покарання те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням всіх цих обставин суд призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі і це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому підстав вважати, що засудженому призначено м’яке покарання, колегія суддів не вбачає.

Посилання в апеляції потерпілої ОСОБА_2 на те, що стягнута моральна шкода з засудженого ОСОБА_1, на її користь, є недостатньою, колегія суддів не може прийняти до уваги. Як убачається з вироку, суд, визначаючи розмір стягнення на відшкодування моральної шкоди врахував глибину фізичних і душевних страждань потерпілої, а також виходив із вимог виваженості, розумності та справедливості. Таке рішення суду відповідає вимогам ст. 1167 ЦК України, а тому підстав для збільшення суми стягнення на відшкодування моральної шкоди та задоволення апеляції потерпілої, колегія суддів не знаходить.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2010 року відносно ОСОБА_1  залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 – без задоволення.

Судді:

М.Г. Луговий М.В. Гончаров В.Г. Сінашенко