АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц - 8560 / 2010р.                                                   Головуючий по 1-й інстанції: Гвоздик А.Є.                                                                                                                  

                                                                                                                 Суддя-доповідач: Обідіна О.І.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     21 липня 2010 року                                                                                             м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.  

Суддів :   Дорош А.І., Карнауха  П.М.  

При секретарі :  Амєліній  М.В.

   Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 28 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,

                                          В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2010 р.  ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, . В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що  14.08.2009 р.  її квартиру було затоплено внаслідок недбалого  відношення до закриття кранів в квартирі  відповідача ОСОБА_4 Подібний випадок   також мав  місце  15.11.2009 р. ,  внаслідок чого  в її квартирі  було зіпсовано шпалери , пошкоджено  лінолеум та паркетну підлогу , у зв»язку з чим виникла необхідність  в проведенні  ремонту .   Оскільки  відповідач як власниця  квартири , розташованої зверху, відмовляється відшкодовувати  заподіяні збитки, просила стягнути з неї  7420 грн.  матеріальної шкоди та 1700  грн.  моральної шкоди.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 28 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду  обставинам справи та порушення судом норм матеріального  права,  просила  рішення  скасувати та  ухвалити нове про задоволення її вимог.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно  ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України  підставами для скасування рішення і ухвалення нового рішення або зміни рішення  є порушення або неправильне застосування  норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,    ОСОБА_2 є  власницею  квартири АДРЕСА_1 а в м. Диканька .

Зверху  над квартирою  позивача розташована  квартира №  38, яка належить  відповідно до договору дарування  від 28.04.2006 р.  в  розмірі ? частини  відповідачу   ОСОБА_4, а  інша  ? частина належить  власнику  ОСОБА_5

Розглядаючи спір,  суд  першої інстанції   встановив, що дійсно  15.11.2009 р.  мав місце  факт залиття  квартири позивача, що призвело  до пошкодження її майна.  Свої висновки суд першої інстанції обґрунтував доказами у вигляді  акту  № 3 від 20.11.2009 р. , довідкою Диканського комбінату комунальних підприємств, показами свідка  ОСОБА_6

Відмовляючи в задоволенні позову, суд  першої інстанції виходив з того, що  відповідач ОСОБА_3  була відсутня на час затоплення квартири  позивача  на території України,  тому в її діях відсутня вина по заподіянню шкоди , а відтак -  покладати на неї відповідальність  по її відшкодуванню в розумінні  положень ст. 1166 та 1167  ЦК України підстав не має.

З  вказаним висновком не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивач на обґрунтування позову послалась на положення ст. . 1166 ,1167  ЦК України , проте  підставами позову  є не саме по собі посилання на певну норму закону, а  фактичні обставини, якими позивач  обґрунтовує свої вимоги. У зв»язку з чим суд уточнює підстави позову й застосовує норму закону, як їм відповідає, незалежно від згоди на це позивача .

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 посилалась на те, що її квартира   неодноразово  затоплювалась  внаслідок того, що в  квартирі  відповідача каналізаційна система зношена , занедбана та   потребує  ремонту.  На вказаних обставинах позивач наполягала і в  ході розгляду справи в апеляційній інстанції.

Статтею  13 Конституції України   визначено, що  власність  зобов»язує. Власність  не повинна  використовуватись  на шкоду людині  і суспільству.

Відповідно до положень  ч. 3,4   ст.  319 ЦК України   власність  зобов»язує. Власник не може  використовувати  право  власності  на шкоду правам, свободам  та гідності  громадян,  інтересам суспільства,  погіршувати екологічну  ситуацію та природні  якості землі., а стаття   ст. 322 ЦК України  встановлює презумпцію обов»язку власника нести витрати, пов»язані з утриманням належного йому майна.

До таких витрат закон відносить витрати пов»язані зі зберіганням майна, його своєчасним ремонтом, забезпеченням  збереження його властивостей.  

Таким чином, в разі не дотримання  власником майна свого обов»язку  по його  утриманню ,  завдана з цієї підстави шкода підлягає відшкодуванню на користь третіх осіб.

З матеріалів справи  вбачається та не заперечується жодною із сторін, що 15.11.2009 р.  сталось залиття квартири  позивача. Причиною залиття  стало пошкодження (відкриття)  каналізаційної  системи  в квартирі № 38 , співвласниками якої є   ОСОБА_4 та її колишній чоловік  ОСОБА_5

Як пояснила в судовому засіданні  ОСОБА_4  каналізаційна система  в її квартирі є   зношеною та  потребує  ремонту.

 Та обставина, що на момент залиття квартири позивача, відповідач  знаходилась за кордоном, не виключає  її відповідальність як с власника майна утримувати останнє в належному стані, оскільки невиконання  ОСОБА_4  свого обов»язку по утриманню належної  їй  власності створило небезпеку для інших осіб -  призвело до заподіяння шкоди майну   позивача.

При цьому, колегія суддів  бере до уваги той факт, що   ОСОБА_4 є власником  ? частини  квартири , тоді, коли інша частина належала ОСОБА_5, який  помер 12.01.2010 р.  Враховуючи, що провадження по цивільній справі за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири  ухвалою  Диканського  районного суду від 22.01.  2010 р.  закрито з підстав  п.6  ч. 1 ст.205 ЦПК України , вказана ухвала набула законної сили, а позивачем по даному позову  жодні вимоги до правонаступників  ОСОБА_5 не заявляються, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з співвласника  ОСОБА_4 завданої матеріальної шкоди  в розмірі, що відповідає розміру  її частки  в квартирі, тобто в розмірі  ? частини , що в грошовому виразі складає  3710 грн. ( 7420 грн. : 2).

Вирішуючи питання  про відшкодування моральної шкоди , судова колегія   бере до уваги положення ст. 23 ЦК України, якою встановлено, що  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала  у зв»язку із знищенням  чи пошкодженням її майна.

 Враховуючи засади розумності, справедливості та достатності для відновлення порушеного права, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір  відшкодування за спричинену  моральну шкоду в сумі 1000 грн.,  з яких половину   відповідач повинна відшкодувати позивачу як  співвласник  майна , неналежним утриманням якого було завдано шкоду.

Оскільки рішення суду першої інстанції ґрунтується на невірно застосованих нормах матеріального права, воно підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення  про часткове задоволення позову.

Керуючись   ст. 303, 309  ч.1 п.4,   316 ,  317    ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити.

Рішення Дикаанського районного суду    Полтавської області від  28 травня     2010 року  скасувати.

Позовні вимоги  ОСОБА_2  про  відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити  частково ..

Стягнути з  ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2  3710 грн.  у відшкодування майнової шкоди та 500  грн. у відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині  позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяці шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І   :    :

                               .