АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц- 5954/ 2010р.     Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                                                                          Чернюк В.Д.

    Суддя-доповідач: Обідіна О.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2009 року червня місяця 16 дня                                                                             м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.  

Суддів:  Карнауха П.М., Дорош А.І.

При секретарі :   Киві А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  

на рішення  Миргородського міськрайонного суду  Полтавської області  від 30 квітня  2010 року  по справі за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду  Полтавської області  від 30 квітня  2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином 4420(чотири тисячі чотириста двадцять) гривень; в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи 37 (тридцять сім) гривень. Всього стягнути з відповідача на користь позивача 4457 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь місцевого бюджету м. Миргорода 8 грн. 50 коп.  в рахунок відшкодування судового збору .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову  в задоволені його позову як  необґрунтованого.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання приходить до  висновку,  що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 03.04.209 р. ОСОБА_3 був визнаний винним в скоєнні злочину за ст.  289 ч.1 КК України .

Вказаним вироком встановлено, що у вечірній час  28.11.2008 р.  в с.Бакумівка Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, незаконно заволодів автомобілем «FORD SCORPIO», держаний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_4 .Після  чого  місяця пригоди зник та розпорядився транспортним засобом на свій розсуд, пошкодивши останній  внаслідок наїзду на  нерухому перешкоду.

В ході розгляду кримінальної справи  потерпілим  ОСОБА_4 позову про відшкодування моральної шкоди   заявлено не було.

 Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд  виходив з положень ст. 61 ч.4  ЦПК України  щодо  обов»язковості  вироку в кримінальній справі для суду, який розглядає  справу  про цивільно-правові  наслідки особи, стосовно якої  ухвалено такий вирок  з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки по справі мають місце підстави  звільнення від доказування  щодо  обставин та дій відповідача з приводу пошкодження  належного позивачу майна, суд відповідно до  вимог ст. 23 ч.2 п.3  ЦК України прийшов до вірного висновку про  наявність  підстав,  якими позивач обрунтовуував заявлені вимоги.

Так,  відповідно до  ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно   ст. 23 ЦК України  особа має право  на відшкодування  моральної шкоди , завданої   внаслідок  порушення її прав. Моральна шкода полягає  у душевних стражданнях , яких фізична осо зазнала у зв»язку з  знищенням чи пошкодженням її майна.

Враховуючи, що  майно позивача – автомобіль «FORD SCORPIO» був пошкоджений  внаслідок незаконних дій  відповідача, що  спричинило  душевні страждання  власника транспортного засобу, останній має право на відшкод4вання   моральної шкоди.

Визначаючи розмір останньої, судом першої інстанції було дотримано  засад розумності , виваженості та  справедливості та взято до уваги обставини, які визначається  розмір відшкодування моральної шкоди, зокрема було враховано характер та тривалість  порушеного відповідачем права позивача на володіння  своїм майном,  сімейний та матеріальний стан  самого відповідача, наявність у нього засобів  існування.

Апеляційна скарги  не містять нових  фактів чи засобів доказування, які б  спростували висновки суду першої інстанції.

Доводи  скаржника про те,  що суд не обговорив та не взяв до уваги  його фінансовий стан не заслуговують на увагу, оскільки   вказані  обставини судом були взяті до уваги при визначенні розміру  моральної шкоди.

Посилання  апелянта  з приводу того, що  суд першої інстанції спочатку повинен був  врахувати ступінь  матеріальної шкоди , а потім вирішувати питання про  наявність підстав для відшкодування моральної шкоди,  відхиляється колегією суддів, як таке що не ґрунтується на законі та не відповідає принципу диспозитивності судового процесу, оскільки вимоги про відшкодування матеріальної шкоди позивачем  взагалі не заявлялись.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 3030,308, 315, 317  ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А   :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 відхилити, а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від  30  квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

С У Д Д І   :   З оригіналом згідно             С У Д Д Я    :