П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2010 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харків, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення штрафу в сумі 2550 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18 серпня 2010 року, близько 22 год., на вул. Морська в с. Малоріченське м. Алушта керував транспортним засобом УАЗ – 4695, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює законність і обґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності, стверджуючи, що він від медичного огляду не відмовлявся, посилаючись також на те, що його не було оглянуто на місці затримання в порушення вимог нормативних актів, якими врегульований порядок огляду на стан сп’яніння. Крім того, стверджує, що йому не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_1 за те, що він керував в цей день близько 22 год., на вул. Морська в с. Малоріченське м. Алушта транспортним засобом УАЗ – 4695, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП (а.с.1).
Поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтверджується та обставина, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння, а також відмовився від надання пояснень і підпису протоколу про адміністративне правопорушення в їх присутності (а.с.3, 4).
Крім того, відповідно до пояснень свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, вони були очевидцями того, що ОСОБА_1 в зазначений час за вказаною адресою керував транспортним засобом УАЗ і їздив по сходах, у зв’язку з чим йому було зроблено зауваження, але він поводився неадекватно і з його поведінки стало зрозуміло, що він перебуває у стані сп’яніння, у зв’язку з чим було викликано працівників міліції (а.с.2,5). Крім того, свідок ОСОБА_5 пояснив про наявність у ОСОБА_1 ознак стану сп’яніння – наявність різкого запаху алкоголю з порожнини рота.
Ставити під сумнів ці докази підстав немає.
Безпідставними є доводи апелянта про необґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки як вбачається з матеріалів справи і оскаржуваної постанови, суд на підставі досліджених доказів з достатньою повнотою встановив обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Таким чином судом дана належна оцінка всім доказам в справі в їх сукупності і він обґрунтовано дійшов висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем за вищенаведених обставин з ознаками сп’яніння і відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, тобто про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Крім того, як вбачається із пояснень Ковальова суду першої інстанції, він не заперечував свою відмову від проходження огляду на стан сп’яніння, а тільки стверджував, що він не керував транспортним засобом (а.с.7).
Проте, факти керування ним транспортним засобом, а також відмова від проходження огляду на стан сп’яніння підтверджується поясненням свідків і іншими вищенаведеними доказами в справі.
Не можуть бути взяті до уваги доводи апелянта про порушення вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки при його складанні, ОСОБА_1 було роз’яснено передбачені ст. 268 КУпАП права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, але він відмовився від підпису протоколу і надання пояснень, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у присутності яких протокол було складено.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду за наведеними ОСОБА_1 доводами не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.