Справа № 2-386 /2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“27“ жовтня 2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
при секретарі ТИМКОВИЧ С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 22.07.2009р. звернулася в суд з позовною заявою до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про відшкодування 7150грн. матеріальної та 50000грн. моральної шкоди, завданої посадовою особою органу державної влади. В обґрунтування позовних вимоги покликається на те, що 27.03.2009р. Шевченківським районним судом м Львова розглянуто кримінальну справу про обвинувачення працівника ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367КК України. Згідно постанови суду від 27.03.2009р. встановлено, що ОСОБА_2, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», внаслідок неналежного виконання службових обов’язків, через несумлінне ставлення до них, 24.05.2001р. видала дублікат реєстраційного посвідчення про належність квартири АДРЕСА_1 на праві власності ОСОБА_5, що не відповідало дійсності, оскільки на цей час квартира належала ОСОБА_3 Це призвело до незаконного відчуження квартири ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2001р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 В подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 25.07.2001р. вона придбала цю квартиру у ОСОБА_4
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 19.02.2008р. по справі за позовом ОСОБА_3 до неї, ОСОБА_5, ОСОБА_4, за участю третьої особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», позов задоволено, витребувано квартиру АДРЕСА_1 у неї та повернуто у володіння ОСОБА_3
В провадженні Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області перебуває кримінальна справа, порушена по факту вчинення шахрайських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст.190ч.3 КК України, де вона визнана потерпілою. Вчинення таких шахрайських дій стало можливим завдяки діям ОСОБА_2, яка видала неправдивий дублікат реєстраційного посвідчення. Тому її діями, як посадової особи органу, наділеного владними повноваженнями, спричинена позивачці значна матеріальна та моральна шкода. Матеріальна шкода в сумі 7150грн., це кошти, які вона сплатила ОСОБА_4 при купівлі квартири. Моральна шкода в розмірі 50000грн. полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала та продовжує зазнавати у зв’язку з втратою права власності на квартиру, яку вона використовувала як художню майстерню. Також вона не має можливості на даний час придбати інше приміщення для майстерні через відсутність коштів, не може повноцінно працювати, реалізовувати свої професійні навики. Тривалі судові процеси та вилучення квартири позбавили її можливості нормально працювати, вести звичний спосіб життя.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Просять суд постановити рішення про стягнення матеріальної та моральної шкоди саме з ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».
Представник відповідача ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в судовому засіданні позовних вимог не визнала, дала пояснення, аналогічні вказаним у письмових запереченнях на позов. Зокрема наголосила на тому, що сам по собі дублікат реєстраційного посвідчення не міг бути підставою для оформлення нотаріусом договору купівлі-продажу квартири від 01.06.2001р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Вказаний договір був укладений на підставі дубліката договору купівлі-продажу від 26.01.1999р., який має силу оригіналу, виданого Третьою Львівською нотаріальною конторою та дубліката реєстраційного посвідчення, де вказано, що реєстрація права власності ОСОБА_5 на квартиру проведена на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.1999р. Відповідно до діючих на той час Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб від 09.06.1998р. та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18.06.1994р., Закону України «Про нотаріат» дублікат правовстановлюючого документу підлягав реєстрації в БТІ, однак такий зареєстрований не був. Нотаріус ОСОБА_7 при посвідченні договору купівлі-продажу від 01.06.2001р. за наявності дубліката правовстановлюючого документу (договору купівлі-продажу) повинна була вимагати надання реєстраційного посвідчення про реєстрацію дубліката договору купівлі-продажу від 26.01.1999р. Однак такого реєстраційного посвідчення не було. Незважаючи на це нотаріус ОСОБА_7 посвідчила купівлі-продажу квартири від 01.06.2001р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Вважає, що відсутній прямий причинно-наслідковий зв’язок між діями ОСОБА_2 по видачі дубліката реєстраційного посвідчення та заподіянням позивачці шкоди. В той же час саме халатність нотаріуса призвела до відповідних наслідків, чим в подальшому позивачці була заподіяна шкода. Також зазначає, що кошти в сумі 7150грн. (вартість квартири) позивачка сплатила ОСОБА_4, а не ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», і тому вимогу про відшкодування цих коштів повинна була б заявляти до ОСОБА_4 Просить у позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_2, а також залучені судом до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися жодного разу, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися судом за наявними в матеріалах справи адресами. Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.
ОСОБА_5 був власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.01.1999р., укладеного між ОСОБА_8, від імені якої діяв ОСОБА_9, та ОСОБА_5, посвідченого Третьою Львівською держнотконторою за НОМЕР_1, зареєстрованого в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 27.01.1999р. за НОМЕР_2.
ОСОБА_5, від імені якого діяв ОСОБА_9, продав вказану квартиру ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 15.03.1999р., посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_10 за №236. Цей договір зареєстровано в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 29.03.1999р. за НОМЕР_2.
24.05.2001р. ОСОБА_5 подав в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» заяву про видачу йому дубліката реєстраційного посвідчення, довідки-характеристики та копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1, в якій вказав, що оголошення про втрату цих документів опубліковано у пресі, ніяких протизаконних дій за цим не стоїть.
24.05.2001р. працівником ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_2 було виготовлено дублікат реєстраційного посвідчення на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5
01.06.2001р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за №1670. Даний договір зареєстрований в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 05.06.2001р.
