справа № 2а-1306/10р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«09» листопада 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого – судді Невойта П.С.
при секретарі Галоян К.Л.
за участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, третьої особи ОСОБА_3 про оскарження відмови у реєстрації за місцем проживання, -
у с т а н о в и в :
Позивач звернулася в суд із позовом в якому просить визнати протиправними та такими, що порушують її законні права та інтереси дії відділення громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області щодо відмови в реєстрації місця проживання та зобов»язання провести реєстрацію місця проживання її та ОСОБА_4.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дару-вання від 12.05.2010року. Цей дарунок отримала від ОСОБА_5, яка успадкувала свою частку від свого батька - ОСОБА_6 (свідоцтво про право на спадщину № 4-1219 від 18.11.2009 року). Співвласником даної квартири є ОСОБА_3, яка успадкувала свою частку від своєї тітки – ОСОБА_7 (свідоцтво про право на спадщину № 4-37 від 25.01.2010 року). 09.11.2009 року вона була знята з реєстраційного обліку за попереднім місцем проживання – АДРЕСА_2, де проживала зі своєю сім»єю разом із батьками у квартирі, щоб в подальшому зареєструватись за адресою: АДРЕСА_1. Із заявою встановленого зразка та необхідними документами вона звернулась до відповідного територіального органу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реєстрації у м. Львові, а саме: до Відділення громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області. 31 серпня 2010 року їй було повідомлено про відмову у реєстрації її місця проживання та її малолітньої дитини за адресою: АДРЕСА_1. Аргументовано це було тим, що немає згоди співвласника Ѕ квартири.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Позивач у судове засідання не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідача відділення громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області повторно у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечила щодо реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1, однак повідомила, що оскільки вона є також співвласником квартири, то буде здавати свою половину в оренду.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, з’ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.
ОСОБА_3 не заперечила, що позивач близько року проживає за даною адресою і є співвласником квартири.
Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Стаття 29 ч. 1 ЦК України передбачає, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.
Згідно ст.29 ч. 4 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років вільно обирає собі місце свого проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них з ким вона проживає.
Відповідно до ст.6 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382 від 11.12.2003 року для реєстрації місця проживання особа подає: письмову заяву, паспортний документ ( для дитини до 16 років – свідоцтво про народження), квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати, два примірники талона зняття з реєстрації.
Крім того, ч. 3 ст. 6 Закону гарантована заборона вимагати від особи, яка бажає зареєструватися будь-яких інших документів.
Аналогічними являються і положення Настанови з питань оформлення документів та контролю щодо реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 571 від 26.05.2004 р. Пунктом 6 вказаної Настанови зазначено, що оформлення реєстрації місця проживання проводиться на підставі поданої заяви, двох примірників талона реєстрації та паспортного документа, без жодних інших застережень.
Реєстрація місця проживання – це система обліку, точніше: внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Призначення реєстрації це фіксувати перебування фізичної особи у вільно обраному нею місці проживання чи перебування. Єдиною достатньою умовою для реєстрації людини є її право на проживання у даній квартирі або будинку.
Таким чином, відповідач не має права вимагати будь-які інші документи для реєстрації місця проживання, в т. ч. згоду інших співвласників житлового приміщення, крім тих, які передбачені в ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а відмова відповідача зареєструвати позивача та її доньку за місцем її проживання являється такою, що не відповідає чинному законодавству.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.
Оскільки представник позивача не наполягав на стягненні судового збору у розмірі 3.40 грн., то у задоволенні цих вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4, 17, 18, 41, 70, 122, 128, 159, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , суд, -
П О С Т А Н О В И В :
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в особі сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб щодо відмови у реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 – ОСОБА_2 та малолітньої ОСОБА_4.
Зобов»язати Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в особі сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб зареєструвати – ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_4 за їх місцем проживання: АДРЕСА_1
В іншій частині у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 10-ти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Невойт П.С.