2a-243 2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.
при секретарі Бел'яніновій Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити суму недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Луганська з адміністративним позовом, до відповідача УПСЗН Ленінської районної у місті Луганську ради, в якому послалася, що вона має дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на матеріальне забезпечення як застрахована особа, у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Але Законами України про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», які лишають позивачку можливості отримувати вищевказану допомогу у розмірі не менше встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому розміри допомоги фактично отримані позивачкою, на її думку є незаконними. Просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради щодо відмови у виплаті матеріальної допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зобов'язати відповідача виплатити матеріальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за липень-грудень 2007 року та за травень-грудень 2008 року в сумі 6665,80 грн.
Позивачка 25.02.2009р. надала суду заяву про змінення підстави та зменшення розміру позовних вимог до адміністративного позову згідно діючого законодавства та просила вважати підставами позову посилання на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», оскільки є застрахованою особою.
Представник відповідача надала суду письмові заперечення, на позовну заяву, відповідно до змісту якої вона просила відмовити в задоволені позовних вимог. Вона погоджується з тим, що відповідно до ст. ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачені зазначені в позові виплати та визначений порядок їх нарахування. Однак на момент проведення позивачу відповідних нарахувань та визначення їх розміру діяло положення пункту 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Також відповідач в запереченні повідомила, що Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, яким було визнано положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» неконституційним в частині зупинення дії ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не поширюється на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році.
Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Позивачкою заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, але відповідно до ст. 268 Цивільного кодексу України на вимоги, заявлені позивачкою, позовна давність не поширюється.
Судом встановлено, що позивач має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд, є застрахованою особою, і у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка до квітня 2007 року виплачувалася за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а з квітня 2007 року виплачується управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України.
При цьому розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці у 2007 році відповідачем встановлено у відповідності з розміром, зазначеним у Законі України «Про державний бюджет України на 2007 рік» і у такому розмірі ця допомога їй сплачувалася з 01 квітня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги, копією паспорту позивачки.
Суд вважає, що розмір спірної допомоги позивачки, починаючи з 09 липня 2007 року відповідачем Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради визначався та виплачувався без врахування діючого законодавства з цього приводу.
Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
П. 5 розділу IX Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.
Згідно зазначеному положенню Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.
Відповідно до ст.. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в черговий раз в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У 1 кварталі вказана допомога виплачувалась страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 р. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. У ІІ-ІУ кварталах - вказані допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Статтею 71 Закону України «Про держбюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Судом встановлено, що саме в такому порядку та розмірі у 2007 року позивачці нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.
Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07.2007 р. визнано неконституційним положення абз.3ч.2ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в тому числі про зупинення дії ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
З цього моменту зазначені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку не приймалося.
Враховуючи, що вказане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року, тобто з моменту винесення Конституційним Судом України вказаного рішення, відповідач мав провести розрахунок та виплати спірної допомоги позивачці, виходячи з формулювання ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тобто з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.
Тому суд вважає в цій частині позовні вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 25 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, виключено вказану статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Також цим Законом визначено, що з 01.01.2008 р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується і застрахованим, і незастрахованим особам виключно за нормами Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Таким чином, питання призначення, розміру та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 1 січня 2008 року регулювалася тільки Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», як для застрахованих так і незастрахованих осіб, яким викладено частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень» (це положення почало діяти з 1 січня 2008 року), оскільки інших Законів з цього приводу не приймалося.
Судом встановлено, що у вказаному порядку та розмірі відповідачем і виплачувалася вказана допомога, починаючи з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року про виключення ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», що означає, що дія вказаної ст. 43 Закону поновлена.
З цього моменту зазначені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2008 рік не приймалося.
Таким чином, виходить, що дані виплати застрахованим особам регулюються з 22 травня 2008 року двома зазначеними законами, тобто виникає конкуренція законів, однак оскільки в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» зазначено, що право на вказану спірну допомогу має застрахована особа, то слід вважати, що даний закон є спеціальним по відношенню до застрахованих осіб, і норма, яка регулює це питання є чинною з 22 травня 2008 року, тому норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з цього приводу на застрахованих осіб не поширюються з вказаного часу.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням " у разі виходу (працевлаштування) матері дитини або особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною, на роботу до закінчення строку відпустки для догляду за дитиною виплата зазначеної допомоги припиняється, про що видається довідка з місця роботи.
Таким чином, починаючи з 22 травня 2008 року, тобто з моменту винесення Конституційним Судом України вказаного рішення, відповідач мав провести розрахунок та виплати спірної допомоги позивачці, виходячи з формулювання ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ", тобто з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2008 року, тобто до закінчення бюджетного року.
В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права та свободи та їх гарантії визначають зміст та направленість діяльності держави, а їх ствердження та забезпечення є головним обов'язком держави (ст.. 3), права та обов'язки людини невітчуджуванні та нерушимі (ст.. 21), їх зміст та об'єм при прийнятті нових законів чи внесенні змін у діючі закони не може бути звужений (ст.. 22), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені (ст.. 64). Статтею 46 Конституції встановлено, що «громадяни мають права на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».
Відповідно до частини 3 статті 8 КАС України, фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.
Враховуючи вищезазначене розмір недоотриманої позивачем суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 6665,80 грн. за періоди з липня 2007 року по грудень 2007 року та з травня 2008 року по грудень 2008 року, виходячи з наступних розрахунків.
Згідно ст.. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», був встановлений наступний прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб:
з 1 січня - 525 гривень,
з 1 квітня - 561 гривня,
з 1 жовтня - 568 гривень.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2008 рік встановлений ст.. 58 Закону України від 28.12.2007р. № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік»,
з 1 січня - 633 гривні,
з 1 квітня - 647 гривень;
з 1 липня - 649 гривень;
з 1 жовтня - 669 гривень.
Таким чином, позивачу не донараховано гаку суму за 2007 рік та 2008 рік:
Липень 2007 року -- 561,00-129,03 = 431,97
Серпень 2007 року -- 561,00-132,64 = 428,36
Вересень 2007 року --561,00-134,45=426,55
Жовтень 2007 року --568,00-136,13=431,87
Листопад 2007 року - 568,00 -140,05 = 427,95
Грудень 2007 року --568,00-144,10 = 423,90
Травень 2008 року -647,00-144,10 = 502,90
Червень 2008 року --647,00-144,10 = 502,90
Липень 2008 року --649,00-144,10 = 504,90
Серпень 2008 року -649,00-144,10 = 504,90
Вересень 2008 року - 649,00 -144,10 = 504,90
Жовтень 2008 року -669,00-144,10 = 524,90
Листопад 2008 року -669,00-144,10 = 524,90
Грудень 2008 року -669,00-144,10 = 524,90.
Таким чином, загальний розмір недоплаченої позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку становить: 6665,80 грн.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради щодо не нарахування та невиплати позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 14.11.2008 року, та зобов'язати відповідача здійснити позивачеві донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказані періоди.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст..ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 6665,80 грн. за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.