З тексту цього договору купівлі-продажу вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить продавцю ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 26.01.1999р. за реєстровим №4-255 та зареєстрованого у ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 27.01.1999р. за НОМЕР_2. Продавець свідчив, що квартира до моменту укладення цього договору нікому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена.
З наданих на запит суду копій документів, на підставі яких був посвідчений вказаний договір, вбачається, що нотаріусу ОСОБА_7 ОСОБА_5 було надано Дублікат договору купівлі-продажу квартири від 26.01.1999р., що має силу оригіналу, виданий Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 31.05.2001р. за реєстровим №3-1020, Дублікат реєстраційного посвідчення про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.1999р. за НОМЕР_1, виданий ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 24.05.2001р., довідку-характеристику на квартиру від 25.05.2001р., де вказано, що квартира належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.1999р. за НОМЕР_1.
В подальшому ОСОБА_4 продала вказану квартиру ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 25.07.2001р., посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_11 за реєстраційним №4584. ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на цю квартиру в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 03.08.2001р.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 19.02.2008р., яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_3, витребувано у ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та повернуто її у володіння ОСОБА_3 У рішенні суду вказано, що видача ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» дубліката реєстраційного посвідчення від 24.05.2001р. про належність спірної квартири на праві власності ОСОБА_5 призвела до незаконного відчуження спірної квартири ОСОБА_4 Однак поза увагою лишилися обставини посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_7 договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 01.06.2001р.
Судом встановлено, що при посвідченні зазначеного договору приватним нотаріусом ОСОБА_7 були допущені порушення Закону України «Про нотаріат», п.п.30,49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої 18.06.1994р., згідно яких угоди про відчуження майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. Дані документи приймаються нотаріусом лише за наявності відмітки реєструючого органу або реєстраційного посвідчення, яке є невід’ємною частиною правовстановлюючого документу.
Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб від 09.06.1998р. Додаток №1 в переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, передбачено дублікати правовстановлюючих документів, видані нотаріальними конторами.
З цих норм слідує, що при посвідченні договору про відчуження майна на підставі дубліката правовстановлюючого документу (дубліката договору купівлі-продажу квартири від 26.01.1999р., що має силу оригіналу, виданого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 31.05.2001р. за реєстровим №3-1020) нотаріусу повинно було подаватися реєстраційне посвідчення про реєстрацію дубліката договору купівлі-продажу, а не дублікат реєстраційного посвідчення. За відсутності реєстраційного посвідчення, яке б підтверджувало реєстрацію дубліката договору купівлі-продажу, нотаріус не вправі був посвідчити договір купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Також слід звернути увагу на те, що у тексті договору нотаріус ОСОБА_7 вказує, що квартира належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.01.1999р., хоча їй фактично позивачем подавався його дублікат. Також нотаріус не вказує і на те, що їй надано Дублікат реєстраційного посвідчення на квартиру АДРЕСА_1 від 24.05.2001р
Дублікат реєстраційного посвідчення на квартиру АДРЕСА_1 від 24.05.2001р., виготовлений та виданий працівником ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_2, без правовстановлюючого документа - договору купівлі-продажу квартири посвідченого Третьою Львівською нотаріальною конторою 26.01.1999р. за НОМЕР_1, не має жодної юридичної сили. Цей дублікат міг бути прийнятий нотаріусом при посвідченні договору відчуження квартири лише за умови надання оригіналу договору купівлі-продажу квартири від 26.01.1999р. А такого оригіналу договору купівлі-продажу квартири від 26.01.1999р. ОСОБА_5 не мав.
Саме враховуючи ці обставини ОСОБА_1 не була визнана потерпілою по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК України. ОСОБА_2 постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 27.03.2009р. звільнена від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України, провадження по справі закрито у зв’язку із закінченням строків давності ( справа №1п-10/2009 Шевченківського районного суду м.Львова).
Прокуратурою Шевченківського району м.Львова 17.10.2008р. було порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що у діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачаються ознаки шахрайства вчиненого у великих розмірах, що заподіяло шкоду охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_12 Справі присвоєно №143-2109. Саме по цій кримінальній справі позивачка ОСОБА_1 визнана потерпілою. З пояснень позивачки досудове слідство, яке проводить Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, не завершено.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка покликається на норму ст.1174 ЦК України, якою передбачено, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішенням, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Однак покликання позивачки та її представника на вказану норму є безпідставним. Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, відтак нести відповідальність за нормою ст.1174 ЦК України не може.
У даному випадку відшкодування шкоди можливе на загальних підставах за наявності вини відповідача чи його працівника та за умови безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача чи його працівника та заподіяною шкодою. Однак прямого причинно-наслідкового зв’язку між діями працівника ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_2 та заподіянням позивачці матеріальної і моральної шкоди судом не встановлено.
Виходячи з положень ст.11 ЦПК України суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в користь позивачки ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, завданої у зв’язку з витребуванням у неї квартири АДРЕСА_1.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, ст.ст.3,15,16, 1166,1167,1174 ЦК України, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом МЮ України 18.06.1994р., Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб від 09.06.1998р., суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про відшкодування 7150грн. матеріальної шкоди та 50000грн. моральної шкоди – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА