У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року квітня «29» дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого –  судді Лугового М.Г.,

суддів  - Гончарова М.В., Матуса В.В.,

з участю прокурора  – Марченко Н.В.

засуджених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Буринського районного суду Сумської області від 24 грудня 2009 року, яким,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,    
проживаючий в АДРЕСА_1 непрацюючий, неодружений, несудимий

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі, за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст. 186 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно йому визначено до відбування 8 років позбавлення волі;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_3,    
проживаючий в АДРЕСА_1 непрацюючий, неодружений, несудимий

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі, за ст. 122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому визначено до відбування 7 років позбавлення волі;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4,    
проживаючий в АДРЕСА_1 непрацюючий, неодружений, несудимий

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_4 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди та з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_5 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати в сумі 961 грн. 74 коп. та 813 грн. 78 коп.на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_4, та ОСОБА_5 на користь фінансового управління Недригайлівської РДА, -

ВСТАНОВИЛА:

У відповідності з вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ще і за умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_5, а ОСОБА_2 крім цього, і за відкрите заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 в сумі 82 грн.

Ці злочини вони вчинили за наступних обставин.

12 січня 2009 року, у вечірній час, підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_1, разом з потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в приміщенні літньої кухні господарства ОСОБА_6, яке розташоване в АДРЕСА_2 разом з господарем, сумісно розпивали спиртні напої.

Коли алкогольні напої закінчилися, ОСОБА_4 вийшов на вулицю. В цей час ОСОБА_2, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, викликаних відмовою ОСОБА_7 дати гроші на спиртне, наніс рукою удар в область голови ОСОБА_5, від якого останній впав на підлогу. В подальшому, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, почали наносити удари руками і ногами в різні частини тіла, спричинивши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В ході побиття ОСОБА_5 ОСОБА_2 умисно та відкрито заволодів грошовими коштами у сумі 82 грн., що знаходилися у кишені потерпілого
ОСОБА_5.

В цей час, до приміщення літньої кухні зайшов ОСОБА_4, який, побачивши побиття ОСОБА_5, намагався припинити ці дії ОСОБА_2 і ОСОБА_1, але ОСОБА_2 умисно наніс йому удар рукою в обличчя, а потім разом з ОСОБА_1 почали наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла потерпілому ОСОБА_4.

Намагаючись втекти, ОСОБА_4 вийшов з приміщення літньої кухні, але ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наздогнали його у дворі і продовжили побиття. В цей час у двір зайшов ОСОБА_3 і, приєднавшись до них, теж почав бити ОСОБА_4. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У поданій апеляції та доповненні до неї, ОСОБА_1 зазначає про те, що своїми діями він не міг завдати таких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також вказує і на те, що йому призначено суворе покарання, яке не відповідає скоєному, тому просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування.

Вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржений.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, засуджених ОСОБА_2, і ОСОБА_3, які погоджуються з вироком суду, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції – без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що задоволенню вона не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в заподіянні групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_4 та умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 обґрунтований сукупністю досліджених та узгоджених між собою доказів, які належно оцінені.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про його непричетність до побиття потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перевірялися судом першої інстанції і не знайшли свого підтвердження.

Ці його доводи спростовуються як показами самих засуджених, так і показаннями потерпілих, свідків, висновками судово-медичних експертиз та іншими доказами.

Зокрема, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнали, що вони руками та ногами били ОСОБА_5, а також підтвердили і той факт, що вони разом з ОСОБА_3 били руками та ногами ОСОБА_4.

Як показав ОСОБА_2, він вдарив рукою в обличчя ОСОБА_5, а коли той впав, то він разом з ОСОБА_1 почали його бити ногами по тулубу. В процесі побиття він з кишені ОСОБА_5 забрав 82 грн.. Коли до приміщення зайшов ОСОБА_4 і намагався припинити побиття ОСОБА_5, то він рукою вдарив його в обличчя, а потім разом з ОСОБА_1 почали його бити ногами. Коли ОСОБА_4 вибіг у двір і намагався втекти, то він разом з ОСОБА_1 наздогнали його і продовжили бити ногами, потім до них приєднався ОСОБА_3 і вони всі втрьох продовжували побиття ОСОБА_4.

ОСОБА_1 також як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, визнаючи себе повністю винним, підтвердив, що він разом з ОСОБА_2 бив ногами потерпілого ОСОБА_5, а також разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 били руками і ногами потерпілого ОСОБА_4.

ОСОБА_3 також визнав, що він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 брав участь у побитті потерпілого ОСОБА_4.

Вину засуджених підтвердили також потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4 і свідки ОСОБА_6, ОСОБА_9.

Показання засуджених, потерпілих та свідків об’єктивно підтверджуються і іншими доказами.

Зокрема, згідно висновку судово-медичної експертизи видно, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді закритих двобічних переломів
9-10 ребер праворуч та 7-9 ребер ліворуч, двобічний пневмоторакс, підшкірна емфізема, забій серця, травматичний шок 2 ступеня, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння
(а.с. 135-136).

За висновком судово-медичної експертизи вбачається, що у потерпілого
ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у виді закритого перелому 4-6 ребер зліва та підкірна емфізема, садна обличчя, забій правого нижньощелепного суглобу, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с. 140-141).

За висновками додаткових судово-медичних експертиз вбачається, що механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичному обстеженні потерпілих ОСОБА_4, та ОСОБА_5 співпадає з механізмом їх заподіяння, який продемонстрований ними під час відтворення обстановки і обставин події
(а.с. 103-108, 113-117, 145, 149).

Таким чином, всебічно і об’єктивно дослідивши і належно оцінивши докази, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 в складі групи осіб заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_5 – середньої тяжкості тілесні ушкодження, і ці його дії суд правильно кваліфікував за ст.ст. 121 ч. 2, 122 ч. 1 КК України, тому доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про його непричетність до заподіяння потерпілим саме таких тілесних ушкоджень, не заслуговують на увагу.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_1, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що засуджений ОСОБА_1 вчинив один тяжкий злочин, другий – середньої тяжкості. Ці злочини ним вчинені у стані алкогольного сп’яніння, що обґрунтовано визнано судом обставиною, що обтяжує покарання. Також судом при призначенні покарання враховані і обставини, які пом’якшують покарання.

Оскільки кримінальний закон до ОСОБА_1 застосовано правильно, а призначене покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, то підстав для скасування вироку, направлення справи на додаткове розслідування та пом’якшення засудженому покарання, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Буринського районного суду Сумської області від 24 грудня 2009 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.

Судді:

М.Г.Луговий М.В. Гончаров В.В. Матус