Справа № 2 -2371/10

  Р І Ш Е Н Н Я

      Іменем       України

                                                                  (заочне)

08 листопада  2010 року         Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючого - судді                    Едера П.Т.

при секретарі                                           Юрчишин О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення належних до виплати сум при розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку , стягнення моральної шкоди, -

у с т а н о в и в :

            Позивач, ОСОБА_1 звернулася  до  суду  з  позовом  до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення належних до виплати сум при розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку , стягнення моральної шкоди.      

           Позивач свої позовні вимоги аргументує тим, що з 19 листопада 2008 року вона була прийнята на роботу термообробником  за трудовим договором №13500807200 від 19.11.2008 року, зареєстрованого Львівським МЦЗ. 11 травня 2010 року позивачка звільнилась з роботи за власним бажанням. Трудовий договір знятий з реєстрації 11.02.2010 року у Львівському центрі зайнятості. Трудова книжка була видана , однак належного розрахунку проведено не було. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з приводу видачі їй довідки про розмір заробітної плати та проведення перерахунку, однак кожного разу позивачці відмовляли як у видачі довідки та і у виплаті зарплати. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними , оскільки виплати всіх сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації проводяться в день звільнення. Просить  стягнути дану заборгованість в судовому порядку.

            В  судовому  засіданні  позивач підтримала позовні вимоги та подала уточнені позовні вимоги, котрі просила задовольнити в повному розмірі. Просила стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на її користь 7971 грн. 68 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 12 травня 2010 року по 18 серпня 2010 року в сумі 2 771 грн. 68 коп., моральну шкоду в розмір 5 000 грн, 200 грн. плату за надання правової допомоги.

           Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками в журналі вихідної кореспонденції суду. В зв’язку із чим зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Заслухавши пояснення позивача,  ознайомившись  з  матеріалами  справи, суд  вважає,   що  позов  підлягає  до часткового задоволення з наступних підстав.

    Так, з копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що 19.11.2008 року ОСОБА_1 прийнята на роботу терморборобником Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_3. 11.05.2010 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням.(а.с.4-5)

           Згідно заяви від 22.06.2010 року ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_3 про виплату їй виплату їй належних її при звільненні коштів та провести компенсацію за затримку їх виплати.(а.с.11)

    Станом на 08.11.2010 року відповідач ОСОБА_3 жодних розрахунків з позивачкою не проводив.

Згідно  ст. 116  КЗпП  України   при  звільненні  працівника  виплата  всіх сум, що  належать  йому  від  підприємства, установи, організації   проводиться  в  день  звільнення. Якщо працівник  в  день  звільнення  не  працював, то  зазначені  суми  мають  бути виплачені  не  пізніше  наступного  дня  після  пред’явлення  звільненим  працівником  вимоги  про  розрахунок.

           Отже, в суді безспірно встановлено, що ОСОБА_1 не отримала від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повний розрахунок, а тому слід стягнути з відповідача середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 12 травня 2010 року по 18 серпня 2010 року, моральну шкоду та витрати на правову допомогу.

            Позивач також заявила вимогу про відшкодування їй моральну шкоду, котра спричинена на її думку неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 в підтвердження чого подала уточнення до позовної заяви у котрих зазначила, що являється інвалідом 3-ї групи і потребує систематичного курсу лікування. В підтвердження чого надала суду копії медичних документів. Однак не мала змоги пройти курс лікування через відсутність коштів, так як постійно очікувала на розрахунок від відповідача. В зв’язку з тим, що замість того, щоб займатись своїм лікуванням, як вказує позивач, вона займалась випрошуванням своєї заробітної плати, чим порушено її нормальні життєві зв’язки. Просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 гривень. (а.с.36-37;38-41)

 Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Беручи до уваги той факт, що характер та обсяг емоційно-вольових переживань позивача, котрими мотивується моральна шкода, є недостатнім, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, щоб задовольнити її в заявленому позивачем розмірі, тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

    Відповідно до ч.1 ст 88 ЦПК України  вбачається, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

    Відповідно до ч.2 ст 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.    

       Отже з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 200, 00 грн. та витрати по оплаті судового збору та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 45,50 грн. А також стягнути в дохід держави державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 147,70 грн

        Керуючись ст.ст.47,116,117,232 Кодексу Законів про Працю України, ст.ст.23,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212,213,214,215,224-226 ЦПК України, суд, -

                                                                    в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 12 травня 2010 року по 18 серпня 2010 року в сумі 2771, 68 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят одна гривня 68 копійок)

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500, 00 грн. (одна тисяча п’ятсот гривень, 00 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 200, 00 грн. (двісті гривень, 00 копійок) та витрати по оплаті судового збору та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 45,50 грн. (сорок п’ять гривень 50 копійок).

Стягнути  з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в доход держави державне мито по справі в розмірі 27,70 грн. (двадцять сім гривень 70 копійок) та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового  процесу в розмірі 120, 00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання в десятиденний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                   Суддя                                                                    Едер П.Т.