СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
01 листопада 2007 року |
Справа № 2-27/9561-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Ткаченка М.І.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Трясоруб О.Ф., дов. № 143 від 31.10.07,
відповідача: Базілевич Н.В., дов. № 8476/10/10-0 від 11.06.07,
Бордюг І.Ю., дов. № 1460/10/10-0 від 05.02.07,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 13 березня 2007 року по справі № 2-27/9561-2006А
за позовом Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій" (вул. Вокзальне шосе, 61-б,Керч, Автономна Республіка Крим,98303)
до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40,Керч,98300)
3-тя особа Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання частово нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 13 березня 2007 року у справі № 2-27/9561-2006А позов Приватного підприємства „Комплексне будівництво і благоустрій” до Державної податкової у місті Керчі Автономної Республіки Крим, 3-тя особа Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення, задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000531701/0 від 10 квітня 2006 року в частині визначення суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6214,90 грн. і штрафних санкцій в розмірі 12429,80 грн., всього на суму 18644,70 грн. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 85 грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження, заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2007 року клопотання відповідача про поновлення строку подання апеляційної скарги задоволено, строк на апеляційне оскарження поновлено.
Судове засідання, призначене на 22 жовтня 2007 року було відкладене на 01 листопада 2007 року у зв'язку з надходженням до Севастопольського апеляційного господарського суду телеграми від відповідача з клопотання про відкладення слухання справи.
У судове засідання, призначене на 01 листопада 2007 року з'явились представники позивача та відповідача. Третя особа не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки судову колегія не повідомила.
Представник позивача у судовому засідання заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим прийнята з дотриманням вимог діючого законодавства. Заявник апеляційної скарги просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову господарського суду, як таку, що не відповідає вимогам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи з 23 березня 2006 року по 30 березня 2006 року працівниками відповідача було проведено позапланову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2005 року. В результаті перевірки було складено акт перевірки №600/23-8/32882218 від 05 квітня 2006 року. На підставі акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000531701/0 від 10 квітня 2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 22190,21 грн., з якого 7395,80 грн. основного платежу та 14794,41 грн. штрафних санкцій.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем пункту 1.6 статті 1 , підпункту 3.2.5 пункту 3.2 статті 3, підпункту 6.3.2 п. 6.3, підпункту 6.5.1, підпункту 6.5.2 пункту 6.5 статті 6, підпункту 4.2.1, підпункту 4.2.9 пункту 4.2. статті 4, пункту 3.2 статті 3, підпункту 8.1.1. пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.12 статті 9, підпункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині неутримання і неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в 2004 - 2005 року на суму 7395,80 грн.
При перевірці банківських документів було встановлено, що позивачем по справі в період з липня 2004 року по серпень 2005 року суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 по відповідним платіжним дорученням були сплачені кошти за послуги по ремонту автотранспорту по актах виконаних робіт у 2004 році та ремонту власних і орендованих транспортних засобів у 2005 році в сумі 41592,00 грн. В порушення пункту 1.6 статті 1 , підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 19, підпункту 19.2 а) пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" з доходу отриманого в межах підприємницької діяльності не утриманий і не перерахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 6214,90 грн.
Пунктом 1.6 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що загальний оподатковуваний дохід -це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід). Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за Іншими правилами, визначеними цим Законом.
Пунктом 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Пунктом 2.1 статті 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що платниками податку є, зокрема, резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи. Відповідач вказує, що таким податковим агентом є позивач по справі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.
Як слідує з положень пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Відповідно до підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Судом першої інстанції встановлено, що за період, що перевірявся, третьою особою ОСОБА_1 здійснювалась підприємницька діяльність на умовах спрощеної системи оподаткування, тобто ОСОБА_1 був платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату даного податку НОМЕР_1. У вказаному свідоцтві вказано, що видами діяльності є оптова торгівля (будматеріалами, пиломатеріалами), транзит.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14 вересня 2004 року до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції надійшла заява про призупинення фінансово-господарської діяльності з 01 жовтня 2004 року і про здачу свідоцтва платника єдиного податку з 01 жовтня 2004 року в зв'язку з перевищенням в 3 кварталі 2004 року виручки 500 тис. грн. У 2005 році ОСОБА_1 почав працювати по спрощеній системі оподаткування ( а саме з 01 квітня 2005 року) з видами діяльності "оптова торгівля будматеріалами (пиломатеріалами), транзит, вантажоперевезення при наявності ліцензії.
З положень підпункту 9.12.2 пункту 9.12. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" вбачається, що ОСОБА_1 здійснюючі діяльність, не передбачену наявним у нього свідоцтвом, повинен самостійно здійснювати обчислення і сплату податку з доходів фізичних осіб. Тоді позивач, Приватне підприємство „Комплексне будівництво і благоустрій”, у відношенні третьої особи не виконує функції податкового агента.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач по справі не здійснював у відношенні третьої особи функції податкового агента, а тому відповідальність стосовно не обчислення та не перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету виникає саме у третьої особи, ОСОБА_1, а не у позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає постанову господарського суду прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2007 року у справі № 2-27/9561-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді М.І. Ткаченко
О.Л. Котлярова