Справа № 22-ц-6874/10р.                             Суддя    першої    інстанції  Коваль В.І.

 Категорія  6                                                 Доповідач апеляційного суду    Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         28 жовтня 2010 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

         головуючого           –      Козаченка В.І.,      

         суддів:  Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,

         при секретарі судового засідання    Петровській О. С.,    

         за участю прокурора                                  Фурцак Т. Ю.,

         представника відповідача                 Бурназакіної О. С.,                                      

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною  скаргою прокурора Заводського  району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

 (далі – прокурор)

на рішення  Заводського районного суду м. Миколаєва  від  15 травня 2009 року за позовом

ОСОБА_3

до

 виконавчого комітету  Миколаївської міської ради

(далі – виконком міськради)

про  визнання права власності на самочинно побудовано майно,

ВСТАНОВИЛА:

         08 травня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до виконкому міськради про визнання  права власності на самочинно побудовано майно поАДРЕСА_1, а саме: сторожка літ. А-1 (2,57х2,57) загальна та основна площа якої 3,7 кв.м.; склад літ. К-1 – самочинно переобладнаний з гаражів, перепланований, загальна та основна площа якого складає 297,8 кв.м.; адміністративна будівля – літ. Х-1, загальна площа якого зменшена на 2,7 кв.м. за рахунок встановлення перестінків та складає   172,6 кв.м. та основної площі – 137,7 кв.м.; прибудова літ. К (2,16х4,27) загальною площею 7,5 кв.м.      

         Рішенням  Заводського районного суду м. Миколаєва від  15 травня 2009 року позов задоволено в повному обсязі.

         В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд  до того ж суду.

         Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

          Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того,   що спірне самовільне будівництво відповідає встановленим будівельним, технічним, санітарним та іншим нормам і правилам, а також не порушує права інших осіб.  Посилаючись на положення ст. 376 ЦК України, суд задовольнив позов.

         Між тим з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд неповно з’ясував всі обставини справи, вважав встановленими недоведені обставини, невірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та порушив норми процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

         Судом встановлено, що позивачка є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 Для поліпшення своїх житлових умов за вказаною адресою вона самочинно побудувала  сторожку літ. А-1 (2,57х2,57) загальною та основною площею  3,7 кв.м.; склад літ. К-1, який був самочинно переобладнаний з гаражів, перепланований, загальна та основна площа якого складає 297,8 кв.м.; адміністративну будівлю – літ. Х-1, загальна площа якого зменшена на 2,7 кв.м. за рахунок встановлення перестінків та складає   172,6 кв.м. та основної площі – 137,7 кв.м.; прибудову літ. К (2,16х4,27) загальною площею 7,5 кв.м.      

         З матеріалів справи вбачається, що управління містобудування та архітектури, Заводський РВ м. Миколаєва  ГУМНС України в Миколаївській області та  санітарно-епідеміологічна  станція  Заводського  району  м.   Миколаєва узгодили  можливість оформлення власності на самочинно побудоване нерухоме майно (а.с. 5-7).        

         Відповідно до положень ст. 301 Закону від 20 квітня 2000 року «Про планування і забудову територій», ст. 18 Закону від 16 листопада 1992 року «Про основи містобудування» будівництво об’єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

         Згідно з п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів нового будівництва, зокрема, як житлово-громадянського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

         Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до виконкому міськради. Між тим, вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних   ділянок   у  користування  із  земель  комунальної  власності ( ст.ст. 8-12 ЗК України); вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання  дозволу на будівництво об’єктів містобудування» вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій (ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій») належить  міській раді, а не виконкому міськради. Але до міської ради ОСОБА_3 з зазначеним позовом не зверталась.

         Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову  ОСОБА_3 до виконкому міськради.        

         Керуючись статями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:  

         Апеляційну скаргу  прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міськради   задовольнити частково.

          Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва  від 15 травня 2009 року   скасувати та ухвалити нове рішення.

         В задоволенні позову ОСОБА_3 до  виконавчого комітету  Миколаївської міської ради про  визнання права власності на самочинно побудовано майно відмовити .

         Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцятим днів.

         Головуючий

         Судді