П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2010 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий по АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.2 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки 6 місяців,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, постановою суду від 8 червня 2010 року, знову 9 вересня 2010 року, близько 9 год. 20 хв., на 3 км. автодороги Бахчисарай – Ялта керував транспортним засобом мопедом Ямаха з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, посилаючись на те, що судом неповно досліджено всі обставини справи. При цьому апелянт, не оспорюючи свою відмову від медичного огляду, стверджує, що йому не було запропоновано встановлення стану сп’яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів. Крім того посилається на те, що судом при обранні стягнення не враховано його сімейний стан і наявність двох малолітніх дітей, а також ту обставину, що його робота, яка є єдиним джерелом доходів, пов’язана із наявністю права керування транспортними засобами.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 9 вересня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_1 за керування в цей день близько 9 год. 20 хв., на 3 км. автодороги Бахчисарай – Ялта транспортним засобом мопедом Ямаха з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) і відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння (як із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі), чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.1).
Поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджується та обставина, що в їх присутності ОСОБА_1, який мав ознаки сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота), відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння із застосуванням спеціального технічного засобу і в медичному закладі. При цьому свідки пояснили, що ОСОБА_1 було роз’яснено вимоги п. 2.5 ПДДУ, а також передбачені ст. 268 КУпАП права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.3, 4).
Крім того, відповідно до власних пояснень ОСОБА_1, він підтвердив свою відмову від огляду на стан сп’яніння як із застосуванням спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі, погоджуючись із вчиненим ним порушенням (а.с.2).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 постановою суду від 8 червня 2010 року раніше притягувався за вчинення 17 травня 2010 року правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, з накладення стягнення у виді 40 годин громадських робіт (а.с. 7, 11).
Ставити під сумнів ці докази підстав немає.
Таким чином судом дана належна оцінка всім доказам в справі в їх сукупності і він обґрунтовано дійшов висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вищенаведених обставин з ознаками сп’яніння і відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, тобто вчинення ним повторно протягом року правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, у зв’зку з чим є обґрунтованими висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду за наведеними ОСОБА_1 доводами не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника, і обрано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами без застосування оплатного вилучення транспортного засобу, що є найбільш м’яким стягненням, передбаченим ст. 130 ч.2 КУпАП.
Таким чином не можуть бути взяті до уваги доводи ОСОБА_1, що судом не враховані дані про його особу при обранні стягнення.
Крім того, безпідставними є доводи апелянта про те, що судом не взято до уваги ту обставину, що його робота, яка є єдиним джерелом доходів, пов’язана з наявністю права керування транспортним засобом, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких ОСОБА_1 не працює і будь-які дані, які б підтверджували його доводи в цій частині, не надані ним і до апеляційної скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.