АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 14034 /2010 р. Головуючий по першій інстанції
Кононенко С.А.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А ЇН И
2010 року листопада місяця « 8 » дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Дорош А.І. , Прядкіної О.В.
при секретарі Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 1 жовтня 2010 року по справі за заявою ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 01.10.2010 р. розстрочено виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21.09.2009 року по стягненню заборгованості за договором позики, стягуючи із заявника ОСОБА_4 на корись ОСОБА_3 щомісячно, протягом п»яти років в період , починаючи з 01.08.2010 року по 01.08.2015 року, грошові кошти в розмірі 577 грн.42 коп.
Не погоджуючись з судовим рішенням, його оскаржила позивач ОСОБА_3, яка в апеляційній скарзі , посилаючись на порушення норм процесуального права при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 312 ч.1 п.2 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання , якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
По справі встановлено, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21.09.2009 р. стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за договором позики 25250 грн. основного боргу, 1124 грн. 84 коп. три процента річних та 7650 грн.75 коп. індекс інфляції та судові витрати по справі, а всього стягнуто 34 646грн.99 коп.
20.20.2009 р. позивачем отримано виконавчого листа , судове рішення піддано примусовому виконанню згідно постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ від 22.10.2009 р.
16.07.2010 р. боржник звернувся до суду з заявою в порядку ст. 373 ЦПК України про розстрочку виконання судового рішення .
Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, зазначені заявником , а саме те, що він є інвалідом другої групи, отримує лише пенсію по інвалідності в розмірі 706 грн. та 489 грн. страхових виплат , інших джерел прибутку не має, майно , за винятком квартири, вартість якої значно перевищує розмір боргу , в нього відсутнє. Врахувавши майновий стан боржника та стан його здоров»я, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для розстрочки виконання судового рішення.
З вказаним не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.
Згідно ст. 373 ЦПК України за наявністю обставин, що утруднюють виконання рішення ( хвороба боржника або члена його сім»ї , відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо ) , за заявою державного виконавця або за заявою сторони, суд, який видав виконавчий документ,, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення….
Як вбачається з матеріалів справи , відповідач є інвалідом другої групи по трудовому каліцтву безстроково з 1994 року та з 1995 р. хворіє неврологічним захворюванням , що потребує постійного лікування.
Таким чином, врахований судом стан здоров»я ОСОБА_4 останній має тривалий час , в тому числі мав і на час отримання позики в розмірі 5000 доларів США для придбання власної квартири . Разом з цим, ці обставини не виключають його цивільно - правову відповідальність і не можуть бути визнані , в розумінні положення ст. 373 ЦПК України, тими обставинами , які розцінюються як винятковий випадок для розстрочення виконання судового рішення.
При цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що встановивши матеріальний та майновий стан боржника, при якому останній не має достатньо коштів для власного життєзабезпечення, суд рішенням про стягнення з пенсії та страхової виплати коштів в розмірі 50% від щомісячного доходу , фактично погіршив рівень його матеріального забезпечення, власне на який він і посилався як на підставу для розстрочення виконання судового рішення.
Крім того, суд першої інстанції встановив та зазначив, що державним виконавцем здійснено заходи по опису та арешту майна боржника у вигляді транспортного засобу , що є обставиною, яка свідчить про реальне виконання судового рішення.
Враховуючи, що при вирішенні питання про розстрочку виконання судового рішення було неправильно застосовані норми ст. 373 ЦПК України, судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21.09.2009 р.
Керуючись ст. 303, 312 ч.1 п.2, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 1 жовтня 2010 року скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про розстрочку виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 вересня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
С У Д Д І :