Справа №  22-ц-7423/10р.                           Суддя першої інстанції  Чаус Л.В.

Категорія   45                                     Суддя-доповідач  апеляційного суду  Довжук Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         11 листопада  2010 року    колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

         головуючого         -         Козаченка В.І.,      

         суддів:  Мурлигіної О.Я.,  Довжук Т.С.,

         при секретарі судового засідання   Величковській В.С.,

         за участю представника відповідача        Бойченка В.Г.,                                                        

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  цивільну справу

за апеляційною скаргою представника позивача  ОСОБА_3 – ОСОБА_4

на рішення  Очаківського міськрайонного  суду Миколаївської області від  23  червня  2010 року за позовом

ОСОБА_3

до

приватно-орендного сільськогосподарського закритого акціонерного

 товариства «Колос»   (далі - СТОВ «Колос»)

про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

         08 вересня 2009 року  ОСОБА_3  звернувся до суду з позовом  до СТОВ «Колос» про розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.  

         Позивач зазначав, що з травня 2005 року він є власником земельної ділянки, розташованої  в межах території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, яка була надана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.  Але відповідач безпідставно користується цією земельною ділянкою, оскільки договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2005 року він не підписував та в порушення діючого законодавства державну реєстрацію цього договору відповідач провів тільки 11 січня 2008 року.

         В подальшому позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просив зобов’язати відповідача повернути йому земельну ділянку як набуту без достатньої правової підстави та скасувати державну реєстрацію договору оренди.

         Посилаючись на викладене, позивач просив позов задовольнити.

         Рішенням Очаківського міськрайонного  суду Миколаївської області від  23 червня  2010 року в задоволенні позову відмовлено.  

         В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.  На думку апелянта, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.  

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів  не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

         Суд  першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з’ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і  дійшов правильного висновку про те,  що відповідач на належній правовій підставі, за договором оренди, користується земельною ділянкою, яка належить позивачу, а тому відсутні підстави для повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.

         З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5,75 га, розташованої в межах території Острівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області та  наданої йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 26 травня 2005 року (а.с. 7).

         10 березня 2000 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір оренди  земельної частки (паю) строком на 5 років (а.с. 23-25).

         Відповідно до Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон), після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власником земельних часток (паю), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що й раніше укладений, і  може бути змінений лише за згодою сторін.

         Після отримання позивачем державного акту на право власності на землю, відповідач продовжував користуватися  належною йому земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, укладеного між позивачем  та   СТОВ «Колос»   01 січня 2005 року строком на 10 років.  Земельна ділянка була передана відповідачу на підставі акту приймання-передачі об’єкта оренди (а.с. 10). Реєстрація зазначеного договору оренди земельної ділянки була проведена 11 січня 2008 року.

         Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 Земельного Кодексу України).

         Згідно ст. 13 Закону за договором оренди землі орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

         Договір оренди припиняється у випадках, передбачених ст. 21 цього Закону, а також в інших випадках, передбачених законом.

         Судом встановлено, що відповідач використовує спірну земельну ділянку за її цільовим призначенням та сплачує позивачу орендну плату, що ним не оспорюються.

         Посилання в апеляційній скарзі на те, що  останній договір оренди земельної ділянки ним не підписувався, а він був підписаний його невісткою ОСОБА_5 без відповідних повноважень, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки дії та поведінка  позивача по відношенню до спірного об’єкта власності  свідчить про його обізнаність  про існування вказаного договору та його умов.

         За змістом ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

         Доводи апеляційної скарги, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

         Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду про відсутність правових підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам, наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права та рішення суду  є законним  і обґрунтованим.

         Керуючись статтями 305, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

         Апеляційну  скаргу   представника позивача  ОСОБА_3 – ОСОБА_4   відхилити ,  а   рішення Очаківського міськрайонного  суду  Миколаївської області від  23 червня  2010 року   залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена  в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

         Головуючий

         Судді