справа № 2-3076/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 листопада 2010 року

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого –  судді            Невойта П.С.

 при секретарі с/з -                             Галоян К.Л.

       за участю представника               Томашук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ЛКП «Під Голоском 410» про зарахування переплати за комунальні послуги у майбутні платежі, -        

                                            у с т а н о в и в:

29.09.2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ЛКП «Під Голоском – 410» про зобов»язання зарахувати суму 800,63 грн. як переплату на майбутній період з утримання житла та прибудинкової території.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_1. На день звернення до суду заборгованості за утримання будинків та прибудинкової території у нього немає. Йому стало відомо про те, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року визнано незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.09.2005 року  №1032 «Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові» та ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 15.05.2008 року касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на зазначену постанову відхилено, а постанову від 11.12.2006 р. залишено без змін. Оскільки йому проводили нарахування за тарифами, які визнані недійсними, то він звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок і зарахувати зайво сплачені кошти у майбутні платежі. Однак, відповідач відмовив йому у цьому.

  У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та надав пояснення ана-логічні тим, що викладені в позовній заяві. Додатково пояснив, що до затвердження ска-сованого тарифу вартість послуг за 1кв.м. становило 30 коп, а після збільшення – 71 коп. Отже, різниця становить 41 коп., яку він переплачував з 15.10.2005 року по 19.03.2008 рік і це становить ціну позову. На сьогодні він постійно щомісяця сплачує кошти за комунальні послуги за діючими тарифами і заборгованості немає. Так як реальна заборгованість у нього становить 710 грн., без врахування оплати за жовтень, то він просить задовольнити позов частково, а саме у сумі 710 грн. та стягнення коштів за ІТЗ.

Представник відповідача Томашук О.В., яка діє на підставі довіреності від 08.11.2010 року (а.с.22) у судовому засіданні позов заперечила та додатково пояснила, що відсутній механізм перерахунку, а тому ЛКП не вправі здійснювати такі операції.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 і така належить йому та ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві власності. На день звернення до суду у відповідача перед позивачем існує 812,56 грн. заборгованості за утримання будинків та прибудинкової території, за період з 15.10.2005 року по 19.03.2008 року, як незаконне нарахування.

Відповідно до ч. 3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов’я-зані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.09.2005 року № 1032 «Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові» з жовтня 2005 року введені нові тарифи на утримання будинків - квартплата. Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року визнано незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.09.2005 року № 1032 «Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові». Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 15.05.2008 року касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на зазначену постанову відхилено, а постанову від 11.12.2006 р. залишено без змін.

18.02.2008 року виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв нове рішення № 68 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові індивідуально по кожному будинку». Дане рішення, згідно п.7 набирає чинності через 30 днів з дня його оприлюднення у засобах масової інформації. Отже, з 20.03.2008 року діють нові тарифи на квартплату, згідно яких і відбувається нарахування.

Згідно з ст.10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Заборгованість власників квартир по укладених угодах, пов’язаних з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.

Позивач просить провести перерахунок за період з 15.10.2005 року по 19.03.2008 рік. На вимогу суду представник відповідача не подала суду уточнений розрахунок квартирної плати, згідно рішення міськвиконкому від 06.06.2003 р. № 484 «Про плату за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла для населення у м.Львові», яке діяло на час прийняття скасованого рішення № 1032 від 30.09.2005 року.

З розрахунку, наданого позивачем і таке підтверджується рахунком основного квартиронаймача вбачається, що  позивач за оспорюваний період сплатив 1794,23 грн. коштів за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла, а повинен був сплачувати за тарифом, що діяв згідно рішення № 484 від 06.06.2003 року - 993,60 грн. Отже, сума  зайво сплачених коштів становить суму заборгованості - 800,63 грн.

При цьому суд не приймає заперечень відповідача щодо відсутності механізму перерахунку, оскільки нарахування коштів на оплату згідно повідомлень за кожним особовим рахунком здійснює відповідач і такий перерахунок позивачеві слід здійснити з врахуванням тарифів, які діяли на підставі  рішення міськвиконкому від 06.06.2003 року № 484 «Про плату за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла для населення у м.Львові». Пояснення представника позивача про те, що дане рішення втратило чинність, оскільки було прийнято на підставі розпорядження голови ЛОДА   №455 від 20.05.2002 року, яке 22.08.2005 року відмінено  не заслуговує на увагу, так як суду не представлено доказів про скасування чи визнання недійсним рішення міськви-конкому від 06.06.2003 року № 484.

Позивач просив задовольнити позов у меншій сумі, а саме 710 грн., так як такий розмір заборгованості становить станом на 01.10.2010 року.

З врахуванням того, що рішення виконкому, на підставі якого відбувалися нарахування оплати за утримання будинків та прибудинкової території судом скасоване, то вимоги позивача підлягають до задоволення та слід зобов’язати ЛКП «Під Голоском – 410» зарахувати ОСОБА_3 борг з оплати за користування житлом (квартирну плату) - за утримання житла для населення у м.Львові, нарахованого ЛКП «Під Голоском 410» за незаконним тарифом у розмірі 710,00 грн.

    Не підлягає до задоволення клопотання відповідача про застосування терміну позовної давності, оскільки про скасування рішення міськвиконкому позивачеві стало відомо у травні 2008 року, з часу розгляду касаційної скарги міськвиконкому на судові рішення першої та другої інстанції та опублікування такого рішення у засобах масової інформації. У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок зайво сплачених коштів у майбутні платежі, а оскільки відповідач йому відмовив листом від 22.01.2010 року, то в подальшому звернувся до суду за захистом своїх інтересів.

Підлягає до часткового задоволення стягнення з відповідача коштів за ІТЗ у розмірі 30 грн., так як така сума визначена постановою КМ України від 14.04.2009 року № 361.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -  

                                              в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Зобов’язати ЛКП «Під Голоском 410» зарахувати ОСОБА_3 710,00 грн. переплати за комунальні послуги – утримання житла для населення у м. Львові, нарахованого за період з 15.10.2005 року по 19.03.2008 рік у майбутні платежі.

Стягнути з ЛКП «Під Голоском 410» на користь ОСОБА_3 30 грн. ІТЗ розгляду цивільної справи у суді.

У решті у позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                             П.С.Невойт